Полякова Ю. В.

Львівська комерційна академія

Використання переваг прикордонного розташування регіонів

Посилення ролі регіонів у економічному розвитку будь-якої країни обумовлено декількома чинниками, зокрема, переходом від централізації до децентралізації управління, зростанням масштабів економіки та ускладненням господарського життя, інформатизацією суспільства тощо. Сьогодні регіон загалом як економічний суб’єкт користується низкою переваг: ефективне використання місцевих ресурсів, можливість кращого задоволення потреб територіальної громади, формування і нарощування соціального капіталу, налагодження тісних контактів між органами місцевого самоврядування та підприємництвом.

Особливу роль у реалізації економічного потенціалу відіграють прикордонні регіони, які у сучасних умовах відіграють скоріше не розділяючу, а комунікативну функцію. Прикордонні території країни завдяки своєму географічному розміщенню перетворюються на так званий “детектор основних тенденцій соціально-економічного розвитку”, які відбуваються за кордоном. Також у зв’язку з цим можна сказати, що географічне розташування регіону визначає певною мірою його майбутній розвиток.

Частина регіонів, завдяки прикордонному розташуванню, володіють конкурентними перевагами у зовнішньоекономічній діяльності, особливо в торгівлі, спільному використанні інфраструктури, туризмі та ін. В першу чергу це стосується прикордонних регіонів, що є сусідами розвинених країн Європи і мають транспортний вихід на світовий ринок [1, с. 454].

Таким чином, Львівська область як прикордонний регіон України може відігравати особливу роль у забезпеченні взаємин з ЄС, у тому числі, має усі необхідні умови для розвитку зовнішньої торгівлі із цими країнами.

На сьогодні основними партнерами області в експорті товарів продовжують залишатися країни ЄС – Польща, Німеччина, Данія, Великобританія, Італія. Частка ЄС у загальнообласному експорті товарів упродовж 2000-2010 рр. складала приблизно дві третини. Зокрема, цей показник у 2010 році сягав майже 65%, у імпорті товарів – 70%, експорті послуг – 32%, імпорті послуг – 80% [2, с. 185]. Отже, можна побачити загальноторговельну спрямованість підприємств області на співробітництво з європейськими партнерами.

Польща упродовж багатьох років залишається основним торговельним партнером Львівщини. Навіть в кризових умовах скорочення загальнообласного показника експорту товарів у 2009 році, експорт до Республіки Польща зріс на 6,4%, а вже у 2010 році – на 38,8%. Основні експортні товари – електричне устаткування, продукція деревообробки, механічне устаткування, шкірсировина та вироби з неї, паперово-картонна продукція, трикотажний одяг. Упродовж 2010 року також зростав імпорт кольорових металів та виробів з них, пластмаси, електричне обладнання та устаткування, виробів з каменю, гіпсу, цементу, продукції хімічної промисловості [2, с. 202].

Зростання експорту послуг пов’язано із збільшенням вантажних перевезень, кур’єрської пошти та інформатизації. Ці види послуг разом із послугами у сфері вищої освіти та готельно-ресторонного бізнесу визначають експорт до Польщі. Одночасно у торговельному обміні перестали домінувати будівельні послуги та послуги з охорони здоров’я.

В свою чергу основу імпорту послуг з Польщі становлять також транспортні послуги, монтаж та ремонт обладнання, послуги готельно-ресторанної сфери. Значними темпами знижується питома вага інжинірингу та будівництва.

Іншим пріоритетним напрямом співробітництва між прикордонними регіонами є інвестиційна діяльність. Понад третина інвестицій з Польщі, що надійшли до України, були спрямовані у підприємства Львівської області. На початок 2011 року інвестори з Республіки Польща вклали 333,9 млн. дол. США прямих іноземних інвестицій або 25% від загального обсягу іноземних капіталовкладень в області [2, с. 205].

Найбільшою популярністю у польських інвесторів на Львівщині користуються фінансова діяльність, харчова промисловість, металообробка, хімічна промисловість та обробка деревини.

Тому досить важливо у подальшому сприяти збереженню існуючих зовнішньоторговельних контактів між підприємствами суміжних регіонів та встановленню нових. Їх активізації, на нашу думку, сприятимуть відкриття у Львові торговельних представництв та філій провідних європейських компаній, розбудова інфраструктурних обє’ктів, розширення виставкової діяльності.

Окрім суто економічної, важливого значення не втрачають співробітництво і у інших сферах – освітній та культурній. Львівщина є науковим та освітнім центром України, де зосереджено 23 вищих навчальних заклади. За чисельністю студентів на 10 тисяч осіб населення Львівська область займає 3 місце серед регіонів України після м. Києва та Харківської області [2, c. 213]. Перспективною вбачається співпраця вищих навчальних закладів Львова та країн ЄС шляхом участі у спільних програмах отримання подвійного диплома, що дає найкращі можливості для студентів у напрямі набуття теоретичних знань, практичних навичок, оволодіння іноземними мовами.

Актуальним також на сьогодні залишається нереалізований туристичний потенціал Львівщини з огляду на наявність вигідного розташування, розвиненої мережі санаторно-курортних закладів, багатої культурної та історичної спадщини. На жаль, поки що збільшення обсягів туристичної діяльності в області відбувається за рахунок виїзного туризму.

У в’їзному туризмі в області переважають короткотривалі поїздки (як правило 3-4 дні) громадян Польщі (третина від усіх туристів). Найпоширенішою метою туристично-екскурсійних турів залишаються відпочинок і дозвілля. Кожен п’ятий іноземний турист відвідує Львівщину з метою лікування.

Проте у 2010 році Львівська область посіла перше місце в Україні за кількістю закладів культури клубного типу, масових та універсальних бібліотек, за кількістю театрів – 3, музеїв – 8 [2, с. 251]. Зростанню зацікавленості у ознайомленні із львівською спадщиною сприятиме її подальше перетворення на місце, привабливе для гостей, вітчизняних та іноземних туристів; впровадження рекламно-інформаційної кампанії про туристичні можливості; запровадження і популяризація двосторонніх туристичних програм і маршрутів. Розвитку спільної прикордонної діяльності можуть сприяти спеціально створені агенції прикордонної співпраці.

Пріоритетними стратегіями розвитку прикордонного регіону, перш за все, виступають: 1) підвищення конкурентоспроможності регіону та зміцнення його ресурсного потенціалу; 2) забезпечення розвитку людських ресурсів; 3) розвиток міжрегіонального співробітництва [1, с.423].

Важливого значення набуває реалізація низки програм, спрямованих на забезпечення належного ставлення державних службовців до іноземців, що підвищує доброзичливий імідж регіону.

Загалом ефективне використання особливостей прикордонних регіонів, а також економічного, наукового та трудового потенціалу, наявних ресурсів здатно підвищити рівень життя місцевого населення, забезпечити оптимальну спеціалізацію у виробництві товарів і послуг, зміцнити туристичний потенціал та налагодити міжрегіональне культурне співробітництво.

Література

1. Мілашовська О. Регіональна політика соціально-економічного розвитку прикордонних регіонів: монографія / О. Мілашовська. – Ужгород : Карпати, 2008. – 512 с.

2. Стратегія розвитку Львівської області до 2015 року. – Львів: Головне управління статистики, 2011. – 277 с.