Вихватень В.О., Кислицина О.В.

Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського, Україна

СТВОРЕННЯ ЗВТ МІЖ УКРАЇНОЮ ТА ЄС ЯК КРОК ДО ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ

Створення ЗВТ між Україною та ЄС відповідає державній політиці нашої держави на європейську інтеграцію, адже курс на вступ до Європейського Союзу є головним та незмінним зовнішньополітичним пріоритетом України. Після визнання української економіки як ринкової та вступу України до Світової організації торгівлі переговори про створення Зони вільної торгівлі між Україною та ЄС набули особливої актуальності.

Базовим документом, що визначав правовий механізм двостороннього співробітництва між Україною і ЄС, була Угода про партнерство і співробітництво між Україною та ЄС (УПС) [1]. Однак у лютому 2008 р. термін дії Угоди закінчився, вже у 2011 р. виповнилось три роки відтоді, як ЄС та Україна почали переговори про створення глибокої та всеосяжної ЗВТ.

На сьогодні Європейський Союз, який об’єднує 27 держав загальною територією більше ніж 4 млн. кв. км на якій мешкає понад 495 млн. осіб є одним з найбільших торговельних партнерів України [3].

У 2009 році доля ЄС у загальному зовнішньоторговельному обороті України (ЗТО) з країнами світу склала 30,91%, а СНД – 37,82% відповідно. При цьому, частка експорту до ЄС товарів та послуг українського походження становила 25,37%, а імпорту з ЄС – 36,34% відповідно [3].

З огляду на наслідки світової фінансової кризи обсяги ЗТО товарами та послугами з країнами – членами ЄС у 2009 році впали порівняно з аналогічним періодом 2008 року на 43,74% та склали 30,88 млрд. дол. США. Сальдо торгівлі товарами та послугами з країнами ЄС склалося від’ємним в обсязі 5,9 млрд. дол. США проти – 10,5 млрд. дол. США у 2008 році [3].

Український експорт до ЄС у 2009 р складали переважно “первинні

продукти” – сільськогосподарська продукція, сталь, хімія та енергія. До України ЄС експортує в першу чергу транспортне обладнання, продукцію, машинобудування, одяг і текстиль. При цьому слід наголосити, що для ЄС Україна як торговельний партнер не має надто великого значення, адже торгівля з нашої країною становить усього 0,9 % від загального обсягу [4].

Метою створення поглибленої ЗВТ між Україною та ЄС є формування спільного економічного простору України та Євросоюзу. Наповнення майбутньої ЗВТ буде спрямовуватися на досягнення максимально глибокої економічної інтеграції, до якої будуть готові сторони, та не матиме аналогів з попередньої практики Євросоюзу [3].

Створення зони вільної торгівлі належить до стратегічних цілей двостороннього торговельно-економічного співробітництва між Україною та ЄС на середньострокову перспективу.

Класична ЗВТ передбачає створення угруповання з двох або кількох митних територій, у яких скасовано тарифні обмеження та інші обмежувальні заходи на значні обсяги торгівлі товарами з цих територій. При цьому відповідно до принципів СОТ допускаються певні виключення з режиму вільної торгівлі так званих «чутливих» товарів [3].

Водночас, формат вільної торгівлі у формі «ЗВТ плюс», охоплює не тільки торгівлю товарами, але й торгівлю послугами, ринки державних закупівель тощо.

Враховуючи євроінтеграційні прагнення України ЄС запропонував вищому політичному керівництву нашої держави створити ЗВТ у форматі «ЗВТ плюс».

Саме створення ЗВТ між Україною та ЄС створить сприятливе середовище для посилення торгівлі між двома сторонами. Це є можливим через те, що така зона передбачає скасування тарифів майже щодо всіх товарів і послуг. Натомість на сьогодні Україна користується перевагами, які надає їй генеральна система преференцій ЄС, відповідно до якої близько половини експортованих до ЄС українських товарів мають безтарифний доступ до його ринку. Однак митні тарифи діють щодо особливо важливої для України продукції, яка складає найбільш велику частку її експорту, – сталі, текстилю, добрив. Після набуття чинності угоди про створення зони вільної торгівлі між Україною та ЄС митні тарифи стануть нульовими для понад 90 % промислових та 80 % сільськогосподарських і харчових товарів. Для тієї частини українського експорту, що не буде повністю лібералізована, ЄС пропонує суттєве полегшення доступу до свого ринку (наприклад, квоти з нульовою ставкою для певної кількості свинини, м’яса, птиці, зерна). Зрештою, загальна мета створення ЗВТ між Україною та ЄС – це забезпечення 95 % торгівлі без митних зборів між ЄС та Україною [4].

Водночас, зменшення тарифів на імпорт за найпростішої ЗВТ не призведе до відчутного зростання доходів і поліпшення добробуту, хоча зміни у структурі торгівлі будуть великими. Однак поглиблена вільна торгівля може підвищити економічний добробут на 4-7%, як свідчать статичні розрахунки [3].

Зона вільної торгівлі забезпечить поступову і якнайповнішу інтеграцію України до внутрішнього ринку ЄС. Йдеться про усунення перепон у сфері торгівлі товарами, надання послуг та інвестиційних потоків.

Залучення більших обсягів іноземних інвестицій теж має стати важливою частиною економічного розвитку України, особливо у плані розбудови потужної сфери послуг [2].

Однак, вільна торгівля має проблеми для української економіки, оскільки для певних груп товарів передбачено перехідні періоди, протягом яких сторони націлені на поступове скасування митних тарифів. При цьому ЄС пропонує так званий асиметричний підхід: Україна отримує довший, ніж ЄС, період для поступового зменшення або скасування своїх митних тарифів [4].

Реалізація положень про вільну торгівлю потребуватиме витрат як з державного бюджету, так і коштів українського бізнесу. Насамперед, це витрати на гармонізацію українського законодавства з Acquis communautaire (спільна нормативна база ЄС) та на розбудову ринкової інфраструктури.

Незважаючи на перехідний період, на думку фахівців не всі українські

компанії зможуть витримати тиск конкуренції з боку ЄС. Тому можливе зникнення компаній та скорочення робочих місць, зокрема у довгостроковій перспективі в так званих «старих секторах» (промисловість, сільське господарство). Натомість виникатимуть можливості в «нових секторах» (високих технологій) [4].

Переваги щодо створення ЗВТ з ЄС для України є очікувано різними. Так, потреба реформування та наближення до європейських стандартів якості товарів та послуг призведе до модернізації підприємств, що є позитивним у стратегічному значенні для українських виробників. Інша перевага – це посилення конкуренції на українському ринку, результатом чого є зменшення цін. Вищезазначене разом із відповідністю української продукції європейським стандартам якості буде очікуваною перевагою для кожного українського споживача. Таким чином, створення зони вільної торгівлі, незважаючи на певні перешкоди та короткотермінові можливі недоліки, має призвести до значних переваг для нашої країни.

Література:

1. Угода про партнерство та співробітництво між Європейськими співтовариствами і Україною: від 16.06.1994 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/998_012

2. Палагнюк Ю.В. Створення зони вільної торгівлі між Україною та ЄС як реалізація державної політики України на європейську інтеграцію / Ю.В. Палагнюк // Актуальні проблеми державного управління, педагогіки та психології [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/ portal/soc_gum/Apdup/2011_1/1-4-22.pdf

3. Поточний стан переговорного процесу між Україною та ЄС щодо створення зони вільної торгівлі (інформаційна довідка) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.rtpp.com.ua/journal/2011/05/17/10/147.html

4. Торгівля між ЄС та Україною: в очікуванні революції // Євробюлетень. –

2011. – № 1. – С. 4–5.