Коваль Л.В. Кричківська Т.М.

Вінницький національний аграрний університет, Україна

ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ ОПОДАТКУВАННЯ ОПЕРАЦІЙ ПДВ В ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ

Зовнішньоекономічне ділове партнерство підприємств ґрунтується на взаємовідносинах партнерів певної держави та іноземних до неї, що наявне як на території одних, так і інших суб'єктів співробітництва. Однією з найбільш актуальних є питання відображення зовнішньоекономічних операцій в податковому обліку. Реформування економічних відносин у зв’язку із прийняттям Податкового кодексу в деякій мірі зменшило невідповідності податкового законодавства нормативно-правовим актам, які регламентують бухгалтерський облік. Однак наближення податкового обліку до бухгалтерського не змінило їх різної мети: метою бухгалтерського обліку є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності і рух грошових коштів підприємства, а податкові розрахунки призначені для відображення результатів господарської діяльності або інших об’єктів, що пов’язані з визначенням податкового зобов’язання за відповідними податками. Такі відмінності призводять до виникнення проблем оподаткування експортно-імпортних операцій, які впливають на податкові розрахунки суб’єктів господарювання.

Метою статті є розглянути основні проблемні питання оподаткування експортно-імпортних операцій податком на додану вартість відповідно до нового податкового законодавства та запропонувати шляхи їх вирішення.

Проблеми податкових розрахунків розглядали багато вчених-економістів та, зокрема, оподаткування експортних операцій досліджували такі науковці як Л.І. Бабій , A.M. Демянова , О.М. Єремян, О.В. Рура , Н.А. Рязанова, оподаткування імпортних операцій – Т.В. Адашкевич, Т.П. Анисимовец, Л.І. Бабій, I.A. Волкова, І.В. Жиглей, Л.О. Кадуріна, К.А. Коденчук, Н.В. Малигіна, Т.Г. Осадчук, О.В. Рурa, Н.А. Рязанова, О. Сакалош. Питанням неузгодженості методик бухгалтерського і податкового обліку та пошуку шляхів їх удосконалення присвятили свої наукові праці: Л.І. Бабій , Л.О. Кадуріна, О.А. Клак, К.А. Коденчук, Ю.А. Кузьмінський, та інші.

Зміна податкового законодавства в України показала, що змінилися ставки основних податків. З 01.01.2014 р. ставка податку на додану вартість (далі – ПДВ) складатиме 17% від бази оподаткування, а до 31.12.13 р. – 20% від бази оподаткування, податок на прибуток оподатковується за ставкою 23% з 01.04.11 р.

Для цілей оподаткування під експортно-імпортними операціями розуміється вивезення (ввезення) товарів та інших активів з перетином митного кордону країни, а також надання (отримання) послуг з метою отримання прибутку або соціальних вигід для суб’єкта господарювання.

Поняття експорту та імпорту для цілей оподаткування не враховує операції без їх фактичного вивезення чи ввезення. Такі господарські операції не мають спеціальних правил податкового обліку і тому на практиці виникають проблеми в частині їх оподаткування. Зокрема, експорт без вивезення та імпорт без ввезення не підпадають під визначення об’єкта оподаткування згідно ПКУ і тому деякі автори наукових видань зазначають, що такі операції не оподатковуються ПДВ. Хоча Н.А. Рязанова звертає увагу на те, що об’єктом оподаткування операцій з експорту без вивезення є постачання товарів, місце надання яких знаходиться на митній території України. Таким чином, автор робить висновок, що дана операція обкладається ПДВ за ставкою 20 % як звичайне постачання товарів на митній території України.

На нашу думку, так як операції без їх фактичного вивезення не визнаються ПКУ експортними, а місце їх поставки є територія України, незалежно від статусу контрагента, дані операції повинні оподатковуватися за ставкою 20 %, як звичайні господарські операції суб’єктів господарювання.

Доходи та витрати за операціями визнаються з метою оподаткування податком на прибуток, що викликає існування неузгодженості у показниках податкових декларацій. Облік податку на додану вартість у системі рахунків бухгалтерського обліку передбачає відокремлення податкових зобов’язань і податкового кредиту, що дає змогу складати на цій основі декларацію з податку на додану вартість без додаткового групування даних. Законодавством передбачено оформлення особливого первинного документа – податкової накладної та складання специфічних аналітичних регістрів – реєстрів отриманих і виданих податкових накладних.

Для вдосконалення податкових розрахунків з ПДВ Л.І. Бабій пропонує:

налагодити документальне оформлення й аналітичний облік, а також запровадити накопичення даних, яке відповідало б потребам бухгалтерської і податкової звітності. З метою удосконалення документального оформлення розрахунків з ПДВ автор вважає, що доцільно відмовитися від виписування податкових накладних. Такі зміни дозволять знизити трудомісткість облікових робіт, а реквізити платника податку можна буде заносити в первинні документи: рахунки-фактури, накладні, акти виконаних робіт, товарні чеки, платіжні документи. Можливість такого підходу підтверджує той факт, що податкову накладну як документ не використовують ні в Російській Федерації, ні у Франції, ні в низці інших країн.

На нашу думку, такий підхід є не доцільним, адже знизиться контроль

розрахунків за податком на додану вартість та виникатимуть проблеми при

заповненні інших первинних документів у зв’язку з неврахуванням чи неправильним обчисленням ПДВ. Податкова накладна забезпечує організацію податкових розрахунків з ПДВ та є основою для формування показників податкової звітності.

Відображення в бухгалтерському обліку мита та митних платежів, нарахованих і сплачених на митниці під час митного оформлення товарів, неоднозначно пояснюється різними авторами досліджених літературних джерел. Виділено три підходи до відображення операцій нарахування та сплати мита: облік за дебетом рахунку 642 “Розрахунки за обов’язковими платежами”; облікове відображення на рахунку 685 “Розрахунки з іншими кредиторами”; використання рахунку 377 “Розрахунки з іншими дебіторам. Дані обліку, які отримують користувачі бухгалтерської інформації, повинні узагальнювати однорідні групи операцій. Тому застосування рахунків розрахунків з дебіторами та кредиторами для обліку нарахування та сплати мита, на нашу думку, зменшить інформативну функцію бухгалтерську обліку, тобто інформація, отримана за даними рахунками буде не достовірною та не зрозумілою.

Отже вважаємо, доцільно відображати нарахування та сплату мита саме за рахунком 642 “Розрахунки за обов’язковими платежами” з виділенням аналітичних рахунків 6421 “Розрахунки за митом”; 6422 “ Розрахунки за митними зборами ” . Такий облік забезпечить надання достовірної, зрозумілої та повної інформації про суми нарахованого та сплаченого мита.

В ході дослідження податкових розрахунків виявлено проблемні

питання, які виникають під час здійснення експортно-імпортних операцій товарів та послуг. Проаналізовано шляхи їх вирішення, що пропонують автори наукових та періодичних видань.

Література

1. Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997 р. за № 283/97-ВР, зі змінами та доповненнями.

2. Ветров А.В. Соперничество или партнерство! Внешнеэкономическая экспансия капитала. – М.: Мысль, 1990 г.

3. Козик В.В., Панкова Л.А., Карп'як Я.С., Григор'єв О.Ю., Босак А.О. Зовнішньоекономічні операції і контракти: Навч. посібник. – К.: ЦНЛ, 2004-608 с.

4. Ткаченко Н., Доктор А. Договор (контракт) купли-продажи во внешнеэкономической деятельности// Предпринимательство, хозяйство и право, 1996 г., № 4, С. 12-19.