УДК 339.54(477)

ЗОВНІШНЬОТОРГОВЕЛЬНА ПОЛІТИКА: ЗАГАЛЬНІ ЦІЛІ ТА

АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ УКРАЇНИ

Насадюк Н.Л.

Співавтор Ковальчук С.Я., к.е.н., доц..

Вінницький національний аграрний університет

 

Однією з головних характеристик сучасного світового госпо­дарства є прогресуюча глобалізація господарського життя. Ядром і головним генератором цього процесу виступають розвинені країни світу - лідери у світовому господарстві.

Україна на сучасному етапі знаходиться під значним впливом інтеграційних процесів. Тому для неї важливим є пошук балансу у взаємовідносинах з різними інтеграційними угрупован­нями та окремими державами, аналіз співробітництва у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

З метою досягнення повномасштабної інтеграції в євро­пейські ринки Україна прагне стати повноправним членом такого могутнього політичного та економічного угруповання, як Європейський Союз, що надасть ряд економічних переваг, серед яких покращання інвестиційної привабливості країни, розширення ринків збуту та ін..

Аналіз сучасних інтеграційних процесів у двох регіональних економічних об'єднаннях - ЄС та СНД, дозволяє стверджувати, що в останньому переважає інституціональний метод. В ЄС інтеграційна політика здійснюється на основі поєднання обох методів - інституціонального та функціонального. Функціональний метод застосовується лише в інтеграційних процесах між країнами Північної Америки[1].

Інтеграційні методи вимагають гармонізації, координації та уніфікації економічної і соціальної політики. Вони притаманні насамперед регіональним формам міжнародної економічної інтеграції. Гармонізація передбачає, з одного боку, збереження важелів контролю держави над економічними процесами, а, з іншого - потребує адаптації національного законодавства до спільно вироблених нормативно-правових принципів. У реальній практиці інтеграції гармонізація має три головних виміри. По-перше, вона передбачає створення механізму перерозподілу шляхом запровадження системи трансфертів за допомогою різноманітних фондів. В ЄС організовані Європейський соціальний фонд, Європейський інвестиційний банк, Європейський фонд гарантування аграрного розвитку, Європейський фонд регіонального розвитку та ін. По-друге, гармонізація всередині інтеграційної спільноти призводить до відповідного зниження її рівня з третіми країнами. По-третє, зосередження перерозподілу в інтеграційному об'єднанні сприяє процесу централізації.

Міжнародна економічна інтеграція передбачає два типи доходів і збитків: статичні доходи та витрати внаслідок перерозподілу існуючого капіталу, праці та інших ресурсів економік-учасниць і динамічні ефекти, що впливають на виробничі потужності, продуктивність та зростання економік-учасниць. При застосуванні названих ефектів увага зосереджується на теорії митних союзів, яка аналізує статичні, одноразові зміни в торгівлі та добробуті, зумовлені формуванням митного союзу або зони вільної торгівлі.

Вплив членства у договорах про регіональну інтеграцію на економічний розвиток країни значною мірою залежить також і від складу країн, типу і змісту договорів. Пріоритетне значення для країн, що розвиваються, має те, чи серед членів договору є промислово розвинені країни, на які сектори економіки поширюється дія договорів, а також ступінь, з якою договори про регіональну економічну інтеграцію передбачають "більш глибоку інтеграцію", тобто чи передбачається поглиблення договору, окрім привілейованої ліквідації бар'єрів у торгівлі товарами[2].

У зв'язку з цим питання децентралізації зовнішньоторгове­льної політики України в сучасних умовах набуває особливого значення. Впливовим чинником покращення динаміки зовнішньої торгівлі, розширення географічної структури експорту та її складових може стати зміна цінової конкурентоспроможності за рахунок зменшення трансакційних витрат у регіона­льній економіці, особливо прикордонних ре­гіонів. Іншим чинником сприяння стимулю­ванню ділової активності населення регіонів, у першу чергу в малих містах та монофункціональних містах, може бути розбудова транспортної та фізичної інфраструктури.

Серед мотивів децентралізації зовніш­ньоторговельної політики України можна відзначити:

- ефективніше використання місцевих ресурсів;

- формування локальних факторів проду­ктивності;

- можливість сприяння кращому задово­ленню інтересів і потреб домашніх гос­подарств, підприємств і громадян зага­лом, тобто підвищення рівня та якості життя територіальної громади;

- формування та нарощування соціально­го капіталу;

- налагоджування тісного контакту та плі­дної взаємодії місцевої влади та підпри­ємництва - підприємці задіяні у консу­льтативних радах при органах влади, чиновники залучені до наглядових рад або рад директорів підприємств.

Створення торговельного блоку передбачає вільну торгівлю між країнами-учасницями (лібералізація) і, одночасно, обмеження на імпорт країн, що не входять у союз, або третіх країн (протекціонізм), він може справляти як позитивний, так і негативний вплив на торгівлю. Позитивний ефект відбувається тоді, коли скасування внутрішніх тарифів та інших бар'єрів стимулює приріст обсягів торгівлі між країнами-учасницями, який не витісняє імпорт третьої країни. Іншими словами, торговельний блок зумовлює надання переваги виробнику, якому притаманний нижчий рівень затрат у межах союзу, при чому обсяги більш дорогого імпорту з країн поза блоком не змінюються (ефект розширення торгівлі). Коли ж країни-учасниці купують одна в одної через зниження торговельних бар'єрів більш дорогі товари (послуги), які вони недавно імпортували з третіх країн, виникає негативний торговельний ефект, зумовлений «зміною напрямів торгівлі» і прямо пов'язаний із ефектом звуження торгівлі. Очевидно, коли переваги надаються не виробнику з низькими затратами поза союзом, а виробнику з високими затратами в межах союзу, зростають загальні витрати економіки країн членів договору про економічну інтеграцію[3].

Список використаної літератури

1.                     Ключевська А. Зовнішньоторговельні відносини України в контексті вибору її інтеграційного вектора / А. Ключевська //Дослідження міжнародної економіки: Збірник наукових праць. Випуск 2(67)

2.                     Мокій А.І., Чорний О.Т., Юзба В.О. Особливості формування зовнішньоторговельної політики України в межах міжрегіональних утворень / А.І. Мокій, О.Т. Чорний, В.О. Юзба // Офіційний веб-сайт бібліотеки Вернадського [http://www.nbuv.gov.ua]

3.                     Онищенко О.А. Реалізація зовнішньоторговельної політики України / О.А. Онищенко // Офіційний веб-сайт бібліотеки Вернадського [http://www.nbuv.gov.ua]