Гришнякова К.Г.

Науковий керівник: Головінов О.М., д.е.н., доцент

Донецький національний університет економіки

і торгівлі імені Михайла Туган-Барановсько

КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ УКРАЇНИ НА СВІТОВОМУ РИНКУ

Актуальність дослідження національної конкурентоспроможності в умовах глобалізації для України не визиває сумніву. Потрібні кардинальні зміни у виборі пріоритетів національного економічного розвитку в глобальній конкуренції, а для цього важливим є усвідомлення змісту і структури такої фундаментальної економічної категорії, як конкурентоспроможність країни.

Значний вклад у дослідженні конкурентоспроможності зробили зарубіжні економісти: П. Кругман, С. Ліндер, М. Портер, Д. Сакс, Л. Саммерс та ін. Серед вчених пострадянського простору слід відзначити науковий внесок вітчизняних та російських економістів таких, як Я. Базилюк, М. Делягін, Я. Жаліло, В. Іноземцев, Д. Лук’яненко, С. Меншиков, І. Спиридонов, Р. Фатхутдінов, Т. Циганкова та ін. Незважаючи на значні досягнення в теорії і практиці дослідження конкурентоспроможності країни, на нашу думку, потребують подальшого дослідження теоретико-методологічні засади феномена конкурентоспроможності країни в глобальному середовищі.

Всесвітній економічний форум (ВЕФ) кожного року публікує «Звіт про глобальну конкурентоспроможність», в якому проходить оцінювання країн за такими параметрами, як якість інституцій, інфраструктура, макроекономічна стабільність, здоров'я і початкова освіта, вища освіта і професійна підготовка, ефективність ринку товарів і послуг, ефективність ринку праці, розвиненість фінансового ринку, технологічний рівень, розмір ринку, конкурентоспроможність компаній та інноваційний потенціал.

Найбільш проблемним питанням стабільно залишається якість інституцій в Україні (115 місце у рейтингу). До чинників, що безпосередньо впливають на покращення інституційного середовища в Україні, належать, зокрема, етична поведінка компаній, захист прав власності, прозорість ухвалення рішень урядом, незалежність судової системи, ефективність використання державного бюджету, захист прав інтелектуальної власності, довіра суспільства до політиків тощо.

Неефективними та недостатньо розвиненими залишаються також ринок товарів та послуг (101 місце у рейтингу) і фінансовий ринок (85 місце), не зростає рівень технологічної готовності країни (93 місце), складною є ситуація з забезпечення макроекономічної стабільності (82 місце), що безпосередньо впливає на конкурентоспроможність українських компаній у глобальному просторі (81 місце) [3].

Україна має значний інноваційний потенціал (65 місце), пристойний рівень вищої освіти та професійної підготовки (53 місце). Це стає важливою конкурентною перевагою нашої держави, оскільки наявність високопрофесійних фахівців може гарантувати успіх у сучасному світі та стати передумовою формування конкурентоспроможного ринку, сприятиме інтеграційним процесам України.

Міжнародний інститут менеджменту та розвитку (IMD - Лозанна, Швейцарія) також здійснює розрахунок індексу конкурентоспроможності країн на основі більше, ніж 300 критеріїв. Україна посіла у рейтингу 2010 року 46 місце, випередивши деяких нових (Польща, Хорватія) та потенційних членів (Туреччина) Європейського Союзу. Найбільш проблемними факторами підвищення конкурентоспроможності в Україні вважаються наявні інфраструктура та ефективність діяльності державних структур [1].

Важливим параметром, що суттєво впливає на гармонійний розвиток економіки та формування довіри до державних інституцій, є рівень корупції серед державних службовців та політиків. Тому дослідження громадської організації Transparency International (Берлін, Німеччина), що визначає Індекс сприйняття корупції (ІСК), дозволяють проаналізувати тенденції розповсюдження корупції в світі та шляхи подолання цього негативного явища. ІСК оцінює країни по шкалі від 0 до 10 балів, при цьому нуль характеризує найбільш високий рівень сприйняття корупції, а десять - найменший.

Україна також входить до рейтингу Transparency International. У 2010 р. наша держава потрапила у групу з такими країнами, як Бенін, Малаві, Малі, Сан-Томе і Прінсипі, та розділила 118 місце, якому відповідає ІСК на рівні 2,7 бала. Даний показник свідчить про наявність в країні корупційних діянь, що носять загальнонаціональний характер [2].

Таким чином, при правильному використанні економічної політики Україна буде в змозі забезпечити собі не тільки прекрасне сьогодення, а й стабільне майбуття для наступних поколінь. Зростання конкурентоспроможності держави буде мати позитивний вплив як на внутрішнє становище (чим це зростання і буде, власне, забезпечуватися), так і на місце України у світовому господарстві. Для покращення показника конкурентоспроможності, більш детальної уваги потребують завдання з реформи як владної, так і громадянської культури за допомогою використання досвіду інших країн світу.

Список використаної літератури

1. В. В. Новиков, Конкурентоспроможність України у сучасних МІЖНАРОДНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИНАХ// [Електроний ресурс] – Режим доступу: http://www.economy.nayka.com.ua/index.php?operation=1&iid=604

2. Сайт фонду «Ефективне управління» [Електроний ресурс] – Режим доступу: http://feg.org.ua/ua/cms/projects/studying_Ukraine_competitiveness

3. Звіт про конкурентоспроможність регіонів України 2011 року