Економічні науки/10. Економіка підприємства

Шафранська Т.Ю., Коломієць О. В.

Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького, Україна

Підприємництво: еволюція поглядів

Соціально-економічний розвиток будь-якої країни, підвищення добробуту громадян, досягнення повної і продуктивної зайнятості населення прямо пов'язані з підприємництвом як комплексним, багатогранним соціально-економічним явищем.

Підприємництво є інструментом участі людини в економічному житті суспільства, створенні національного продукту, джерелом натхнення для мільйонів громадян, що забезпечує матеріальну основу їх існування. Більшість країн світу розглядає підприємництво як рушійну силу сталого економічного розвитку, як найважливіший чинник зайнятості, як джерело добробуту нації.

Проблемам вивчення еволюції поняття «підприємництво» присвятили свої наукові дослідження такі автори, як Абалкін Л. І., Дворецька Г. В., Лукашевич М. П., Пачковський Ю. Ф., Пилипенко Є. В. та інші.

Появу терміна "підприємець" (від фр. enterpreneur - посередник) пов'язують з ім'ям англійського економіста Р. Кантільйона, який також вперше здійснив наукову інтерпретацію підприємництва як діяльності, пов'язаної з ризиком.

Поняття підприємництва розвивалось, змінюючись відповідно до конкретно-історичних економічних і соціальних умов суспільства. Значну різнобічність поглядів щодо розуміння сутності підприємництва можна згрупувати умовно у декілька підходів: атрибутивний, процесуальний, діяльнісний, функціональний та інституціональний.

Атрибутивний підхід характерний розумінням підприємництва як сукупності певних атрибутів. Однією з визначальних для існування підприємницького феномену в суспільстві є ознака "свободи" - самостійність у прийнятті рішень, свобода попиту і пропозиції робочої сили, свобода ініціативи і підприємливості, незалежність мислення. Серед інших ознак підприємництва прийнято виділяти: орієнтацію підприємця на досягнення комерційного успіху; постійна наявність чинника ризику; інноваційний характер діяльності; відповідальність підприємця за прийняте рішення, його наслідки.

Процесуальний підхід характерний розумінням підприємництва як процесу, що має як певні часові ознаки (початок, розвиток, завершення), так і змістовні характеристики. Так, Р. Хизрич і М. Пітере розуміють підприємництво як процес, який вимагає багато часу і сили, моральної і соціальної відповідальності; процес, який приносить у результаті грошовий дохід і особисте задоволення досягнутим.

Діяльнісний підхід об'єднує погляди дослідників, що розглядають підприємництво як різновид економічної діяльності та поведінки, форму економічної активності. Типовими для цього підходу є розуміння підприємництва як:

- особливої ініціативної економічної активності дієздатних громадян, спрямованої на задоволення потреб суспільства, населення і отримання особистого зиску;

- інтелектуальної діяльності ініціативної, цілеспрямованої енергійної людини;

- соціально-організуючої і перетворюючої діяльності, що є різновидом творчої;

- особливого, творчого типу економічної поведінки, що є необхідною основою досягнення економічного успіху;

Близьким до попереднього є функціональний підхід, найбільш яскравим представником якого вважають Й. Шумпетера. Підприємці, на його думку, не утворюють особливої професії чи окремого класу. Мова йде саме про функцію, що здійснюється періодично різними суб'єктами.

У сучасній соціології економіки існує точка зору, що саме функціональний підхід об'єднує та вичерпує практично усі існуючі підходи. Так, В. В. Радаєв вважає, що всі інші підходи слід розглядати як видові відмінності такого підходу. На його думку, підприємництво може бути пов'язане із власністю на капітал, супроводжується чи не супроводжується трудовою активністю.

Певні ознаки функціонального підходу з елементами атрибутивності репрезентує Ю. Ф. Пачковський. Підприємництво, на його думку, це соціальний феномен кумулятивного типу, що створює основу для поступального розвитку людської цивілізації, з'являється в певний період розвитку суспільства або груп і є основою їхнього подальшого розвитку.

Слід звернути увагу на той факт, що у дослідженні Ю. Ф. Пачковського представлено сегменти інституціонального підходу. Він зазначає, що в умовах суспільства, що трансформується, особливо вагомий вплив на процеси формування підприємницької активності мають фактори середовища, пов'язані з фоново-об'єктивними, зовнішньо детермінуючими умовами функціонування підприємництва. У своєму поєднанні вони формують суспільні передумови розвитку підприємництва.

Таким чином, питання еволюції поглядів на поняття «підприємництво» є таким, яке треба розглядати з різних позицій, оскільки воно змінювалося відповідно до конкретних історико-економічних і соціальних умов суспільства. Сучасне підприємництво швидко адаптується до змін в навколишньому середовищі: у політиці, економіці, суспільстві, технологіях. Ефективний розвиток підприємництва сприяє соціально-економічному розвитку країни, підвищенню добробуту громадян, досягається повна і продуктивна зайнятість населення. Підприємництво э інструментом участі людини в економічному житті суспільства та рушійною силою розвитку, створенні національного продукту, забезпечує матеріальну основу існування і виступає джерелом добробуту нації.