Економічні науки / 2. Зовнішньоекономічна діяльність

Гонтаренко О.Є.

Одеський національний політехнічний університет, Україна

Створення логістичних структур на українському підприємстві з оглядом на світовий досвід

Логістична діяльність має місце на будь-якому підприємстві, незалежно від його розміру, структури бізнесу, місцерозташування та ін. Але кожне підприємство організує логістичну діяльність по своєму. Основою, на якій будується логістична стратегія, є місія компанії. Саме в рамках місії визначаються основні цілі і задаються основні параметри роботи.

Формулювання місії логістики дозволяє усунути конфлікти усередині організації і послужити основою для роботи персоналу, зайнятого в здійсненні логістичної діяльності.

Пошуки оптимальних структур управління логістичною діяльністю відбувалися постійно. В 70-ті роки найдоцільнішою вважалася лінійно-штабна система. При цій системі «лінійні менеджери» несуть відповідальність за забезпечення рутинних робіт, які виконуються щодня, тоді як «штабні менеджери» забезпечують лінійних необхідною інформацією, розробляють плани, займаються аналітичною роботою.

У 80-ті роки акцент змістився з функцій на процеси. Підприємства стали аналізувати те значення, яке грає логістика в процесі створення споживчої вартості. Перемикання уваги на єдиний логістичний процес послабило тенденцію до об’єднання функцій в рамках організаційних структур. Ключовим стало питання не про те, як організувати виконання окремих функцій, а про те, як краще керувати цілісним логістичним процесом [3]. У результаті дослідження було визначено, що в даний час в рамках цілісності керівництва логістичним процесом використовується в основному два підходи. Цими підходами є:

- програмно-орієнтований підхід;

- матрична організаційна структура управління.

Програмно-орієнтований підхід будується на методі, при якому логістична діяльність розглядається як програма, в реалізації якої бере участь все підприємство.

Підхід на основі матричної організаційної структури вимагає координації різних видів діяльності, які виконуються за межами окремих структурних одиниць підприємства. Логістика при матричній структурі є функцією багатьох підрозділів, що особливо виявляється при виконанні яких-небудь проектів, в реалізації яких беруть участь два і більше підрозділи [1].

Що стосується класифікації стадій розвитку логістичних структур в Україні, то тут їх кількість можна скоротити до чотирьох, що представлено на рис. 1.

1. Фрагментарна функціональна структура

2. Групування по функціям постачання та збуту

3. Групування по функціям єдиної структури

4. Групування функціональних процесів

Рис.1. Стадії розвитку логістичних оргструктур на підприємствах України

На підставі аналізу сучасного етапу розвитку бізнесу в Україні, можна зробити висновок, що серед дрібних підприємств переважає перша стадія, серед середніх - стадія 2, рідше 3. Переходячи від першої стадії розвитку до другої, українські підприємства створюють спеціалізовані логістичні підрозділи або в області закупівель і постачання, або в області збуту. Причина подібного явища полягає у визначенні того, що важливо для підприємства: налагодити постачання або збут; що в більшій стадії впливає на успішну роботу, що вимагає більшої уваги з погляду стратегії розвитку. На цьому етапі відбувається початкове становлення міжнародної логістики.

На стадії 3 формується єдина служба логістики, при цьому всі логістичні операції зводяться в один крупний функціональний підрозділ. Переміщення логістики на більш високий організаційний рівень пов'язане з можливостями впливу, що з’явилися, на стратегію підприємства. Логістика визнається однією із сфер ключової компетенції. Логістичні операції в рамках зовнішньоекономічної діяльності в основному концентруються на рівні того ж самого єдиного логістичного підрозділу, в якому виділяються особи, відповідальні за ефективність зовнішньоекономічних операцій.

На останній четвертій стадії розвитку організаційних структур підприємств простежується тенденція до об'єднання всіх логістичних функцій і операцій під єдиним керівництвом. В розвитку організаційної структури виявляються тенденція до групування багатьох функцій (як планово-координаційного, так і оперативного характеру) в єдиний блок із загальним керівництвом і відповідальністю. Мета полягає в стратегічному управлінні всіма товарноматеріальними потоками і запасами в зовнішньоекономічній діяльності заради максимізації прибутку через скорочення витрат і оптимізації управління ними і кардинального поліпшення обслуговування зовнішньої і внутрішньої клієнтури. При цьому упор робиться на посилене використовування інформаційних технологій, починаючи від планування і оперативного управління структурами, в рамках яких досягається повна інтеграція логістичних операція. На даній стадії кожна функціональна область міжнародної логістики - постачання (закупівлі), виробництво і збут (фізичний розподіл) - може бути структурована як окремий бізнес-процес.

Виходячи з представленого аналізу, можна зробити висновок, що для української дійсності головним зараз є необхідність упроваджувати такі логістичні структури, які були б максимально адаптовані до сучасних вимог, в області задоволення стандартів забезпечення якості роботи, прийнятих в розвинених країнах.

Список використаних джерел:

1. Сергеев В.И. Менеджмент в бизнес-логистике. - М.: ФИЛИНЪ, 2009.

2. Алексахин A.A. Логистический подход к управлению логистической инфраструктурой. - 2009. -№16.-С. 32-39.

3. Сумец А.М. Мировой опыт использования логистики для повышения эффективности функционирования цепей поставок // Логистика: проблемы и решения. - 2011. - Л4 (11). - С.30-36