Економічні науки/2.Зовнішньоекономічна діяльність

К.е.н. Скоробогатова Н.Є.

Національний технічний унівесритет України «Київський політехнічний інститут», Україна

Україна на світовому ринку машинобудування

Машинобудівна галузь є однією з базових галузей національної економіки, розвиток якої є пріоритетним напрямом діяльності країни, оскільки саме вона визначає науково-технічний прогрес народного господарства країни, забезпечуючи інші галузі основними засобами. Через те, що на світовому ринку машинобудівної продукції лише декілька країн виготовляють всю номенклатуру продукції галузі, вони і формують даний ринок, а саме: США, Японія, Німеччина, Великобританія, Франція, Російська Федерація тощо. Певною мірою здатні виготовляти дану продукцію Китай, Італія та Україна. Структура машинобудування Канади, Швеції, Швейцарії також зорієнтована на світовий ринок, решта країн є імпортозалежними та не в змозі повністю забезпечити себе даною продукцією.

Найбільша частка виробництва продукції машинобудування належить Китаю, США, Японії, Німеччині та Південній Кореї. На такі країни, як США, Японія та Німеччина, припадає понад 30% світового виробництва у 2010р. За вартістю виробництва та кількістю зайнятих частка машинобудування у структурі промисловості варіює від 25% (Китай) до 40% (Японія). Машинобудівні підприємства даних країн є основними лідерами світового НТП. НЕ зважаючи на те, що машинобудування України є комплексною галуззю, проте частка виробництва продукції даної галузі у структурі світового машинобудування досить низька та складає 0,12% у 2010 році. Дана ситуація зумовлена впливом наступних факторів: нераціональне використання трудових ресурсів, застарілість використовуваних технологій та зношеність основних засобів, висока енергомісткість виробництва, низька конкурентоспроможність як за якісними, так і за ціновими показниками. Світова економічна криза зумовила певні структурні зрушення у світовому машинобудуванні. Так, частка США у структурі світового машинобудування у 2009 році зменшилась 3,3% порівняно з 2008 роком та на 2,3% у порівнянні з 2010 роком, частка Японії загалом зменшилась на 4%, частка Іспанії у 2009 році зменшилась на 3,3%, проте у 2010 році майже досягла передкризового рівня, частка Російської Федерації у світовому машинобудування зменшилась у 2009 році на 1,4% та у 2010 році залишилась майже не змінною. Питома вага України також зменшилась на 0,88%. Проте, не зважаючи на нестабільну економічну ситуацію в світі за аналізований період, існують країни, які збільшили частку свого виробництва у кризовий період та підвищили її у наступному. Саме Китай, який меншою мірою постраждав від економічною кризи внаслідок вдалої модернізації податкової системи, зниження відсоткових ставок та резервних вимог до банківської системи, реконструкції промислових підприємств, зокрема, автомобілебудівних та сталеливарних, які зіткнулись із падінням попиту на власну продукцію та виділенням у 2009 році коштів на стимулювання власної економіки, що дозволило країні збільшити частку виробництва продукції машинобудування у світовій структурі загалом на 10,3%. Таким чином, економічна криза суттєво вплинула на світовий ринок машинобудування, однак основні лідери даної галузі не змінили свої позиції.

Найбільшу частку в обсязі вітчизняного машинобудування займає виробництво транспортних засобів та устаткування (частка якого зменшилась у 2009 році на 14,1% у порівнянні з 2008 роком та на 7% у порівнянні з 2010, проте спостерігається її відновлення на початку 2011 року) [1]. Водночас, з урахуваннях кризових явищ в економіці у 2009 році суттєвих структурних зрушень у машинобудівному комплексі України не відбулося. Провідними для України є тракторне, приладобудування, сільськогосподарське та виробництво залізничного рухомого складу, де зайнята п’ята частина працівників даної галузі та реалізовано майже 43% продукції від загального обсягу машинобудівного виробництва у 2010 році [1]. Проте слід зазначити, що частка вітчизняного машинобудування у загальному обсязі промислового виробництва є недостатньою в порівнянні з індустріально розвиненими країнами. Так, у економічно розвинених країнах питома вага машинобудування у структурі промисловості складає 30–50% (у Японії – 51,5%, Німеччині – 53,6%, Великобританії – 39,6%, Італії – 36,4%), при цьому в Україні частка машинобудівних виробництв залишається у межах 13 – 14% [2]. Дана ситуація зумовлена недостатнім фінансуванням галузі з боку держави, низьким рівнем платоспроможного вітчизняного попиту, наслідками кризових явищ та відтоком фахівців з науково – технічної сфери.

Відповідно продукція машинобудування займає одне з головних місць у експорті високорозвинених країн. Вітчизняний експорт є не диверсифікованим та припадає у більшій мірі на країни СНД. Так, у 2010 році частка продукції машинобудування у структурі експорту становила 14,4%, тоді як у розвинених країнах світу частка даної галузі у структурі експорту складає 32 – 40% усього експорту [2]. Таке явище зумовлене скороченням інвестиційної активності країн СНД (особливо під час кризи), які значно постраждали від кризи, відсутністю в Україні ряду високотехнологічних галузей, які створюють експортну позицію країни та низькою конкурентоспроможністю вітчизняної продукції, яка поступається світовим аналогам.

Таким чином, вважаємо, що подолання зазначених недоліків в організації та підтримці машинобудівного комплексу України сприятиме підвищенню рівня конкурентоспроможності вітчизняної продукції та дозволить поширити нашій країні збутові позиції на світовому ринку машинобудування.

Література:

1. Офіційний сайт Державної служби статистики України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/

2. Реструктуризація промисловості України у про цесі посткризового відновлення: аналіт. доп. / О. В. Собкевич, А. І. Сухоруков, В. Г. Савенко, С. Л. Воробйов, [та ін.].; за заг. ред. Я. А. Жаліла. – К. : НІСД, 2011. – 112 с.