Студентка: Киржа Ю.П.

Науковий керівник: Коваль Л.В.

Вінницький національний аграрний університет

ОСОБЛИВОСТІ РОЗРАХУНКАУ ПДВ ПРИ ЕКСПОРТІ ТОВАРІВ В УКРАЇНІ

Експорт товарів (робіт, послуг) є одним із основних видів зовнішньоекономічної діяльності. Відповідно до Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" експорт товарів – це продаж товарів українськими суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності (у тому числі з оплатою не в грошовій формі) з вивезенням або без вивезення цих товарів через митний кордон України, включаючи реекспорт товарів [1] .

При експотрті товарів призначених для вивезення за межі митного кордону України для подальшої реалізації, товар вважається експортованим з моменту його відвантаження на адресу іноземного покупця. Рух та облік експортних операцій оформляється наступними видами документів: товаросупровідними, транспортними, митними, претензійно-арбітражними, складськими, розрахунковими, експедиторськими, страховими, а також банківськими відповідно до чинного законодавства.

Експорт реалізованої продукції відповідно до базових умов поставки відображається за вартість, яка зазначена у контракті. Контрактна вартість визначається враховуючи базові умови поставки і облікову вартість товару, ПДВ і акзизний збір при експорті у ціну контракту не включається. Додатковими елементами контрактної вартості експортної продукції і експортних товарів є мито, митні збори й транспортні витрати залежно від базисних умов поставки.

Мито нараховується митним органом України відповідно до ставок Єдиного митного тарифу України, які діють на день подання митної декларації. При визначенні митної вартості і сплаті мита іноземна валюта перераховується у валюту України за курсом НБУ. Мито на товари і інші предмети нараховується на ціну, яка фактично сплачена або підлягає сплаті за них на момент перетину митної території України [2].

Операції з продажу товарів вивезених за межі митної території України, але задекларованих на внутрішній митниці ,обкладаються нульовою стакою ПДВ, тільки за умов документального підтвердження фактичного вивезення товарів за межі митної території України. Якщо документального підтвердження фактичного вивезення товару немає, то реалізація товарів важаються операціями з продажу на митній території України із застосуванням на загальних підставаз ПДВ за ставкою 20%. Оскільки експортні операції є об’єктом обкладання ПДВ, експортер має право на бюджетне відшкодування суп ПДВ, сплачених постачальникам. Платники податку на додану вартість при документальному підтвердженні фактичної реалізації товару за митну територію України і надані експортні розрахунки експортного відшкодування за підсумками податкового періоду має право на отримання такого відшкодування протягом 30 календарних днів з дня предявлення документів.

Важливою складовою обліково-економічної політики підприємств з експортних операцій є , момент визнання доходів і витрат від обґрунтування правильності вибору якого залежить формування фінансових результатів Облік доходів і витрат повинний бути організований таким чином,щоб не було розбіжностей у часі між відображенням доходу й періодом відображення витрат, а для запису на рахунках бухгалтерського обліку використовувалася інформація що міститься у відповідних документах У цьому випадку облік доходів і витрат буде відповідати принципам бухгалтерського обліку [3].

Спростилися вимоги до документального оформлення розрахунків з ПДВ, тобто не вимагається виписувати податкові накладні, що значно полегшить трудомісткість облікових робіт, а реквізити платника цього податку записуватимуться в первинних документах, таких як: рахунки-фактури, накладні, акти виконання робіт, товарні чеки, платіжні документи.

Порядок і терміни відшкодування ПДВ установлено Указом № 857. Згідно з п. 4 цього Указу відшкодування ПДВ проводиться в такому порядку:

– якщо різниця між загальною сумою податкових зобов’язань і податкового кредиту маєвід’ємне значення, то така сума зараховується в погашення заборгованості платника зі сплати ПДВ,що виникла в минулих звітних періодах;

– якщо заборгованості немає, то така сума зараховується в зменшення податкових зобов’язаньплатника протягом трьох наступних звітних періодів;

– якщо сума від’ємного значення податку не буде погашена сумами податкових зобов’язань,що виникли протягом трьох наступних звітних періодів, то лише така сума буде підлягати відшкодуванню з бюджету протягом місяця, наступного після подання декларації з ПДВ за третій звітний період після виникнення від’ємного значення податку [4].

Отже, зміни підходів до політики податкового стимулювання експортерів є одним з можливих способів зниження проблеми відшкодування ПДВ. Обкладання нульовою ставкою ПДВ експорту всієї продукції приводить до збереження його сировинної структури. Тому залишити нульову ставку ПДВ важливе лише для виродників-експортерів товарів з високою часткою доданої вартості і звільнити від сплати експортерів іншої продукції. В останньому випадку ПДВ, оплачений у ціні придбаних ресурсів, зараховуватиметься на витрати виробництва, що виключить можливість відшкодування ПДВ експортерам товарів з низькою часткою доданої вартості.

Література:

1. Гриліцька А.В. Особливості організації бухгалтерського і податкового обліку експортних операцій / А.В. Гриліцька. // Збірник наукових праць ЧДТУ.-2010.-Вип. 22.-С. 26-30.

2. Волкова І.І. Облік експортних операцій в сучасних умовах господарювання / І.І. Волкова // Економічний аналіз.-2010.- №6.-С.197-199.

3. Макарова О.С. Проблеми обліку експортних операцій в Україні / О.С. Макарова // Управління розвитком.-2011.-№7 (104).-С. 44-45.

4. Фатенок - Ткачук А.О. Особливості відображення в обліку податку на додану вартість у зовнішньоекономічній діяльності / А.О. Фатенок –Ткачук, Т.О. Шматковська // Бухгалтерський облік, аналіз, аудит, статистика та математичні методи.-2010.-№5.-С. 127-130.