Экономические науки/ 5. Управление трудовыми ресурсами

к.е.н., доцент Транченко Л.В.

Уманська філія ПВНЗ «Європейський університет», Україна

Деякі теоретичні аспекти ринку праці у сільській місцевості

Процеси глобалізації, євроінтеграції, перспектива входження України до СОТ, ринкові відносини вимагають від науковців глибокого теоретичного аналізу та осмислення загальних закономірностей становлення й функціонування цивілізованого сільського ринку праці. За цих умов необхідно через призму національної специфіки переоцінити проблеми формування і розвитку ринку праці та особливості його державного регулювання з врахуванням досвіду країн з розвинутою ринковою економікою. Означена проблематика обумовлює необхідність з’ясування тих суперечностей, умов та чинників, які визначають роль держави у розробці відповідних механізмів регулювання сільського ринку праці, її допомоги у працевлаштуванні незайнятих і соціального захисту безробітних.

Підґрунтя сучасних концептуальних уявлень зарубіжних та вітчизняних науковців про суть і природу сільського ринку праці в різні часи закладено такими мислителями світового значення, як У. Петті, Ф. Кене, Т. Мальтус, Ж. Сісмонді, А. Сміт, Ф. Рікардо, К. Маркс. Основні положення державного регулювання ринку праці викладені в працях А. Маршала, А. Пігу, Дж. Кейнса, П. Самуельсона, Р. Солоу, М. Фрідмена, Дж. Гелбрейта, А. Філіпса, А. Оукена. Питанням формування нового, достатньо ефективного механізму реалізації економічних можливостей людей присвячені роботи Г. Беккера, Р. Дорнбуша, Е.Ф. Денісона, С. Фішера, Р. Шмалензі, Т. Шульца. Значний внесок у розвиток теорії ринку праці зробили відомі українські вчені, такі як І. Вернадський, С. Подолинський, М. Туган-Барановський.

Фундаментальні положення нової концепції зайнятості, підходи до аналізу місця, ролі та методів державного регулювання ринку праці в умовах трансформаційної економіки викладено у працях С.Бандура, Д.Богині, І.Бондар, В.Брича, С.Вовканича, В.Геєця, М.Долішнього, Т.Заяць, С.Злупка, А.Колота, О.Кузьмін, Г.Купалової, Л.Лисогор, Є.Лібанової, В.Мікловди, В.Нижника, В.Онікієнка, Н.Павловської, В.Петюха, С.Писаренко, М.Пітюлича, В.Приймака, Л.Семів, С.Трубича, О.Хомри, Л.Шевчук та інших вчених. Окремі аспекти цієї проблеми досліджувалися в роботах російських науковців, зокрема Б.Бреєва, М.Заславського, Р.Капелюшникова, Р.Колосової, В.Костакова та інших.

Не применшуючи значення робіт, присвячених проблемам формування, розвитку і державного регулювання сільського ринку праці, слід відзначити, що багато теоретичних питань функціонування ринку праці не мають на сьогоднішній день розв’язання, а окремі з них залишаються дискусійними. До них належать питання окреслення особливостей ринку праці як міждисциплінарного об’єкта дослідження в демографії, економіці праці, соціальній економіці і політиці; оцінки особливостей розвитку малого підприємництва як фактора формування попиту на робочу силу; здійснення моделювання впливу інвестицій на ринок праці в сучасних умовах господарювання в Україні. Саме цим та іншим питанням і присвячене дане дослідження, яке, враховуючи все сказане вище, є необхідним, актуальним і своєчасним.

Україна – одна з найбільших держав Європи з населенням близько 48 млн. осіб виборола свою незалежність у складній економічній, соціальній і політичній ситуації. Вона стала на шлях розбудови сучасної соціально орієнтованої ринкової економіки, інтеграції її у світовий економічний простір. Послання Президента України до Верховної Ради України «Європейський вибір. Концептуальні засади стратегії економічного і соціального розвитку України на 2002-2011 роки», Послання Президента України до Верховної Ради України «Про внутрішнє і зовнішнє становище України у 2002 році», Програма діяльності Кабінету Міністрів України на 2003-2004 роки, які зорієнтовані на практичну реалізацію стратегічного курсу економічних реформ і спрямовані на відродження вітчизняного виробництва, надали суспільству організаційно-методологічне і нормативно-правове забезпечення для економічної трансформації та поступового поліпшення добробуту громадян України.

У досягненні цієї мети і практичному вирішенні найгостріших суспільних проблем розвитку держави одне з центральних місць, безумовно, займає ринок праці. Серед складових системи ринкових економічних відносин ринок праці є найскладнішою підсистемою порівняно з ринками товарів, капіталу, цінних паперів. Він є свого роду похідною від соціально-економічних і виробничих відносин, що відбивають рівень розвитку суспільства й досягнутий на даний період баланс інтересів між підприємцями, трудівниками та державою. Ринок праці, в свою чергу, впливає на інші ринки через виробництво і споживання, стимулювання інвестиційного процесу та інші фактори. Тому на етапі трансформування економіки України в ринкову проблеми формування ринку праці є найактуальнішими.

Таким чином, формування та функціонування повноцінного ринку праці неможливе лишень за умов саморегуляції за рахунок дії ринкових механізмів. Інструментарій регулювання ринку праці повинен гармонійно поєднувати механізми ринкового та адміністративного регулювання. Ринок праці – економічний феномен, функціонування котрого у виключній мірі впливає на соціальну сферу. Остання потребує проведення сильної, цілеспрямованої, виваженої та обґрунтованої державної політики. Більш того, соціальний чинник нині на державному рівні визнано як безпосередній та дієвий інструмент прискорення економічного зростання, зміцнення порозуміння і злагоди у суспільстві. З огляду на вищевикладене, вагомого значення набуває вивчення ринку праці з точки зору міри, напрямків, заходів, інструментів його державного регулювання.