аспірант Гузенко О.П., Гукович О.Б.
КЕІ ДВНЗ «Криворізький економічний
університет»
Окремі
аспекти зниження ризику інвестиційного проекту в сучасних реаліях
На початку ринкових
реформ теоретичне й практичне відставання в області управління ризиками
поставило підприємства перед неминучістю емпіричного пошуку шляхів вирішення
проблеми, але цей шлях не завжди є оптимальним. Слабке впровадження в сучасну
управлінську діяльність принципів обґрунтованого ризику гальмує інноваційний
розвиток підприємств.
Теоретичні засади планування та реалізації інвестиційних
проектів, вплив при цьому різноманітних ризиків, методи та шляхи їх мінімізації
досліджували як вітчизняні, так і закордонні науковці, зокрема: О.Д. Вовчак,
Г.О. Бардиш, В.В. Жуков, Г.М. Тарасюк, В.В. Лук'янова, Т.В. Головач, М.С.
Пушкар, Р.М. Пушкар, І.П. Мойсеєнко, А.П. Дука, А.В. Череп, В.Г.
Федоренко, Г.В. Козаченко, О.М. Антіпов, О.М. Ляшенко, Г.І. Дібніс та ін.
Виникнення на
деяких стадіях (фазах) життєвого циклу інвестиційного проекту певних
непередбачуваних подій чи негативних результатів пов'язано не лише із часовими
параметрами, а й із багатьма іншими чинниками, зокрема, політичними,
економічними, правовими, фінансовими, технічними, екологічними тощо. Ці чинники
зумовлюють виникнення різноманітних ймовірних проектних ризиків. Під час планування
та реалізації інвестиційного проекту здійснюється розрахунок та врахування не
лише усіх можливих витрат та доходів, тобто бюджетування, а й визначення
можливих чинників впливу і ризиків. При цьому існує проблема визначення усіх
можливих інвестиційних ризиків, що зумовлено недостатністю повної та
релевантної інформації, людським чинником, внаслідок чого відбувається недотримання
інвестиційного генерального бюджету, фінансового плану й термінів виконання
реалізації проекту.
Оскільки,
реалізація інвестиційного проекту орієнтована на отримання певного ефекту у
майбутньому, що пов'язано із значним впливом непередбачуваності та ймовірності
невиконання інвестиційних планів , а отже, ступінь ризикованості проекту є
досить високим, що відповідно потребує особливої уваги при його дослідженні. На
думку Г.М. Тарасюка [1], потрібно навчитися передбачати ризик, оцінювати його
розміри, планувати заходи щодо його запобігання та не перевищувати допустимих
меж. Планування та реалізація проектів відбувається в умовах невизначеності, що
породжується змінами внутрішнього та зовнішнього середовища. Невизначеність,
пов'язану з можливістю виникнення в ході реалізації проекту несприятливих умов,
ситуацій та наслідків, називають ризиком. Інвестиційні розрахунки, зауважує І.П. Мойсеєнко [2] здійснюють в умовах невизначеності, тому є ймовірність
виникнення несприятливих ситуацій, які призведуть до зниження ефективності
проекту або додаткових збитків. Це означає, що всі проекти є ризикованими.
На погляд А.П. Дуки [3] зростання ступеня ризику в сучасних умовах пов'язано
зі зростаючою невизначеністю і швидкою мінливістю економічної ситуації у країні
загалом і на інвестиційному ринку зокрема; із пропозицією, що збільшується, для
інвестування приватизованих об'єктів; із появою нових емітентів і фінансових
інструментів для інвестування та низкою інших чинників.
У зв’язку з цим,
зауважує О.Д. Вовчак [4], формування та вибір
пріоритетних шляхів мінімізації можливих ризиків під час реалізації
інвестиційних проектів зумовлює наступне: необхідність своєчасної ідентифікації
видів ризиків; здійснення кількісного та якісного аналізу проектних ризиків; визначення
стратегії "взаємодії" з ризиком; надання юридичних гарантій;
створення резервних фондів; застави, депозитна спеціальних рахунках; побіжні
гарантії; утримання частини платежів за контрактом; поручительство тощо. В свою
чергу, В.В. Жуков [5] доповнює
зазначені елементи контрактами
з фіксованою ціною; резервними кредитами; вексельними інструментами;
форфетуванням; резервними акредитивами; умовами платежів за контрактом;
банківськими рахунками з особливим режимом та оптимізацією структури портфеля
інвестиційних проектів. Окрім того, на думку науковця знижує ризик у
інвестиційній сфері забезпечення високої ліквідності інвестицій, диверсифікування,
хеджування, всебічне інформаційне забезпечення інвестиційних проектів,
постійний інформаційний моніторинг ситуації на ринку та налагодження ефективної
комунікації між учасниками проекту; розподіл ризику між учасниками проекту та
резервування засобів на покриття непередбачуваних збитків [5].
Наприкінці
зауважимо, характерною ознакою процесу реалізації інвестиційних проектів є
можливість виникнення певної ризикованості та непередбачуваності подій. Проте,
за умов своєчасної ідентифікації та класифікації усіх можливих видів ризиків
можна до певної міри передбачити (скоригувати) процес проходження майбутніх фаз
життєвого циклу інвестиційного проекту, виокремити/структурувати джерела
(чинники) ризику, мінімізувати (усунути) негативний їх вплив та досягнути
економічного й соціального ефекту від конкретного заходу (проекту), що
сприятиме впровадженню більш адаптованих методів реалізації проектів.
Литература:
1. Тарасюк Г.М. Планова діяльність як системний
процес управління підприємством: [монографія] / Г.М. Тарасюк. – Житомир: ЖДТУ, 2006. – 469 с.
2. Мойсеєнко І.П. Інвестування: [навчальний посібник] / І.П.
Мойсеєнко. – К.: Знання,
2006. – 458 с.
3. Дука А.П. Теорія та практика інвестиційної
діяльності. Інвестування: [навчальний посібник] / А.П.
Дука. – [2-е вид.]. – К.: Каравела, 2008. – 246 с.
4. Вовчак О.Д. Інвестування: [навчальний посібник] / О.Д.
Вовчак. – Львів: Вид-во
"Новий Світ-2000", 2008. – 544 с.
5. Жуков В.В. Проектне фінансування [навчальний посібник] / В.В.
Жуков. – [2-ге вид. випр. і доп.]. – Харьков: Вид-во "ІНЖЕК",
2004. – 236 с.