Экономические науки/15.Государственное регулирование экономики

Волинець Ю.С.

Науковий керівник: к.е.н. Даценко Г.В.

Вінницький торговельно-економічний інститут Київського Національного торговельно-економічного університету, Україна

Перспективи розвитку та напрямки удосконалення податкового контролю

Податковий контроль є необхідною умовою функціонування ефективної податкової системи. Він забезпечує зв’язок платників податків з органами державного управління, що наділені особливими податковими правами і повноваженнями. Податковий контроль є завершальною стадією управління оподаткуванням і одночасно одним з елементів планування податкових доходів бюджетів.

Вагомий внесок у дослідження питань теорії та практики податкового контролю зробили вчені В. Онищенко, Г. Дмитренко, А. Монаєнко, В. Зайцев, І. Розпутенко, Л. Воронов, М. Кучерявенко, П. Мельник, О. Орлюк. Однак окремі аспекти дослідження податкового контролю як правової форми діяльності контролюючих органів потребують подальшого розгляду.

Метою статті є дослідження суті податкового контролю, та визначення напрямів підвищення його ефективності в сучасних умовах.

Для досягнення зазначеної мети необхідно розв’язати наступні завдання: визначити необхідність податкової реформи, дослідити зміни податкового законодавства після прийняття Податкового кодексу (стосовно податкових перевірок, взаємовідносин платників податків і податкових органів).

Необхідність та стабілізація фінансової системи, забезпечення стійкого надходження податків, зборів, обов’язкових платежів до бюджетів, дотримання податкової дисципліни як умови якісного виконання фізичними і юридичними особами зобов’язань перед державою обумовили створення особливого напрямку державного фінансового контролю – податкового контролю.

У Податковому кодексі податковий контроль визначається як система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою перевірки правильності нарахування, повноти та своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових і касових операцій, патентування, ліцензування й іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Глава 8 Податкового Кодексу вдосконалює механізм організації та проведення контролюючими органами перевірок суб'єктів господарської діяльності та налагодження цивілізованих відносин між податковими органами і платниками податків [1].

Актуальною проблемою сьогодні є підвищення ефективності проведення податкових перевірок, зниження кількості помилок при їх проведенні та прийняття вмотивованих рішень за їх результатами. Дієвість податкового контролю залежить від ефективного планування податкових перевірок суб’єктів фінансово-господарської діяльності.

У сфері податкового контролю об’єктом впливу є відносини, які виникають між державою в особі податкових органів та платником податків. В ст. 20 Податкового Кодексу прописані права податкових органів, а в ст. 21 – їх обов’язки, разом з тим, в ст. 16 прописані обов’язки платників податків, а в ст. 17 – їх права. Цей момент є дуже важливим, оскільки, при визначені взаємовідносин між платниками податків і податковими органами, чітко прописані права і обов’язки обох сторін. Норми Податкового кодексу фактично являють собою систематизоване законодавство щодо податкового контролю, а тому спроможні розв’язати сьогоденні проблеми взаємовідносин податківців та платників податків.

В ст. 75 Податкового кодексу прописані види податкових перевірок камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки, визначена суть цих перевірок, що безумовно говорить про переваги Податкового кодексу який розв’язує проблеми з визначенням предмету перевірки [1].

Задекларованою метою податкового контролю в Україні є забезпечення додержання податкового законодавства, правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством [2].

У той же час фактичною метою податкового контролю є збільшення доходів державного бюджету. Практика адміністрування податків в Україні ґрунтується саме на фіскальній спрямованості податкового контролю.

Вітчизняна економічна література зміст податкового контролю зводить виключно до проведення податкових перевірок дотримання платниками законодавства про оподаткування та підприємницьку діяльність.

У зарубіжній практиці прийнято трактувати податковий контроль дещо ширше – не лише як проведення податкових ревізій і перевірок, а й як систему спостереження за платниками податків. Метою такого спостереження є оцінка дотримання встановлених правил реєстрації та взяття на облік, легітимності господарської та фінансової діяльності, повноти обліку здійснених операцій, правильності обчислення об’єкта оподаткування, визначення податкових зобов’язань і декларування платежів, вивчення податкової поведінки тощо.

У розвинених країнах збір інформації та її аналіз є переважною функцією контролюючих органів, а проведення перевірок є логічним їх завершенням, але в Україні основним методом податкового контролю є перевірки. Наслідком є те, що результативність контрольних заходів в Україні є значно нижчою, ніж у розвинених країнах.

При проведенні податкового контролю в європейських країнах перевага надається застосуванню упереджувальних заходів, а вплив на платника чинять, відповідно до його поведінки (від покращення надання послуг до боротьби з фактами шахрайства).

Важлива роль належить застосуванню запобіжних заходів, їх метою є усунення будь-яких підстав для ухилення платника від виконання своїх податкових зобов’язань. Водночас примусові заходи не мають за мету тільки збільшення надходжень до державних фондів. Вони спрямовані на обмеження можливостей ухилення платників від виконання своїх зобов’язань без застосування засобів покарання. Збільшення кількості послуг та підвищення їх якості спрямоване на надання допомоги платникам для повного та своєчасного виконання податкових зобов’язань [3].

Вплив податкових перевірок на поведінку платників залежить як від організації їх проведення, так і від впровадження заходів з їх реалізації. Податкова служба повинна мати детально розроблену та виважену програму проведення податкових перевірок. Їх метою є виявлення виключно ухилення від оподаткування, а також заниження суми сплачених податків. Для вирішення таких задач проводиться збір даних, що стосуються діяльності платника та виявлення відповідності показників декларації проведеним операціям.

Отже, подальше реформування законодавства у сфері оподаткування має відбутися таким чином, щоб забезпечити не тільки повне і своєчасне надходження коштів до бюджетів та державних цільових фондів, а й дотримання прав усіх суб’єктів податкових відносин та можливість ефективного використання ними юридичних засобів захисту своїх прав, як це має відбуватися у правовій демократичній країні.

Література:

1. Податковий кодекс України. – К.: КМ Publishing. – 2011. – 352 с.

2. Закон України «Про державну податкову службу в Україні» № 509-ХІІ від 04.12.1990 р.

3. Олейнікова Л.Г. Реформування моделі податкового контролю як елемента конкурентоспроможної податкової системи / Л.Г. Олейнікова // Формування ринкових відносин в Україні, 2011. - №6 (121). – С. 49-53.