Экономические науки / 7. Учет и аудит

Аспірант, Позов А.Х.

Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана,

кафедра бухгалтерського обліку.

Теоретичні підходи складання управлінської звітності

В сучасній економічній літературі управлінській звітності приділяється значно менше уваги, ніж іншим видам звітності. Крім того, теоретичні основи управлінської звітності в повній мірі не розроблені, багато проблем її створення не вирішені.

Саме поняття «управлінська звітність» практично не відпрацьоване, часто для її позначення різні словоформи «внутрішня», «внутрішньогосподарська», але не розкривають власного чіткого тлумачення її змісту.

Одні виділяють в її тлумаченні лише мету, що полягає у наданні оперативної, релевантної інформації для потреб управління та адресність згідно вимог управлінського персоналу [1, 2].

Позиції інших полягають в ототожненні її змісту з оперативно-технічною звітністю, оскільки в останні роки термін «оперативно-технічний облік», який є джерелом складання такої звітності практично витіснений поняттям «управлінський облік» [3].

У Законі України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (надалі Закон) [4], звітність розглядаються у терміні внутрішньогосподарський (управлінський) облік, тим самим підкреслюючи походження та призначення даної звітності для внутрішніх користувачів.

З даним тлумачення сутності управлінської звітності як внутрішньої, що являє собою сукупність впорядкованих показників та іншої інформації, необхідної для потреб управління погоджується більшість науковців [5, 6, 7, 8].

Зарубіжні вчені, розкриваючи сутність управлінського обліку підкреслюють принципи формування звітності для прийняття рішень як внутрішніх звітів, до яких відносять: аналіз собівартості, аналіз кошторисів витрат та капітальних інвестицій, поточні оперативні звіти центрів відповідальності, звіти про понесені витрати, окремі кошториси за бюджетними центрами тощо [9, 10].

Розвиток структурних складових бухгалтерського обліку (фінансового та управлінського обліку) на певних етапах стикається з необхідністю перегляду первісно прийнятих принципів, з метою їх більш глибоке розуміння (уточнення), або доповнення іншими (новими) принципами.

На сьогодні достатньою кількістю принципів відображений фінансовий аспект бухгалтерського обліку та фінансової звітності, які знайшли своє місце в Законі. Ми вважаємо, що основні принципи формування управлінської звітності мають базуватися на принципах даного Закону. Але, на нашу думку, з їх переліку необхідно вилучити принципи періодичності, єдиного грошового вимірнику та принцип оцінки за історичною (фактичною собівартістю) як таких, що не розкривають основних закономірностей і протиріч процесу управлінського обліку.

Крім того, ураховуючи мету складання управлінської звітності, нами пропонується доповнити основні принципи її формування наступними – адресність, факультативність, проблемність та мотивація.

Дані принципи конкретизують користувача інформації за запитом якого складений звіт (адресність), передбачають підготовку інформації для прийняття рішення лише у випадку наявності вигод у більшому розмірі ніж витрат на її подання (факультативність), сприяють підготовки не лише звітних даних, а й розробці проектів управлінських рішень (проблемність) та спонукає до активного складання управлінської звітності (мотивація) .

Розкриття принципів управлінського обліку та звітності дозволяють тлумачити управлінську звітність у широкому змісті як економічну модель управління, що є інструментом контролю в загальній системі управління підприємством, а у вузькому як сукупність впорядкованих показників про об’єкт управління, сформованих за підсумками обліково-аналітичної інформації за вимогами (форматом, обсягом, змістом, терміном), що визначені суб’єктом управління.

Література:

1. Гарасим П.М. Фінансовий, управлінський та податковий облік у господарських товариствах/ П.М. Гарасим, Г.П. Журавель, П.Я. Хомин. – Тернопіль, 2003. – 522 с.

2. Бухгалтерский управленческий учёт [Текст]: учеб пособие / Л. К. Никодорова, И.В. Гулина. – М.: Университетская книга, Логос, 2007. –184 с.

3. Кужельний М.В., Лінник В.Г. Теорія бухгалтерського обліку. Підручник. – К.: КНЕУ, 2001. – 334 с.

4. Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні: Закон України від 16.07.99 р. №996-XIV, із змінами і доповненнями [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http //www.rada.gov.ua.

5. Аверчев И.В. Управленческий учет и отчетность. Постановка и внедрение. / И. В. Аверчев. – М.: Вершина, 2007. – 512 с.

6. Бойко, Е.А. Управленческий учёт: принципы и практика [Текст] / Е.А. Бойко [и др.]; под ред. д.э.н., проф. А.Н. Кизилова, д.э.н., проф. И.Н. Богатой. – Ростов н/Д.: Феникс, 2009. – 372 с.

7. Нападовська Л.В. Управлінський облік: підручник [для студ. вищ навч заrл.]. – К.: Книга, 2004. – 544 с.

8. Палий В. Ф. Современный бухгалтерский учет. – М.: Изд-во "Бухгалтерский учет", 2003. – 792 с.

9. Апчерч А. Управленческий учет: принципы и практика / А.Апчерч; [пер с англ. под ред. Я.В. Соколова, И.А. Смирновой.]. – М.: Финансы и статистика, 2002.– 952 с.

10. Друри К. Управленческий и производственный учет. / Management & Cost Accounting 6-е издание. Пер. с англ. Учебник. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2007. – 1423 с.