Економічні науки/6. Маркетинг та менеджмент

К.е.н. Хацер Максим Володимирович

Запорізький інститут економіки та інформаційних технологій, Україна

Деякі питання державного корпоративного управління

В сучасних умовах розвитку економіки України держава є одним з найбільш великих власників. Однак, теоретичні та практичні аспекти державного корпоративного управління, особливо в царині управління державними підприємствами або підприємствами де є частка державної власності в достатній мірі не розроблені.

Серед вчених, що у своїх працях торкаються питань державного корпоративного управління можемо зазначити В.П. Багова, В.М. Гриньову, Д.В. Задихайло, О.Р. Кібенко, Г.В. Назарова, О.Є. Попова та ін.[1, 2, 3].

Автор для підприємств які знаходяться у власності держави, або в яких держава має частку власності рекомендує розробити та реалізувати певні цілі, а саме:

1. Максимізація неподаткових доходів бюджету.

2. Забезпечення виконання суб’єктами господарювання соціальної функції.

3. Оптимізація витрат та підвищення прибутковості діяльності.

4. Реструктуризація підприємств та утворення, у разі необхідності, об’єднань підприємств з державною власністю.

5. Розвиток інновацій.

Розглянемо детальніше, за рахунок яких заходів держава повинна реалізувати вказані вище цілі.

У рамках максимізації неподаткових доходів бюджету необхідно: покращити фінансовий стан суб’єктів господарювання за рахунок їх реформування; зменшити невиробничі витрати на підприємствах за рахунок підвищення контролю за їх фінансово – господарською діяльністю; передати пакети акцій (паї, частки), що знаходяться у державній власності у довірче управління на конкурсній основі.

Для забезпечення виконання суб’єктами господарювання соціальної функції необхідно: консолідувати пакети акцій підприємств, що допомагають виконанню державних цілей; встановити порядок використання пакетів акцій (паї, частки) для видачі гарантій від імені держави; придбання акцій (паїв, часток) суб’єктів господарювання у державну власність для посилення державної участі, якщо це необхідно для виконання загальнодержавних соціальних задач; встановлення механізму збереження розміру пакету акцій (паїв, часток), що знаходиться у власності держави при здійсненні додаткових емісій; акцент на виконанні соціальних функцій при підписанні контрактів з менеджерами, що представляють інтереси держави.

Для оптимізації витрат та підвищення прибутковості діяльності державних підприємств, або підприємств де держава є співвласником необхідно забезпечити: розробку та сувору реалізацію політики управління витратами, яка буде включати планування витрат та програму по економії витрат з урахуванням ринкових реалій; організаційні зміни та оптимізацію апарату управління; розробку та реалізацію програми ресурсо – та енергозбереження; розробку та реалізацію програми технічного переоснащення виробництва; перегляд норм та нормативів у виробництві і управлінні; розробку та реалізацію програми стимулювання персоналу в рамках оптимізації витрат та підвищення прибутковості діяльності; розробку та реалізацію стратегії боротьби з крадіжками та порушеннями трудової дисципліни.

В рамках реструктуризації підприємств можливо застосувати наступні заходи: зміна керівництва підприємства; упровадження нових, прогресивних форм та методів управління; диверсифікація асортименту продукції; поліпшення якості продукції; підвищення ефективності маркетингу; продаж частини основних фондів; продаж зайвого обладнання, запасів сировини та матеріалів; продаж окремих підрозділів підприємства; зворотний лізинг; реалізація окремих видів фінансових вкладень; рефінансування дебіторської заборгованості; одержання додаткових кредитів; збільшення статутного фонду.

Окрім цього, можливо утворення об’єднань підприємств з державною власністю з певними вигодами, а саме: комплексно використовувати сировину і матеріали; кооперування взаємопов'язаних спеціалізованих виробництв, що дає можливість комплексно виготовляти кінцевий продукт; забезпечення повноти циклу „наука - технічні розробки - інвестиції - виробництво - збут – споживання”; масовість випуску продукції, стабільний асортимент, що значно скорочує витрати на одиницю продукції, здешевлює її, робить доступною для населення.

В рамках розвитку інновацій необхідно: направляти суттєву частину прибутку, що його отримують державні підприємства або підприємства з державною долею власності на нові розробки у сфери виробництва, менеджменту, маркетингу; на базі ряду підприємств організувати технопарки.

У подальших дослідженнях автор вважає за необхідне більш детально зупинитись на розробці механізму довірчого управління державною власністю в Україні.

Література:

1. Багов В.П. Корпоративный менеджмент. – М.: Изд – во Рос. экон. ак., 1999. – 246 с.

2. Гриньова В.М., Попов О.Є. Організаційно – економічні основи формування системи корпоративного управління в Україні: Монографія. – Х.: Видавництво ХДЕУ, 2003. – 324 с.

3. Задихайло Д.В., Кібенко О.Р., Назарова Г.В. Корпоративне управління: Навчальний посібник. – Х.: Еспада, 2003. – 688 с.