Грюкова А.С.
Державний вищий навчальний заклад
«Національний гірничий університет»
В сучасних
умовах господарювання особливої актуальності набуває питання ефективності
використання трудових ресурсів. Достатня забезпеченість підприємств потрібними
трудовими ресурсами, їхнє раціональне використання, високий рівень
продуктивності праці мають велике значення для підвищення ефективності
функціонування будь-якого підприємства.Вчасно отримати інформацію про недоліки
у роботі працівників, втрати робочого часу, погіршення продуктивності праці,
виявити причини та визначити заходи щодо їх усунення дозволяє система аналізу.
Використовуючи існуючі
теоретичні підходи та беручи за основу власні дослідження, можна дати наступні
визначення поняття трудових ресурсів:
- трудові
ресурси – промислово-виробничий персонал суб’єкта господарювання, який володіє
певною освітою та кваліфікацією, і вагомою складовою якого є робітники;
- трудові
ресурси беруть участь у процесі виробництва шляхом взаємодії з основними засобами і матеріальними
ресурсами, створюючи при цьому продукт, вартість, додаткову вартість;
- трудові
ресурси – це складова виробничих ресурсів, що уявляє собою
промислово-виробничий персонал суб’єкта господарювання, чисельність якого може
змінюватись в разі потреб виробництва [1].
На мікрорівні
трудовими ресурсами є персонал підприємства. Від забезпеченості господарюючих
суб’єктів персоналом, його раціонального використання залежать обсяг
виробництва, ефективність використання основних засобів, собівартість, прибуток. Мета аналізу ефективності використання трудових ресурсів
– визначення резервів, їх більш ефективного використання, а також обчислення
резервів збільшення обсягу продукції внаслідок зростання ефективності праці на
підприємств [2].
Аналіз
здійснюється на основі наступних джерел інформації: “Звіту з праці” (форма №
2-ПВ), “Звіту підприємства по продукції” (форма № 1-П), звіту, “Чисельність
окремих категорій працівників підприємства та підготовка кадрів” (форма №
6-ПВ), даних облікового складу, інших оперативних даних, первинних документів:
наказів та розпоряджень про приймання, переведення, звільнення, надання
відпусток, а також іншої
планово-нормативної, облікової та оперативної інформації) [5]. Ефективність
господарської діяльності досягається за умови поєднання засобів виробництва із
робочою силою у суворо визначених кількісних та якісних пропорціях. Неповне
використання того чи іншого виду ресурсів зменшує загальну кількість продукції,
що виробляється. В найбільшій мірі це стосується трудових ресурсів [4]. Неефективне
використання трудових ресурсів значно знижує рівень кваліфікації і
працездатності працівників, продуктивність праці, збільшує матеріальне та
моральне старіння основних фондів, підвищує матеріалоємність продукції,
призводить до значного підвищення собівартості продукції та зниження
ефективності виробництва.
Аналіз впливу
трудових факторів на господарську діяльність починається з вивчення
забезпеченості підприємства робітниками за складом, структурою, кваліфікацією і
культурно –освітнім рівнем та характеристики руху робочої сили [2].
Забезпеченість
робочою силою визначається як відхилення фактичної чисельності працюючих від
планової. Оцінка забезпеченості здійснюється по всьому персоналу і основних
його групах та категоріях [1]. Для оцінки забезпеченості підприємства робочою силою
визначаються як абсолютні так і відносні відхилення від планової потреби в ній. Абсолютне відхилення розраховується шляхом порівняння
фактичних показників за звітний період з відповідними показниками за планом.
Відносне відхилення визначається як різниця між фактичною чисельністю
робітників та плановою, скорегованою на процент виконання плану з обсягу
випуску продукції (в разі потреби у вартісному або трудовому вимірнику)[3].
Велике
значення має аналіз динаміки чисельності персоналу за 2-3 роки. Він дає змогу оцінити як підприємство
вписується в ринкові умови господарювання і наскільки успішно витримує
конкурентну боротьбу на ринку продукції і трудових ресурсів[5].Порівняння
чисельності з минулими періодами слід здійснити в ув’язці з динамікою
виробничих потужностей підприємства та їх використання, динамікою
продуктивності праці. Якщо за незмінності виробничих потужностей на
підприємстві скорочується чисельність персоналу і це скорочення не
супроводжується зростанням продуктивності праці, то можна говорити про недоліки
в організації виробництва, а також про неспроможність власників і керівників
зберегти свій трудовий колектив [1].Особливу увагу приділяють вивченню зміни
питомої ваги робітників в чисельності персоналу, так як від цього залежить
продуктивність праці одного працюючого.
В процесі
проведення аналізу важливо проаналізувати відхилення фактичного фонду робочого
часу від планового. Якщо фактичний фонд часу менший, ніж плановий, це свідчить
про наявність втрат робочого часу. Втрати робочого часу поділяються на
цілодобові та внутрішньозмінні [2].Найважливішим показником ефективності
трудових ресурсів є продуктивність праці. Продуктивність праці вимірюється
виробітком продукції за одиницю часу і витратами часу на одиницю продукції [5]. Трудомісткість визначається на одиницю продукції в
натуральному вираженні по всій номенклатурі виробів.
Література
1. Економічний
аналіз: Навч. посібник / М.А. Болюх, В.З. Бурчевський, М.І. Горбатюк; За ред.
акад.. НАНУ, проф. М.Г. Чумаченка.- К.: КНЕУ, 2001.- 540 с.
2. Івахненко
В.М. Курс економічного аналізу. – Навч. посіб..- 3тє вид., перероб. і доп.К:
”Знання-Прес”, 2002.- 190 с.
3. Коробов
М.Я. Фінансовоекономічний аналіз діяльності підприємств. Навч. посіб. – К.:
Т-во “Знання”, КОО, 2000. – 378 с.
4. Мец В.О.
Економічний аналіз фінансових результатів та фінансового стану підприємства.:
КНЕУ, 1999. – 132 с.
5. Попович
П.Я. Економічний аналіз та аудит на підприємстві.- Вид. 3-є, перероблене і
доповнене. – Тернопіль: Економічна думка, 2000. – 2009 с.