Глубока О. П., Качуровський В. Є.
Вінницький національний аграрний університет, Україна
ХАРАКТЕРИСТИКА ОРГАНІЗАЦІЙНОЇ ТА УПРАВЛІНСЬКОЇ СТРУКТУРИ
НА ПІДПРИЄМСТВІ
Вступ. На кожному з рівнів управління важливого значення набувають правильна
побудова системи взаємодії підрозділів та служб господарства, обґрунтований
вибір методів та прийомів виконання функцій управління та покращення
організації праці робітників підприємства. У зв’язку з цим зростає необхідність
дослідження умов формування та ефективного функціонування організаційних
структур сільськогосподарських підприємств в ринкових умовах.
Виклад основного матеріалу. Для характеристики організаційно-економічного стану підприємства доцільно
розглянути його організаційну та управлінську структури. Стійкої стандартної
структури не існує. Вона постійно коректується під впливом
виробничо-економічної кон'юнктури, науково-технічного прогресу і
соціально-економічних процесів. Щоб забезпечити нормальне функціонування,
підприємство повинне мати у своєму складі цехи чи майстерні
Організаційна структура управління будь-яким суб’єктом
господарювання — це форма системи управління, яка визначає склад, взаємодію та
підпорядкованість її елементів. Головне призначення - забезпечити ефективну
діяльність управлінського персоналу.
На більшості
підприємств та на СВК «Поділля» застосовується лінійно-функціональна структура
управління. В її основу покладена ієрархічна організація процесу управління за
функціями (виробництво, постачання і збут, бухгалтерський облік, фінансування
тощо). За кожною з цих функцій формується лінійна система служб, що пронизує
все підприємство зверху донизу: від директора через відділи і цехи з їхніми
начальниками до майстрів та бригадирів
Така структура управління завдяки своїй ієрархічності
забезпечує швидку реалізацію управлінських рішень, сприяє спеціалізації і
підвищенню ефективності роботи функціональних служб, уможливлює необхідний
маневр ресурсами. Вона є доцільнішою за масового виробництва зі сталим
асортиментом продукції та незначними еволюційними змінами в технології її
виготовлення [2].
Проте за умов частих технологічних змін, оновлення
номенклатури продукції використання цієї організаційної структури уповільнює
терміни підготовки і прийняття управлінських рішень, не забезпечує належної
злагодженості в роботі функціональних відділів.
Розглянемо організаційну структуру СВК «Поділля» (рис 1).
Рис. 1. Організаційна структура СВК «Поділля»
Отже, зробимо висновок, що підприємство СВК «Поділля» складається з бухгалтерії,
планово-економічного відділу, основного виробництва і допоміжних виробництв.
Основне виробництво включає цех продукції рослинництва та цех продукції
тваринництва. Допоміжні виробництва складаються з усіх виробництв, які обслуговують
основне виробництво.
Кожній організаційній будові господарства відповідає
певна структура управління, яка визначається характером відносин між
управлінськими працівниками різних рівнів управління [1].
Під структурою управління розуміють сукупність ланок і
окремих працівників апарату управління, що виконують різноманітні функції
управління, їх взаємозв’язок та взаємодія, що ґрунтуються на виробничій та
організаційній структурі підприємства.
Управлінська структура СВК «Поділля» зображена на рис.2.

Рис. 2. Управлінська структура СВК «Поділля»
Проаналізувавши управлінську структуру, можна зробити
висновок, що підприємством керує
директор, який має у своєму підпорядкуванні менеджерів другого рівня –
головного бухгалтера, головного агронома, головного зоотехніка та головного
інженера. В свою чергу ці керівники мають у своєму підпорядкуванні
загальновиробничий персонал [3].
У організаційній практиці вихідним пунктом процесу формування
організаційної структури управління є цілі, підцілі, завдання підприємства. І
лише після цього необхідно вирішувати проблеми ефективного використання всіх
елементів внутрішнього середовища організації: органів управління, структур та
комунікацій для досягнення встановлених цілей.
Висновки. Таким чином, формування організаційних, виробничої і управлінської
структур підприємства необхідно здійснювати відповідно оптимальній структурі
виробництва з врахуванням раціональної спеціалізації в певній послідовності,
згідно запропонованому алгоритму, з врахуванням дії комплексу чинників
зовнішнього і внутрішнього середовища.
Література:
1.
Глиненко Л.К. Лужко Е.В. Проектирование организационных
структур управления. – К.: Нора-Друк, 2009.
2.
Нелеп В. М. Планування на аграрному підприємстві: Підручник. -2-ге вид., перероб. та
доп. — К.:КНЕУ, 2004. — 495 с.
3.
Електронний ресурс. Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua