Економічні науки / 7. Облік і аудит

Тиквій Н.В., Таранюк К.М., Фаренюк О.П.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

Особливості аудиту фінансової звітності

Джерелом інформації про фінансовий стан будь-якого суб’єкта господарювання є фінансова звітність. Питання проведення аудиту фінансової звітності на підприємствах є дуже важливим і актуальним у наш час. Це пов’язано з тим, що з розвитком ринкових відносин та відносної стабілізації в економіці країни господарюючі суб’єкти почали, окрім основної діяльності, інвестувати вільні активи у фінансову та інвестиційну діяльність.

Проблематика аудиту фінансової звітності висвітлена в роботах багатьох вітчизняних вчених, таких, як: Гончарук Я. А., Петрик О. А., Рудницький В. С., Савченко В. Я., Усач Б. Ф.

Метою цієї статті є розгляд процесу аудиту фінансової звітності суб’єктів господарювання, а також обґрунтування необхідності якісної аудиторської перевірки фінансових звітів підприємств для можливості прийняття правильних управлінських рішень, які позитивно вплинуть на діяльність підприємства.

Завданнями даної наукової роботи є:

- розгляд сутності методики аудиту фінансової звітності;

- розкриття проблемних питань та напрямів удосконалення аудиту фінансової звітності.

Аудит фінансової звітності підприємства в наш час є надійною гарантією того, що результати фінансово-господарської діяльності є достовірними. Достовірність даних допоможе керівництву в подальшій розробці заходів відносно подальшого вдосконалення діяльності, задоволення інформаційних потреб власників, а також податкових, статистичних та інших органів державного та господарського управління.

Перед початком проведення аудиту фінансової звітності аудитору необхідно визначитися з нормативною базою, яку він буде використовувати в процесі дослідження, визначити, якими видами діяльності займається підприємство, яке перевіряється, встановити організаційно-правову форму підприємства, також необхідно звернути увагу на специфіку складання фінансової звітності підприємства.

Після підготовчих заходів проводиться безпосередньо дослідження фінансової звітності. Основним завданням на першому етапі формальної перевірки аудитора є встановлення за допомогою візуального огляду дотримання усіх передбачених нормативним документами вимог щодо оформлення форм звітності, а в них – обов'язкові: реквізитів, правильності заповнення відповідних рядків і граф звітності. Після вивчення форм звітності за допомогою формальної перевірки аудитор розпочинає наступний етап вивчення звітності – її перевірку за змістом. Арифметичний контроль полягає у перевірці правильності обчислених підсумкових показників форм звітності. За допомогою проведення арифметичної перевірки виявляються невідповідності показників у межах однієї форми. Найчастіше такі помилки допускаються при підрахунку проміжних підсумкових показників звітності [2].

Найбільш доцільно проводити перевірку в розрізі кожної з форм. Основними формами фінансової звітності є баланс і звіт про фінансові результати, а інші форми, по суті, є аналітичними розшифровками або доповненнями до перших двох. Також на цьому етапі перевірки аудитору слід

звернути увагу на виправлення помилок у звітності та в разі потреби отримати роз’яснення від керівництва.

На останньому, третьому етапі проводиться перевірка ув'язки показників різних форм фінансової звітності за один і той же звітний період. Це пов'язано з тим, що окремі статті балансу й даних іншої фінансової звітності повинні відповідати один одному. У процесі вивчення фінансової звітності з'ясовують узгодженість показників форм між собою, керуючись при цьому методичними

рекомендаціями з перевірки порівняння показників форм річної фінансової звітності підприємства.

Підсумком аудиту фінансової звітності на підприємстві є аудиторський висновок. Він має вміщувати відомості про достовірність або недостовірність даних фінансової звітності підприємства, дотримання ним правил ведення бухгалтерського фінансового обліку, економічну оцінку його ліквідності, платоспроможності, дохідності.

Крім цього, у висновку аудитора зазначають, що достовірність фінансової звітності підтверджується документами, які стосуються первинного фінансового обліку, грошовими документами, наявністю готівки, цінних паперів, товарно-матеріальних цінностей, необоротних активів тощо. Наприкінці висновку аудитор наголошує на позитивних і негативних аспектах діяльності підприємства, вказує на виявлені огріхи та порушення, викладає рекомендації щодо їх усунення, поліпшення фінансового стану [3].

До сучасних проблем аудиту фінансової звітності можна віднести:

1) перевірку великого об’єму інформаційної бази підприємства;

2) недосконалість законодавчої бази України стосовно аудиту фінансової звітності;

3) відсутність уніфікованих форм робочих документів аудитора;

4) недостатній рівень комп`ютеризації аудиту фінансової звітності.

Безумовно, на сьогоднішній день проблема досягнення достовірності фінансової звітності сьогодні є дуже гострою.

Узагалі аудит фінансової звітності в Україні є порівняно новим видом діяльності і тому процес його розвитку супроводжується рядом проблемних питань, які обумовлені впливом цілої низки факторів і обставин: недосконалість законодавства України, що регулює аудит, незначний практичний досвід, відсутність методик з проведення та документування процесів аудиту та ін. [2].

Напрямами вдосконалення аудиту фінансової звітності в умовах користування міжнародними та внутрішньофірмовими стандартами з урахування практики та досвіду є: максимальне наближення методологічних засад бухгалтерського обліку відповідно до вимог міжнародних стандартів; створення ефективної та досконалої системи контролю якості, оскільки сьогодні якість вітчизняного аудиту взагалі й аудиту фінансової звітності зокрема викликає багато нарікань; удосконалення методики складання та ведення аудиторських робочих документів та порядок реалізації результатів аудиту на підставі внутрішньофірмових стандартів аудиту; вивчення аспектів використання меморандуму виправлених помилок за результатами аудиту та врегулювання законодавством відповідних питань щодо обов’язкового використання аудитором даного документа; створення ефективної та досконалої системи щодо законодавчого врегулювання реалізації результатів аудиту [1].

Таким чином, на аудит фінансової звітності покладено надзвичайно важливу функцію щодо підтвердження достовірності та неупередженості поданої користувачам інформації, що допомагає їм у прийнятті правильних рішень. Для підвищення якості аудиту фінансової звітності необхідно провести заходи щодо прийняття та поновлення законодавства у сфері аудиту фінансової звітності, постійно підвищувати кваліфікацію аудитора, створювати ефективні системи внутрішнього контролю на підприємствах, а також здійснювати нагляд та контроль за роботою на всіх рівнях.

Список використаних джерел:

1. Амеліна Ю.Ю. Проблеми покращення якості аудиту фінансової звітності та напрями його вдосконалення в умовах міжнародних стандартів // Управління розвитком. – 2011. - № 2. – С.11-13.

2. Колодяжна О.В. Проблемні питання аудиту фінансової звітності підприємства // Управління розвитком. – 2011. - № 17. – С.62-64.

3. Шкунова А.В. Сутність методики аудиту фінансової звітності // Управління розвитком. – 2011. – № 2. – С.109-111.