Економічні науки/4. Інвестиційна діяльність та фондові ринки

аспірант Гузенко О.П, Фінічева В.В.

КЕІ ДВНЗ «Криворізький економічний університет»

Корпоративне фінансування проектів: короткий огляд та наявні переваги

На даний час актуальним для вирішення є питання вибору корпоративного або проектного фінансування. Відомо, корпоративне фінансування являє собою фінансування оборотного капіталу і капітальних витрат діючого бізнесу, а також фінансування проекту під загально корпоративний ризик.

На погляд Д.В. Задихайло, О.Р. Кібенко та Г.В. Назарова [1], головна відмінність корпоративного від проектного фінансування полягає в тому, що підприємство вже генерує грошовий потік і фінансування видається під ризик діючого підприємства. Науковці пропонують до інструментів корпоративного фінансування включати: торговельне фінансування, інвестиційне кредитування, синдикації.

Російський вчений С.А. Масютін [2] звертає увагу на те, що «…у корпоративному фінансування використовуються різні методи роботи, а саме: оборотне та інвестиційне кредитування, торговельне фінансування, синдикації, облігаційні позики, сек’юритизація активів та інше». Проте, у більшості випадків перевага надається інвестиційним кредитам, які являють собою один із способів фінансування довгострокових проектів з придбання (оновлення) основних засобів або реконструкції, модернізації технологічних ліній, створення нових виробничих потужностей.

Практика доводить, проект, під який запитується інвестиційний кредит, може і не мати достатню фінансової привабливістю (фінансуються об'єкти можуть взагалі не приносити дохід або впливати на нього побічно) або фінансові потоки в рамках проекту можуть бути недостатніми для обслуговування інвестиційного кредиту. Тому, на відміну від проектного фінансування (де повернення кредиту здійснюється за рахунок коштів, що надходять від самого проекту), при залученні інвестиційного кредиту джерелом повернення кредитних коштів є весь потік існуючого бізнесу, зазначає А. Вожжов [3].

З позиції торгівельного фінансування передбачається існування окремих видів бізнесу, в яких кількість поточних торгових операцій нечисленна, суми по кожній з таких угод великі, а строки виконання зобов'язань можуть досягати декількох місяців. Якщо підприємець відмінно розуміє всі аспекти таких угод, то при інших рівних умовах ефективність його операцій буде визначатися джерелами та умовами фінансування операції, а також методами регулювання можливих ризиків. Природно, вказує О.В. Таран [4], такі умови чітко прив'язані до поточного бізнесу підприємця, його операційного або фінансового циклу. Успішне використання кредитів і позик у торгових операціях істотно збільшують прибутковість власного капіталу, залученого в оборот. Ризики при цьому при правильному структуруванні зводяться до мінімуму.

Практика доводить, що як правило, перед застосування торгівельного фінансуванні необхідно (рис. 1).

Рис. 1. Схема змісту ключових дій фахівців у сфері торгівельного фінансування

Доведено, що для оптимізації структури запозичень компанії, яка обирає метод корпоративного фінансування, можлива: переоцінка існуючих застав, вивільнення зайвих застав; зміна системи забезпечень по існуючих кредитах: використання поручительств та гарантій для зниження існуючих процентних ставок, використання незадіяних об'єктів забезпечення; реструктурування з поетапним введенням і вивільненням різних видів забезпечення для мінімізації процентних платежів. Інколи звертаються до рефінансування та секьюритизації.

На закінчення можемо сказати, що при здійсненні корпоративного банківського фінансування компанія отримує наступні переваги: мінімізація витрат та ризиків невиконання зобов’язань; відсутність потреби у відволіканні з обігу власних коштів; вигідні умови фінансування порівняно з вартістю банківського кредиту; гнучке структурування угоди та оптимізація розрахунків за контрактом; індивідуальний підхід до кожного клієнта, аналіз кожного окремого контракту та врахування потреб клієнта; експертиза та допомога у складанні зовнішньоекономічного контракту; підтримка надійної репутації Вашої компанії перед іноземним партнером; супроводження банком угоди від її початку до завершення. У сучасних умовах розвитку зазначені переваги виступають достатньо вагомим інструментом для залучення корпоративного фінансування. Ринок забезпечує через існування різних підходів розробку більш якісних аспектів протікання даного процесу.

Література:

1. Задихайло Д.В. Корпоративне управління: [навчальний посібник] / Д.В. Задихайло, О.Р. Кібенко, Г.В. Назарова. – Х.: Еспада, 2009. – 240 с.

2. Масютин С.А. Корпоративное управление: опыт и проблемы: [монографія] / С.А. Масютин. – М.: ООО «Финстатинформ», 2011. – 385 с.

3. Вожжов А. Інвестиційне кредитування комерційних банків: зміст і вимоги до формування ресурсної бази / А. Вожжов // Банківська справа. – 2008. – № 11. – С. 40-43.

4. Таран О.В. Сучасні питання проблематики ризиків фінансової сфери діяльності підприємств: теоретичні узагальнення та прикладний аналіз: [монографія] / О.В. Таран. – Харків: Константа. – 2004. – 108 с.