Экономические науки/10.Экономика предприятия

К.е.н. Разборська О.О., Фаренюк О.П.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна

Основні проблеми при проведенні судово-бухгалтерської експертизи розрахунків з оплати праці

У сучасних умовах господарювання посилюється необхідність у більш жорсткому та ретельному контролі діяльності суб’єктів господарювання. Більшість правопорушень фінансово-економічного законодавства як юридичними, так і фізичними особами знаходить своє відображення в документах бухгалтерського та податкового обліку. Однією з ділянок обліку, у якій спостерігається багато випадків порушень, є оплата праці. Судово-бухгалтерська експертиза як процесуальна форма контролю може використовуватися для виявлення порушень в операціях з оплати праці. Одним із основних об’єктів дослідження судово-бухгалтерської експертизи є розрахунки з оплати праці. У зв'язку з цим доцільним є визначення економічного змісту розрахунків з оплати праці і, як наслідок, основних засад проведення судово-економічної експертизи цього питання.

Розрахунки з оплати праці – це сукупність розрахунків роботодавця з працівниками підприємства щодо нарахування та виплати заробітної плати, відпусток та лікарняних, а також щодо правильності та повноти нарахувань і утримань із заробітної плати працівників у державні цільові фонди соціального страхування згідно із діючим законодавством України. Велика кількість порушень та корисливих зловживань допускається саме під час здійснення операцій, пов’язаних з розрахунками щодо оплати праці, тому з метою їх виявлення та уникнення в майбутньому і проводиться судово-бухгалтерська експертиза розрахунків з оплати праці.

Дослідженням цього питання займається дуже вузьке коло вчених, які, у свою чергу, вивчають лише методичні аспекти проведення судово-економічної експертизи розрахунків з оплати праці. І лише деяких вчених, таких, як Капустник К. В., Пономаренко Н. І., Остап'юк Н. А., цікавить питання не лише практичних засад дослідження цього питання, але й питання стосовно існуючих проблем у судовій практиці. Тому за недостатньої кількості досліджень обрана тема є досить актуальною та пріоритетною.

Метою дослідження є обґрунтування концептуальних засад проведення судово-бухгалтерської експертизи розрахунків з оплати праці.

Завданнями даної наукової роботи є:

- визначення концептуальних засад проведення судово-бухгалтерської експертизи розрахунків з оплати праці;

- виявлення проблем, пов’язаних з проведення судово-бухгалтерської експертизи розрахунків з оплати праці та їх вирішення.

Судово-бухгалтерська експертиза операцій з нарахування та виплати заробітної плати – це дослідження фінансово-господарської діяльності суб’єкта господарювання, яке в межах чинного законодавства здійснюється особою, котра володіє спеціальними знаннями у галузі економіки, з метою надання висновку стосовно питань щодо виявлення порушень у операціях, пов’язаних з нарахуванням та виплатою заробітної плати, утримань з неї, а також зловживань зі сторони керівництва підприємства, що їх було поставлено органами дізнання, досудового слідства чи суду.

Основними об’єктами судово-бухгалтерської експертизи розрахунків з оплати праці є первинні документи з обліку виробітку та відпрацьованого часу, розрахункові і платіжні відомості, особові рахунки, реєстри невиданої заробітної плати і книги обліку розрахунків з депонентами, журнали-ордери № 8 і 10, Головна книга, баланс і надані банкам довідки про нараховану і видану заробітну плату [1].

Однією із сучасних проблем судово-бухгалтерської експертизи в Україні є обмеження повноважень експерта, оскільки експерт-бухгалтер може проводити дослідження лише на базі наданих йому слідчим документам, не проводячи фактичного контролю, проведення якого входить як до компетенції ревізора, так і до компетенції аудитора. Це, у свою чергу, призводить до того, що фактично він не може провести порівняння даних первинного обліку розрахунків з оплати праці з фактичним станом цього питання на підприємстві.

Таким чином, основою будь-якого дослідження, пов’язаного з розрахунками з оплати праці є перевірка платіжних доручень на видачу заробітної плати, які виступають джерелом первинних даних. Наприклад, у процесі проведення експертизи нерідко розкривають вилучення коштів, яке відображається шляхом перекручування облікових даних, внесення в первинні документи і облікові регістри необґрунтованих записів. В подальшому вилучення коштів при ручній обробці розрахункових відомостей відображається шляхом приписки сум, нібито це оплата робітникам за час відпустки, хвороби або виконання ними суспільних обов’язків, необґрунтоване нарахування преміальних виплат, завищення підсумкових сум у графі «До видачі на руки» і заниження їх у графах відомості «Утримані податки» або «Інші утримання». Внесення необґрунтованих записів у платіжні відомості нерідко провадиться шляхом наступної дописки цифр або штрихів, що змінюють початкові суми, зазначені в рядках перед підписами одержувачів, а також включення в платіжні відомості вигаданих або не працюючих на підприємстві осіб.

В залежності від поставлених питань обираються прийоми дослідження, зокрема ними можуть бути будь-які прийоми документального контролю. Проте слід пам’ятати про особливості використання деяких з них, наприклад, зустрічної та експертної перевірки. Зустрічна перевірка застосовується у разі необхідності підтвердження достовірності надання платіжної відомості підприємством іншому. Тут компетенція експерта-бухгалтера обмежується, оскільки він не має права на здійснення запиту документа самостійно. У цьому випадку формується клопотання до суб’єкта призначення експертизи з метою проведення такої перевірки. Якщо клопотання не задоволено, то експерт-бухгалтер має право на відмову від проведення експертизи. У протилежному випадку він отримує акт проведення зустрічної перевірки, дані якого використовує у процесі подальшого дослідження. Щодо експертної перевірки, то вона частіше всього виступає доповненням формальної [2].

Для вирішення існуючих проблем судово-бухгалтерської експертизи розрахунків з оплати праці потрібно запровадити систему підвищення або розширення кваліфікації спеціалістів експертизи, розробити або вдосконалити існуючу нормативну базу щодо повноважень експертів, а також провести чітке розмежування предмета судово-бухгалтерської експертизи розрахунків з оплати праці з предметом інших подібних видів експертиз [3].

Таким чином, судово-бухгалтерська експертиза покликана для встановлення порушення трудового законодавства, визначення розміру витрат від правопорушень в організації праці, у використанні трудових ресурсів і заробітної плати, а також розробці пропозицій щодо профілактики негативних явищ. Важливе місце у процесі такого дослідження належить перевірці взаємозв’язки показників платіжної відомості на видачу заробітної плати з фінансовою звітністю, регістрами обліку та даними за окремими рахунками. На сьогоднішній день проведення судово-бухгалтерської експертизи має ряд проблем, для вирішення яких у майбутньому необхідно вдосконалити законодавство та розширити повноваження експерта.

Література:

1. Пахомов В.В. Теоретичні аспекти судово-економічної експертизи операцій, пов’язаних із нарахуванням та виплатою заробітної плати // Управління розвитком. – 2011. - № 19. – С. 62-64.

2. Капустник К. В. Загальна методика судової експертизи. Економіка і фінанси. // Управління розвитком. – 2011. - № 2. – С.70-74.

3. Пономаренко Н. І. Проведення економічних досліджень, пов’язаних з невиплатою заробітної плати. // Управління розвитком. – 2011. № 17. – С.17-20.