Кравець Н.А.

Коваль Л.В.

Вінницький національний аграрний університет

ОБЛІК ОПЕРАЦІЙ ПО РОЗРАХУНКАХ В ІНОЗЕМНІЙ ВАЛЮТІ

Сфера зовнішньоекономічної діяльності суб’єктів господарювання України визначає необхідність проведення розрахунків із закордонними партнерами в іноземній валюті. В системі бухгалтерського обліку такі види розрахунків знаходять своє відображення з врахуванням вимог як чинного законодавства, так і інформаційних запитів зацікавлених осіб–власників, менеджерів, інвесторів тощо.

Питанням розробки методології обліку розрахунків в зовнішньоекономічній діяльності підприємств присвячені роботи таких вітчизняних науковців як Л.О. Кадуріна, Ф.Ф. Бутинець, А.М. Герасимович, С.Ф. Голова, В.Г. Линник, В.М. Пархоменко, В.Я Савченко, В.Т. Венцель, І.А. Волкова, І.А. Іваненко та інших, але дана проблематика залишається актуальною і потребує подальших досліджень.

З метою бухгалтерського обліку, всі операції, для розрахунку за якими необхідна іноземна валюта, можна поділити на три групи:

1) поточні торгівельні операції (розрахунки за експорт чи імпорт товарів);

2) поточні неторговельні операції (перерахування заробітних плат, матеріальної чи благодійної допомоги, компенсацій, оплата закордонних відряджень, виплати авторської винагороди, перерахування внесків міжнародним організаціям тощо);

3) операції, пов’язані з рухом капіталу (надання кредитів, операції лізингу, факторингу, здійснення інвестицій, операцій з іноземними цінними партнерами тощо) [6].

Для обліку валютних коштів на рахунках в банку Планом рахунків передбачено рахунок 31 «Рахунки в банках»: субрахунки 312 «Поточні рахунки в іноземній валюті» та 314 «Інші рахунки в банку в іноземній валюті».

Рахунок 312 використовується для обліку валютних коштів на поточному валютному рахунку, тобто для обліку надходжень та витрачання валютних коштів у результаті здійснення поточних торговельних та неторговельних операцій. На рахунку 314 обліковуються кошти на депозитному та інших (крім поточного) рахунках у банку в іноземній валюті.

Залишки грошових коштів підприємства на валютному рахунку відображаються в національній валюті України в сумах, визначених за офіційним курсом НБУ на дату здійснення операції в іноземній валюті, а при складанні звітності – на останнє число звітного періоду. Одночасно операції в іноземній валюті відображаються у валюті розрахунків і платежів.

Аналітичний облік коштів на валютному рахунку ведеться по кожному із відкритих у банках рахунків іноземних валют.

На поточні рахунки в іноземній валюті юридичних осіб-резидентів кошти зараховуються двома шляхами:

1) через розподільні рахунки ( у готівковій формі у випадках, визначених нормативно-правовими актами Національного банку, що регулюють використання готівкової іноземної валюти на території України; за платіжними документами, що надіслані з-за кордону на ім’я власника рахунку в порядку, установленому законодавством України; перераховані з-за кордону нерезидентами за зовнішньоекономічними контрактами (договорами, угодами); інші надходження на користь резидента – власника рахунку, що не суперечать законодавству України.)

2) безпосередньо на поточні рахунки ( куплені, обміняні уповноваженим банком України за дорученням власника рахунку за національну або іншу іноземну валюту відповідно до законодавства України; перераховані як кредит, позика, фінансова допомога відповідно до договору; перераховані з власного вкладного (депозитного) рахунку в уповноваженому банку відповідно до договору банківського вкладу; у сумі процентів, нарахованих за залишком коштів на власному поточному та вкладному (депозитному) рахунках й інші надходження.)

З метою формування достовірної та повної інформації про здійснення розрахунків за експортно-імпортними операціями потрібно виділити окремі субрахунки другого порядку в синтетичному обліку. Зокрема для розрахунків за авансами – 371-1 «Розрахунки за виданими авансами в доларах США», 371-2 «Розрахунки за виданими авансами в євро», 681-1 «Розрахунки за авансами одержаними в доларах США», 681-2 «Розрахунки за авансами одержаними в євро»; з іншими дебіторами – 377-1 «Розрахунки з іншими дебіторами в доларах США», 377-2 «Розрахунки з іншими дебіторами в євро» та кредиторами – 685-1 «Розрахунки з іншими кредиторами в доларах США», 685-2 «Розрахунки з іншими кредиторами в євро». Аналітичний облік розрахунків потрібно вести за географічними сегментами, тобто за місцями розташування ринків збуту, в розрізі покупців, постачальників і контрактів (за формами розрахунків).

Література:

1. Венцель В.Т. Теоретико-обліковий аспект розрахунків з іноземними контрагентами/ В.Т. Венцель// Вісник ЖДТУ. – 2011. - №1 (55) – С. 47-51

2. Волкова І.А., Іванюк Б.І. Розрахунки іноземною валютою та їх облік в зовнішньоекономічній діяльності підприємств України/ І.А. Волкова, Б.І. Іванюк// Сталий розвиток економіки. – 2011. - №7 – С. 184-187

3. Волкова І.А., Демчук Т.П. Облік розрахунків іноземною валютою в зовнішньоекономічній діяльності підприємств/ І.А. Волкова, Т.П. Демчук// Економіка і управління. – 2010. - №2 – С. 65-70

4. Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.91р. №959-ХІІ.

5. Закон України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.94 р.№185/94-ВР

6. Іваненко І.А., Антонова А,А, Форми міжнародних розрахунків при здійсненні зовнішньоекономічної дліяльності України/ І.А. Іваненко, А.А. Антонова// Економічний простір. – 2011. - № 48/1 – С. 13-19