Приходько Н. І., Павлюк В. І.

Харківський торговельно-економічний інститут КНТЕУ

ТЕОРЕТИЧНІ ПРОБЛЕМИ ОЦІНКИ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА

Оцінка фінансового стану є необхідною складовою процесу управління підприємством. За результатами аналізу фінансового стану формують відповідну фінансову політику та розробляють заходи, які сприяють підвищенню ефективності використання фінансових ресурсів суб’єктів господарювання. Проте, чіткість відображення фінансового стану підприємства ускладнюється недосконалими методичними підходами до його оцінки. Таким чином, дослідження питань, пов'язаних з удосконаленням існуючих та розробкою нових методичних підходів до аналізу і прогнозування фінансового стану підприємства, набуває особливого значення.

Останніми роками питання діагностики фінансового стану підприємств висвітлювали у своїх працях такі науковці: М.Д. Білик, І.О. Бланк, А.Е., Воронкова, В.М. Геєць, Т.В. Момот, А.М. Поддєрьогін, О.О. Терещенко Є.В. Мних, Е. Альтман, Р. Таффлер та багато інших.

Особливості діагностики фінансового стану досить глибоко досліджені, однак, головною проблемою залишається саме розбіжність між цілями і завданнями кожного підходу, потребами вітчизняних підприємств і положеннями нормативно-правових методик. Окрім цього, переважна частина авторів відносять до фінансових індикаторів показники майнового стану, що є не зовсім коректним, адже ця група показників відображає ефективність використання основних засобів та є факторною для формування параметрів фінансового стану; більшість підходів трактують показники фінансової стійкості як показники структури капіталу та залежності від зовнішніх джерел фінансування. Проте, їх доцільно називати показниками фінансової незалежності; багато авторів роблять акцент на використанні коефіцієнтного аналізу і при цьому ігнорують діагностику значень, динаміку та структуру абсолютних показників; залучаються взаємно обернені, взаємопов’язані, дублюючі індикатори; у багатьох випадках не вказуються нормативно-критеріальні значення або тенденції їх зміни для діагностичних показників, що ускладнює процедуру інтерпретування отриманих результатів [2].

Забезпечення фінансової стабільності підприємства та недопущення його банкрутства припускає сполучення таких характеристик його фінансового стану [1], як висока платоспроможність, ліквідність балансу, кредитоспроможність, прибутковість діяльності підприємства.

Проте, якісна діагностика не обмежується розрахунком значень вказаних показників фінансового стану, необхідно вміти проаналізувати показники, оцінити ситуацію і зробити відповідні висновки. Залежно від того, в якій сфері виникли проблеми чи спостерігаються негативні тенденції, необхідно розробляти реактивні, превентивні або санаційні заходи.

За умов позитивної динаміки ключових фінансових індикаторів рекомендується відстежувати значення та динаміку фінансових показників, акцентувати увагу на дослідженні параметрів середовища функціонування та прогнозуванні їхнього впливу на подальшу роботу підприємства.

Якщо наявні певні відхилення у сфері ділової активності та цільового використання довгострокових пасивів, які на даному етапі негативно не впливають на фінансові параметри функціонування підприємства, необхідно визначити фактори, що впливають на зниження ділової активності, і намагатись усунути або нейтралізувати вплив цих факторів. За наявності певних негативних, але не загрозливих тенденцій в окремих сферах фінансового стану слід скерувати зусилля на ліквідацію проблем у відповідних сферах фінансового стану з дослідженням чинників, що зумовили такий стан речей, для їх можливого усунення.

Існування ґрунтовних проблем у сферах фінансової незалежності, ділової активності, фінансової результативності та наявність негативних тенденцій у динаміці вимагає ґрунтовного аналізу чинників, які вплинули на суттєве погіршення ситуації в окремих сферах, ідентифікувати рівень їхньої керованості, на підставі чого реалізувати реактивні та превентивні заходи цілеспрямованого характеру.

За умови існування загрозливих характеристик одночасно у всіх ключових параметрах фінансового стану підприємства доцільно реалізовувати спектр санаційних заходів, спрямованих на відновлення платоспроможності, прибутковості, структурної рівноваги капіталу і конкурентоспроможності підприємства.

Неплатоспроможність, порушення структури капіталу, відсутність або недостатній рівень фінансової результативності, економічна неактивність свідчить про фактичне (не обов'язково юридичне) банкрутство підприємства. У таких умовах, як правило, йдеться про добровільну або примусову ліквідацію підприємства, визнання його банкрутом або про реорганізацію під впливом зовнішніх суб'єктів шляхом злиття, приєднання, розділу, виділення, перетворення одного підприємства в інше згідно з чинним законодавством [2].

Таким чином, аналізуючи вищевикладене, можна зробити висновок, що задовільність фінансового стану залежить саме від здатності підприємства зберігати нормальний режим функціонування за найважливішими фінансово-економічними показниками. Проте, через відсутність єдиного підходу до встановлення нормативів для показників фінансового стану підприємства і недосконалість існуючих методів, вибір методики аналізу фінансового стану підприємства має відбуватися з урахуванням специфіки діяльності підприємства та цілей аналізу.

Література:

1. Єлецьких С. Я., Тельнова Г. В. Фінансова санація та банкрутство підприємств: Навч. посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2007. – 176 с.

2. Кузьмін О. Є. Нормативно-критеріальне забезпечення діагностики фінансового стану підприємства / О. Є. Кузьмін, О. Г. Мельник // Фінанси України. – 2010. - № 8. – С. 105-114.