Подолянчук О.А.

Гура О.О.

Вінницький національний аграрний університет

ВНУТРІШНІЙ АУДИТ В УКРАЇНІ

Мінливість умов зовнішнього економічного середовища призвела до посилення ролі і значення правильних управлінських рішень. Система внутрішнього аудиту на підприємстві не лише допоможе здійснювати планомірний контроль за діяльністю суб’єкта господарювання з виявленням та усуненням наявних недоліків та відхилень, але й дасть можливість покращити роботу управлінських ланок усіх рівнів, а також оперативно відреагувати на дію внутрішніх чи зовнішніх чинників.

На сьогодні здійснення внутрішнього аудиту в Україні не носить обов’язкового характеру, проте у вітчизняних підприємствах, де він все-таки проводиться, внутрішній аудит не має ніякої юридичної сили [2].

Вивченням побудови системи внутрішнього аудиту на підприємстві займаються вітчизняні науковці, зокрема А.Н. Бортник, Ф.Ф. Бутинець, Н.І. Дорош, Л.В. Нападовська, О.А. Петрик, В.С. Рудницький, А.М. Сонін, Б.Ф. Усач.

Внутрішній аудит являє собою вид незалежної діяльності, який проводиться на окремому підприємстві з метою встановлення фактичного стану справ суб’єкта господарювання і пошуку ефективних рішень існуючих проблем [3].

Рішення про впровадження внутрішнього аудиту приймається лише його власниками, спираючись на власні інтереси. Слід зазначити, що внутрішній аудит з’явився під впливом негативного досвіду аудиторської практики в Західних країнах, а його розвиток спричинений затвердженням нормативних актів, розробка яких скерована здебільшого на: - збереження майна власників підприємства; - забезпечення власників достовірною інформацією щодо діяльності їхнього підприємства; - надання державі необхідної інформації про діяльність підприємства, що акумулюється в звітності та оприлюднюється на широкий загал; - недопущення легалізації доходів, отриманих незаконним шляхом [2].

Складовими внутрішнього аудиту на підприємстві є його організаційне і методичне забезпечення. Організаційна складова знаходить своє відображення у структурній побудові аудиторської служби на підприємстві, встановленні строків і масштабів проведення перевірок. Методика проведення аудиту складається із спеціальних прийомів, способів та інструментів здійснення аудиторського контролю.

Методика внутрішнього аудиту описується трьома основними прийомами:

1) встановлення фактичних кількісних вимірів об’єкта аудиту у натуральній формі, що виявляється в формі проведення інвентаризації матеріальних цінностей;

2) порівняння фактичних даних з плановими показниками, що передбачає попередню побудову поточних, оперативних і стратегічних планів, які вміщують ряд показників, при дослідженні яких можна було з високою точністю судити про перебіг того чи іншого явища.

3) метод оцінки особливо актуальним є при прискорених темпах інфляції, реорганізації чи ліквідації підприємства, встановленні фактів крадіжок [3].

На середовище внутрішнього аудиту впливають фактори зовнішнього і внутрішнього характеру. До зовнішніх чинників належать: специфіка законодавства різних країн і відмінності у традиціях контрольної діяльності. Внутрішніми факторами впливу на умови проведення даного виду аудиту є розмір і структура підприємства.

Як правило, внутрішній аудит складається з одного або декількох елементів:

1. Моніторинг внутрішнього контролю. Впровадження адекватного внутрішнього контролю входить до обов’язків управлінського персоналу та вимагає постійної уваги;

2. Перевірка фінансової і господарської інформації. Цей елемент може включати перевірку способів, що застосовуються для визначення, виміру, класифікації цієї інформації і складання звітності про неї та конкретний запит щодо окремих статей, у тому числі детальне тестування операцій, залишків на рахунках і процедур;

3. Перевірка економічності та продуктивності діяльності, включаючи нефінансові заходи контролю суб’єкта господарювання;

4. Перевірка дотримання законів, нормативних актів та інших зовнішніх вимог, а також політики, директив управлінського персоналу та

інших внутрішніх вимог [2].

Професіоналізм у стандартах внутрішнього аудиту розглядається на двох рівнях: на рівні окремого внутрішнього аудитора і відділу внутрішнього аудиту в цілому. Компетентність внутрішніх аудиторів підвищує якість аудиторських перевірок, що вимагає комплектації штату відділу внутрішнього аудиту працівниками з відповідними знаннями і професійними навичками.

Отже, першочерговим завданнями щодо розвитку внутрішнього аудиту є: - удосконалення законодавчого регулювання внутрішнього аудиту в Україні; - визначення на методичному рівні принципів внутрішнього аудиту; - подальша розробка і впровадження нормативів внутрішнього аудиту; - поліпшення методики та організації внутрішнього аудиту, його якості та розробка оптимальної методики, питання аудиторської етики та інші.

Вирішення таких проблем спрямоване на укріплення позицій та авторитету аудиту в цілому та внутрішнього аудиту в Україні зокрема.

Література

1. Макеєва О. Перспективи розвитку внутрішнього аудиту в Україні // Економіст. - №6. - 2010р. – С. 54-57

2. Петренко Н.І., Філозоп О.В. Правова основа організації внутрішнього аудиту в Україні // Міжнародний збірник наукових праць. – 1 (16). – С. 219-229

3. Гуцаленко У.О., Причепа Г.В. Внутрішній аудит як складова системи ефективного управління підприємством // Інноваційна економіка. - С. 111-114