Кузнецова А.І.

Київський національний університет технологій та дизайну

ЛІЗИНГ ЯК ЗАСІБ ОСНАЩЕННЯ ТА ФІНАНСУВАННЯ ПІДПРИЄМСТВ

Кожне промислове підприємство має потребу в обладнанні та устаткуванні. У підприємств, що використовують більш технологічно прогресивне обладнання, є можливість виготовляти якісну і конкурентоспроможну продукцію, задовольняючи при цьому попит споживачів і отримуючи більші прибутки, ніж конкуренти. Сьогодні значна частина діючих підприємств потребує якнайшвидшого здійснення технічного переозброєння і реконструкції. Формування фінансових ресурсів на оновлення машин та обладнань для багатьох господарюючих суб’єктів стало складною проблемою.

Існує декілька варіантів залучення нового устаткування на підприємство: купівля, використання довгострокового кредиту, оренда та лізинг. Як показує світова практика, одним із перспективних і привабливих методів інвестування виробничої сфери є лізинг. Купівля або оренда обладнання через здійснення лізингових операцій є особливо привабливою для малих новостворених підприємств.

Лізингові операції розглядаються як варіант довгострокової оренди, а лізингова угода нагадує продаж у розстрочку з різницею, що власники змінюються не на початку, а наприкінці терміну угоди.

Лізинг вигідний усім сторонам, які приймають в ньому участь. Для лізингоотримувача лізинг не потребує одночасно мобілізації коштів, дає можливість сплачувати платежі не лише грошима, а й частково чи повністю товарами або послугами; дає можливість встановити гнучкі строки і розмір виплат лізингових платежів, що є предметом взаємної домовленості сторін угоди; лізингові платежі (що не обкладаються податком на додану вартість) повністю відносяться на собівартість продукції, що зменшує оподатковуваний прибуток.

Лізинг, як кредитний інструмент, за визначення Європейської федерації національних асоціацій по лізингу обладнання ( Євролізинг ) – це договір оренди заводу, промислових товарів, обладнання, нерухомості для використання їх у виробничих цілях, тоді як товари купуються орендодавцем, і він зберігає за собою право власності. З цього випливає, що лізинг стає складною торгово-фінансово-кредитною операцією, однією з форм оренди машин і обладнання, одним із способів фінансування інвестицій і активізації збуту, який заснований на збереженні права власності на товари за орендодавцем.

Лізинг має подвійну природу. З одного боку його можна охарактеризувати як вкладення ресурсів на зворотних засадах в основний капітал. Отже, за своєю суттю лізинг відповідає кредитним відносинам і зберігає суть кредитних операцій. З іншого боку, оскільки позикодавець і позичальник оперують капіталом не в грошових одиницях, а в продуктивних, то за формою лізинг подібний до інвестиційного фінансування.

У зв’язку з тим, що інвестиції, які плануються і реалізуються на основі лізингу, набувають форми лізингового проекту, його, як і будь-який проект, потрібно розробляти і правильно оцінювати його ефективність.

Вивчення методів оцінки ефективності лізингових операцій дозволило встановити, що вітчизняного досвіду для оцінки лізингу недостатньо. Слід приділяти увагу вивченню зарубіжних методик, зокрема тих, що використовуються учасниками лізингових операцій на ринку США.

Якщо розглядати лізинг з позиції характеру економічних відносин, пов’язаних з системою кредитних відносин, присутні всі ознаки, які властиві кредиту – надання цінностей у тимчасове користування, платність. Тому є підстава вважати лізинг конкурентною формою кредитним відносинам.

Суттєвою особливістю лізингу, не дивлячись на відмінності в юридичних нюансах та оцінці тлумачення лізингу як економічної категорії, є саме відокремлення використання майна від володіння ним, а не поділ функцій власності.

Лізинг став самостійною сферою вкладання капіталу. Для фірм-виробників обладнання такий вид діяльності допоміг знайти нові ринки збуту, розширити товарообіг, підвищити ділову активність і в результаті – поліпшити свій фінансовий стан. Для держави – вона не несе фінансової відповідальності перед країною-імпортером. Для банків лізинг – це нові клієнти, значне розширення банківських операцій і, як наслідок, поліпшення фінансового стану.

Література:

1. Економічне оцінювання лізингової діяльності підприємства [Текст] : монографія / Загородній А. Г., Подольчак Н. Ю., Подольчак Н. І. ; Нац. ун-т "Львів. політехніка". - Львів : ЗУКЦ : Біарп, 2011. - 248 с.

2. Лізинг: як використати його переваги [Текст] : [посібник] / Лідія Снігір. - К. : Центр комерційного права, 2011. - 127 с.

3. Методика та організація обліку і аналізу лізингових операцій [Текст] : автореф. дис. ... канд. екон. наук : 08.00.09 / Лобода Наталія Олександрівна ; Держ. акад. статистики, обліку та аудиту Держкомстату України. - К., 2010. - 21 с.

4. Ефективність лізингу [Текст] : наук.-попул. нариси / Ірина Черевань ; НАН України, Центр дослідж. наук.-техн. потенціалу та історії науки ім. Г. М. Доброва НАН України, Київ. ун-т ринк. відносин. - К. : Фенікс, 2010. - 168 с.

5. Лізинг [Текст] : інформ.-метод. посіб. / В. Г. Чирков, І. В. Черевань ; НАН України, Центр дослідж. наук.-техн. потенціалу та історії науки ім. Г. М. Доброва [та ін.]. - К. : Фенікс, 2010. - 78 с.

6. Газман В. Д. Лизинг и факторинг: Учебное пособие. М.: ГУ ВШЭ, 2008.

7. Иванов А. А. Договор финансовой аренды (лизинга): Учебно-практ. пособие. М.: Проспект, 2001.