Экономические науки/10. Экономика предприятия

Котощук Д.А. Ковальчук Л.В.

Науковий керівник – Денисюк О.М.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

Аналіз ефективності інноваційної діяльності

підприємства у сучасних умовах господарювання

Фінансово-економічна криза 2008-2009 років призвела до погіршення ряду економічних показників. Багато підприємств припинили своє існування, але деякі здійснили прорив у своїй діяльності, за рахунок впровадження нестандартних рішень, використання інноваційних технологій, випуску нових якісних виробів. Це дозволяє зробити висновок, для того щоб збільшити кількість потенційних споживачів, вийти на новий ринок продажів необхідно розробити якісну інноваційну стратегію, скориставшись новими сучасними підходами та методами оцінки ефективності інноваційної діяльності.

Аналіз інноваційної діяльності підприємств є об’єктом дослідження таких українських та зарубіжних вчених: Ананича А.А., Сердюка-Копчеки Ю.В., Бланка І., Бортника М., Єгорова П., Ендовицкий Д., Льопи Н., Мединський В., Пересади А., Савчука А., Селезньової Н., Соловйова В., Трідіда А. та ін.

Метою статті є вивчення підходу до аналізу інноваційної діяльності підприємства з використанням нових сучасних методик оцінки ефективності інноваційної діяльності та за допомогою моделювання інноваційної діяльності.

Метою проведення аналізу інноваційного розвитку підприємства є такі аспекти як:

- аналіз ефективного використання видів ресурсів, які присутні на підприємстві, а саме – трудові, матеріальні, фінансові та ін.;

- аналіз витрат, які були понесенні на запровадження інновацій на підприємстві;

- вивчення та аналіз особливостей та напрямів інноваційної діяльності на підприємстві;

- аналіз ефективності інноваційної діяльності підприємства загалом та оцінка перспектив подальшого розвитку.

В економічній літературі зустрічається багато підходів до вибору методик оцінки ефективності інноваційної діяльності підприємства. Сердюк-Копчеки Ю.В. вважає, що до них можна віднести:

- оцінку ефективності інновацій на основі застосування порівняльно-аналітичних показників;

- аналіз взаємозв'язків між показниками ефективності інноваційних проектів і загальними показниками ефективності господарської діяльності;

- аналіз впливу інновацій на ефективність організаційно-комунікаційного, фінансово-економічного та науково-технічного розвитку підприємства [2, с.63].

Ананич А.А та Бальчевська О.В. пропонують для правильного та максимально точного визначення економічного ефекту при вкладенні інвестицій в інноваційну діяльність таку систему показників:

1. Критерій NPV - чистий дисконтований дохід (ЧДД) - розраховується як різниця між наведеними (дисконтами), як правило, до моменту початку проекту вартості всіх грошовий надходжень і витрат, пов'язаних з реалізацією проекту. Цей критерій демонструє власну результативність проекту в генерації потоків готівки.

2. Критерій норма прибутку на інвестиції дає можливість оцінити абсолютну вигоду інвестиції, причому критерієм оцінки є рентабельність інвестиційного об’єкта. Облікову норму прибутку порівнюють із запланованою й оцінюють, наскільки вигідні інновації.

НПІ= (СРП/ПКЗ)*100% (1.1)

3. Термін повернення (відшкодування) - РВР - термін окупності проекту, визначається як період часу, необхідний для відшкодування початкового капіталу за допомогою накопичених чистих потоків реальних грошей, генерованих проектом.

4. Індекс прибутковості (PI) показує, відносну прибутковість проекту і дорівнює відношенню дисконтованого потоку доходів до дисконтованих потоків витрат. Прийнятним є результат, що перевищує одиницю.

5. Критерій модифікованьої внутрішньої норми прибутковості MIRR [1, с. 38-39].

Наведені вище показники дозволяють визначити, яку суму чистого доходу отримає підприємство після вкладення інвестицій в інноваційну діяльність, чим вищою є значення норми прибутковості і більшою є різниця між її значенням та ставкою планового дисконту, тим більш ефективним є залучення інновацій в діяльність підприємства.

Розглянемо ситуацію для аналізу ефективності інновацій, які плануються ввести у майбутньому. Підприємство розглядає інвестиційний проект, пов'язаний з залученням нових інновацій. Первісна вартість інновації – 20000 грн. Очікуване збільшення прибутку протягом терміну використання інновації: 1-й рік – 1000 грн.; 2-й рік – 3000 грн.; 3-й рік – 3000 грн.; 4-й рік – 4000 грн. Ліквідаційна вартість – 2000 грн. Термін експлуатації – 4 роки. Запланована норма прибутку – 14%. Середній річний прибуток = (1000+3000+3000+4000):4= 2750 грн.

Розрахуємо облікову норму прибутку:

НПІ= (СРП:ПКЗ)*100% = (2750:20000)*100%= 13,75 % (1.2)

Порівняння облікової норми прибутку (13,75%) із запланованою (14%) не дозволяє прийняти позитивне рішення щодо цього проекту, тому що величина облікової норми прибутку менше від запланованої. Для моделювання ефективної інноваційної діяльності Шакура О.А., Сердюк-Копчеки Ю.В., пропонують такі види моделей:

1. Модель аналізу конкуренції. У цій моделі визначається «коефіцієнт ризику» - умовна ймовірність того, що фірма досягне успіху в наступний проміжок часу, якщо до цього моменту успіх ще не досягнутий.

2. Модель екстенсивного та інноваційного зростання капіталу. Ця модель дозволяє виміряти інноваційні ефекти розвитку капіталу господарюючого суб'єкта в умовах НТП.

3. Модель стратегії наукових досліджень. Ця модель дозволяє проаналізувати проблему створення матеріальних (наукових) запасів при невизначеному попиті з урахуванням, що створення як надлишкових, так і недостатніх запасів призводить до збитків [1, с.62].

Отже, вивчивши підходи аналізу інноваційного розвитку підприємства, можна зробити висновки, що на даний час не має єдиного вірного способу визначення ефективності інноваційного проекту. На нашу думку найбільш ефективним є підхід науковців Ананича А.А. та Бальчевської О.В., адже розрахувавши систему показників, можна визначити результативність та рентабельність проекту, розрахувати період часу, який необхідний для відшкодування початкового капіталу, в той час як підхід моделювання Шакури О.А. та Сердюка-Копчеки Ю.В. дозволяє тільки спроектувати ситуацію в лабораторних умовах у яких, інноваційний ефект може бути збільшеним, викривленим і відмінним від результату в реальних умовах функціонування підприємства. Кожне підприємство, повинно виробити власну систему методів, на основі синтезу наявних підходів з врахуванням індивідуальних внутрішніх та зовнішніх чинників впливу, що дозволить визначити реальне становище та перспективу на майбутнє.

Література:

1. Ананич А.А., Бальчевська О.В. Аналіз та моделювання інноваційної діяльності підприємства // Студентський вісник. - №10. – 2008. – с. 35-39.

2. Сердюк-Копчеки Ю.В., Шакура О.А. Методологічний підхід к проведенню інноваційного розвитку підприємства // Економіка і організація управління. – вип.. № 1 (7) - 2010. – с.62-71.