УДК339.138 Дарвішева М.В.

Вінницький національний технічний університет

Проблеми формування товарного асортименту на підприємстві

Ключові слова: товарний асортимент та його склад, номенклатура продукції, повний асортимент, груповий асортимент, внутрішньогруповий асортимент, етапи формування товарного асортименту, науково-технічний рівень товару, базовий товарний асортимент, рейтинговий товарний асортимент, товарна політика, товарна стратегія, інновація, диференціація, елімінація.

Постановка проблеми. Ефективність функціонування підприємства, його конкурентоспроможність на ринку залежать не тільки від масштабу діяльності та ефективності використання ресурсів, а й значною мірою від асортименту реалізованої продукції. В умовах ринкової економіки підприємства мають право самостійно обирати економічну стратегію, тобто формувати свою асортиментну політику. Вибір ефективної асортиментної політики є важливою проблемою, від рішення якої залежить рівень ефективності як самих підприємств, так і забезпечення економічної безпеки країни в цілому. Визначення стратегічного набору товарів має набуває особливого значення для виробника, адже забезпечує можливості його виживання на ринку. Підвищення рівня розмаїтості вимог і потреб споживачів змушує підприємства формувати власний асортимент та впроваджувати зміни до його структури. В той же час і посилюється конкуренція, що змущує підприємств швидко, в той же час не обґрунтовано змінювати свою асортиментну політику. На сучасному етапі існує низький рівень відділів маркетингу, що погано відбивається на роботі самого підприємства, адже у формуванні асортименту вирішальне слово повинне належати керівникам служби маркетингу підприємства, які визначають, коли доцільніше вкласти кошти в розширення асортименту за рахунок модифікованих товарів, а не мати додаткові витрати на рекламу і реалізацію застарілого товару, що зростають, або знижувати ціну на нього.

Тому саме питання ефективного формування товарної політики є актуальним, оскільки саме товар є результатом діяльності підприємства, джерелом його прибутків, основою подальшого функціонування та розвитку.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Дослідженням проблем формування товарного асортименту займалися такі вітчизняні економісти: Б.Є. Грабовецький, О.Ф. Оснач, В.Г. Герасимчук, А.Ф. Павленко, В.В. Липчук, В.Я. Кардаш та зарубіжні економісти: Гарі Армстронга, Філіп Котлера, Е. Дихтля і Х. Хершгена, Ж.Ж. Ламбена.

Постановка завдання. Метою даної статті є дослідження проблем формування товарного асортименту на підприємстві, визначення його ролі у структурі загальної політики підприємства а також дослідження чинників, що впливають на формування товарного асортименту.

Виклад основного матеріалу.

Перш ніж перейти до головних проблем формування товарного асортименту на підприємстві, потрібно звернути увагу на саме поняття номенклатура та асортимент товару.

Номенклатура продукції – це згрупований за суттєвими техніко-економічними ознаками перелік виробів, що відображається окремою позицією.

Номенклатура продукції відображає систематизований перелік груп, підгруп і позицій продукції у натуральному вираженні.

Асортиментом називають специфікований в установленому порядку і відповідними документами в межах кожної позиції номенклатури перелік продукції за видами, типами тощо, яку підприємство зобов’язано поставити певним споживачам з урахуванням обсягу, якості, цін.

На практиці розрізняють повний, груповий і внутрішньо груповий асортимент. Повний асортимент включає всі види і різновиди виробів, що виготовляє підприємство. Груповий асортимент – це група споріднених товарів. Щодо внутрішньо групового асортименту, до нього відносяться вироби, що входять у певну групу [1].

Асортиментна політика підприємства є важливим параметром впливу на збут. Кожен товарний асортимент вимагає особливої стратегії. У більшості підприємств роботу з кожною асортиментною групою товарів доручають окремій особі. Вона приймає ряд рішень щодо широти товарного асортименту і товарів, його що уособлюють.

Товарний асортимент вважається «вузьким», якщо можна збільшити прибуток, доповнивши його новим товарами. І, навпаки, товарний асортимент «широкий», якщо прибуток можна збільшити, виключивши з нього ряд товарів. Широта асортименту в значній частині визначається тими цілями, що ставить перед собою підприємство. Якщо воно бажає поставити на ринок вичерпний асортимент, домагаючись значної частки товару даної групи на ринку, то товарний асортимент буде широкий. Але якщо підприємство зацікавлене у високій прибутковості свого бізнесу, воно буде мати звужений асортимент дохідних товарів.

З часом відбувається відновлення і насичення товарного асортименту новими товарами, що дає можливість підприємству дістати додатковий прибуток, задовольняючи виниклу потребу; спробувати задовольнити дилерів, що скаржаться на проблеми існуючого асортименту;
забезпечити більш високий рівень використання існуючих виробничих потужностей; стати ведучою фірмою з вичерпним асортиментом на даному товарному ринку; не допустити появи нових конкурентів на товарному ринку [2].

Формування товарного асортименту - це поєднання конкретних товарів і їх окремих ліній, улаштування співвідношень між "новими" і "старими" товарами, наукомісткими і звичайними, матеріальними товарами або ліцензіями і ноу-хау.

При формуванні товарного асортименту необхідно враховувати вимоги споживачів окремих сегментів ринку, а також необхідно забезпечувати найбільш ефективне використання матеріальних, технологічних, фінансових ресурсів, для того щоб виробляти продукцію з найменшими затратами.

Одна із найскладніших проблем управління асортиментом полягає у визначенні, що повинно входити до складу товарного асортименту та з яких товарів чи модифікацій повинен він складатися.

До потенційних економічних характеристик, які слід включити по кожному виду продукції в базовий товарний асортимент , належать ціни на одиницю продукції, потенційні обсяги виробництва продукції в натуральному та грошовому вираженні, трудомісткість продукції, собівартість продукції та її елементи (матеріальні витрати, оплата праці, амортизаційна складова тощо), витрати на маркетингові заходи щодо просування продукції на ринку, капіталовкладення в матеріально-технічну базу виробничої сфери (для виробництва продукції), прибуток від реалізації продукції, рентабельність продукції по затратах на виробництво (сумарні витрати та її елементи), рентабельність капітальних вкладень, протяжність освоєння та виводу на ринок продукції, чисельність працівників.

Для формування та відбору варіантів товарного асортименту задається величина обмеження, за яким формується варіант товарного асортименту; здійснюється послідовне рангування номенклатурних позицій за обраною економічною характеристикою до того критичного порядкового номера позиції, при якому сумарний результат накопичення відповідної економічної характеристики за номенклатурними позиціями вперше буде більший за відповідне значення обмеження; підсумовується значення прибутку і всіх інших економічних характеристик за всіма номенклатурними позиціями, які передують критичному порядковому номеру позиції; отримані внаслідок проведених результатів набори номенклатурних позицій розглядаються як можливі варіанти рейтингового товарного асортименту; вказані дії повторюються послідовно для умов кожного обмеження.

Рейтинговий товарний асортимент - це набір номенклатурних позицій, які мають найвищий рейтинг за обраним показником рангування в умовах обсягів виробництва (виробничої потужності), чисельності робітників, капітальних вкладень тощо.

У процесі планування товарного асортименту промислове підприємство керується трьома важливими критеріями, які визначають економічну ефективність затвердженого асортименту продукції. Це динаміка обсягів реалізації продукції на ринку, рівень стабільності обсягу реалізації і рівень норми й обсягу прибутку, одержуваного підприємством в результаті реалізації.

Важливим моментом планування асортименту є проблема зняття з виробництва окремих виробів (чи цілих серій товару) та включення нових виробів у товарний асортимент фірми. Нерідко товари створюються власними силами підприємства і є результатом його НДДКР. У інших випадках можуть використовувати інші шляхи оновлення асортименту, а саме копіювання ще не запатентованих виробів; здійснення угоди про ліцензійні платежі; придбання у третіх осіб товару з правом його подальшого виробництва та збуту; придбання фірми-виробника зі всім асортиментом, виробничими потужностями та системою збуту.

Раціональну структуру випуску продукції можна визначити за допомогою такого показника, як "точка беззбитковості".

Формування асортиментної політики підприємства здійснюється згідно зі схемою:ранговий аналіз фактичної структури асортименту , далі проводиться аналіз факторів асортиментної політики,прийняття рішень щодо поліпшення структури асортименту (побудова матриці "обсяг випуску, рентабельність продукції") , ранговий аналіз бажаної структури асортименту. Невелика різниця рангів свідчіть про раціональну структуру асортименту.

Кількісно міра раціональності структури асортименту може бути оцінена коефіцієнтом кореляції рангу випуску і рангу рентабельності.

Проведення ефективної товарної політики фірми пов'язане з двома великими проблемами. По-перше, фірма повинна раціонально організувати роботу в рамках наявної номенклатури товарів з урахуванням стадій життєвого циклу; по-друге - завчасно розроблювати нові товари для заміни товарів що підлягають зняттю з виробництва і виводу з ринку. Таким чином, фірмі необхідно мати і постійно удосконалювати товарну стратегію, що дасть їй можливість забезпечити стійку структуру асортименту, постійний збут і стабільний прибуток.

Товарна стратегія розробляється на перспективу і може включати три стратегічні напрями щодо поліпшення привабливості товарного міксу, що є на фірмі: інновація, диференціація, елімінація.

Стратегія інновації товару визначає програму розроблення і впровадження нових товарів.

Диференціація товару - це процес розроблення ряду істотних модифікацій товару, які відрізняють його від товарів-конкурентів. Розроблення різних варіантів товару може бути між конкурентами однотипних товарів і між товарами одного виробника, орієнтованими на різні сегменти ринку. Диференціація товару сприяє збільшенню його конкурентоспроможності.

Диверсифікація товару - це виробництво різних товарів, які планується запропонувати на ринку.

Стратегія елімінації може здійснюватися шляхом зміни маркетингової стратегії, продажу виробництва товару іншому підприємству, продовження обслуговування наявних покупців, зняття товару з виробництва і виведення з ринку.

Досягнення найвищого результату залежить від науково-технічного рівня продукції і політики підприємства (виробничої, комерційної, збутової) [3].

Висновки. Таким чином, суть проблеми формування асортименту складається в плануванні фактично всіх видів діяльності, спрямованих на добір продуктів для майбутнього виробництва і реалізації на ринку, а також на приведення характеристик цих продуктів у відповідність з вимогами споживачів.

На сьогодні вже не можна пояснювати негативні зміни асортименту і структури продукції об’єктивними причинами, бо всі вони можуть бути оперативно нейтралізовані на самому підприємстві через коригування планових завдань. Тому будь-які відхилення від установленого плану – це просто погана праця виконавців і адміністраторів низових ланок.

Список літератури

1. Б.Є.Грабовецький. Економічний аналіз// Навч.посібник./Київ./ – 2009. –с.254

2. Електронний ресурс: - http://readbookz.com/book/124/3373.html

3. О.Ф. Оснач. Промисловий маркетинг//Навч.посібник/ІІ-е видання/Київ/- 2011. – с.364