Аналіз джерел
фінансування оборотних активів підприємства
Рослякова Ю.В.
студентка Харківського
торговельно-економічного інституту КНТЕУ
Ефективне управління джерелами фінансування оборотних активів полягає у
оптимізації складу фінансових джерел їх формування з позиції забезпечення
ефективного використання власного капіталу і достатньої фінансової стійкості
підприємства [3]. Оптимальне співвідношення власного та позикового капіталу є основним
завданням для підприємства під час прийняття управлінських рішень щодо джерел
фінансування оборотних активів.
Основними джерелами фінансування оборотних активів можуть бути:
-
власний
капітал;
-
довгостроковий
позиковий капітал;
-
короткостроковий
позиковий капітал;
-
товарний
кредит;
-
поточна
кредиторська заборгованість тощо [1].
Власний капітал є основою незалежності
підприємства від зовнішніх суб’єктів кредитування. Проте необхідно враховувати,
що фінансування лише за рахунок власних коштів не завжди вигідно, коли ціни на
фінансові ресурси невисокі, а підприємство може забезпечити більш високий
рівень віддачі на вкладений капітал (чим платить за кредитні ресурси), то,
залучаючи позикові кошти, можна збільшити рентабельність власного (позикового)
капіталу.
З іншого боку якщо кошти підприємства сформовані в основному за рахунок короткострокових кредитів та кредиторської заборгованості, то його фінансовий стан буде нестійким, тому необхідна постійно проводити оперативну роботу щодо контролю за своєчасним їх поверненням. Також, залучення кредитів банку буде раціональним лише в тому разі, якщо процентна ставка на них буде нижчою, ніж рентабельність вкладеного капіталу.
Таким чином, оптимальне співвідношення власного і позикового капіталів впливає безпосередньо на фінансовий стан підприємства.
Проведемо
аналіз джерел фінансування підприємства за 2009-2011 рр. і результати наведемо
у таблиці 1.
Таблиця 1
Аналіз
коефіцієнтів капіталізації підприємства за 2009-2011 рр.
|
Показник |
Нормативне
значення |
Роки |
Відхилення
(+, - ) |
|||
|
2009 |
2010 |
2011 |
2010 від
2009 |
2011 від
2010 |
||
|
Коефіцієнт фінансової автономії |
>0,5 |
0,02 |
0,13 |
0,10 |
+0,10 |
-0,02 |
|
Коефіцієнт фінансової залежності |
<2 |
43,71 |
7,94 |
9,69 |
-35,77 |
+1,75 |
|
Коефіцієнт фінансового ризику |
≤0,5 |
42,71 |
6,94 |
8,69 |
-35,77 |
+1,75 |
|
Коефіцієнт маневреності власного капіталу |
- |
-10,05 |
-1,08 |
-2,91 |
+8,97 |
-1,83 |
За даними
таблиці можна зробити наступні висновки. Коефіцієнт фінансової автономії
протягом 2009-2011 рр. знаходиться поза меж нормативу (>0,5). Така ситуація
характерна для підприємств, які повністю залежить від зовнішніх кредиторів.
На кожну
гривню власних засобів підприємства у 2009 році приходилося 42,71 грн.
залучених, а у 2010 році – 6,94 грн. залучених засобів, а у 2011 році – 8,69
грн. Такі значення не є позитивними, проте зменшення співвідношення є
свідченням покращення ситуації щодо фінансової залежності підприємства.
Від’ємне
значення коефіцієнту маневреності власного капіталу протягом 2009-2011 рр.
(-10,05; -1,08; -2,91 відповідно) свідчить про відсутність у підприємства
власних засобів для забезпечення своєї поточної діяльності.
Практично, безоплатним джерелом коштів для підприємств є кредиторська заборгованість, яка займає значну питому вагу у структурі джерел засобів аналізованого підприємства [2].
За
даними рис. 1 можна зробити висновок, що у 2009 році зростання більше було по
кредиторській заборгованості, а у 2010 році – по дебіторській. Тож підприємству
рекомендується звернути увагу щодо умов оплати товарів та послуг. Для цього
потрібно переглянути умови у договорах постачання з метою зниження
заборгованості за надані товари.
Рис. 1. Темпи росту дебіторської
та кредиторської заборгованостей
З рис. 1. видно, що підприємству бракує коштів для розрахунку з
кредиторами. У 2011 році зростання кредиторської заборгованості було
максимальне. З метою її зниження підприємству рекомендується спланувати
погашення заборгованості протягом року для поліпшення фінансового стану
підприємства у цілому.
Література:
1. Дєєва
Н. М. Фінансовий аналіз: навч. посіб. / Н. М. Дєєва, О. І. Дедіков.
– К.: ЦУЛ, 2007. – 328 с.
2. Поддерьогін А. М. Фінанси підприємств: підручник / А. М. Поддерьогін. 3-тє вид., перероб. та доп. - К.: КНЕУ, 2000. – 460 с.