Экономические науки
/ 7. Учет и аудит
Аспірант Кривець Ю.М.
Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана,
кафедра бухгалтерського обліку.
Модель в системі інформаційного забезпечення обліку
У науковій літературі існує цілий ряд визначень і тлумачень поняття «модель» та «моделювання». На підставі аналізу існуючих визначень можна узагальнити, що модель – це адекватна заміна чи опис реального об’єкта з допомогою деякого апарату для можливості його дослідження і аналізу.
Питанням дослідження видів моделей присвячено цілий ряд праць,
зокрема
[1,2,3,4].
Так на рис.1 наведено узагальнений поділ моделей на типи за способом їх подання.

Рис.
1. Основні типи моделей
[1, с.
23]
Також варто виділити ще два види моделей: статичні та динамічні. Динамічні моделі, на відміну від статичних, змінюють у часі свої властивості. Динамічні ще називають імітаційними.
Крім вище перерахованих видів моделей окремо розглядають комп’ютерну (програмну) модель, під якою
розуміють «…представлення об’єкту, системи чи поняття у формі, відмінній від реальної, але наближеною до алгоритмічного опису, що включає і набір даних, що характеризують властивості системи та динаміку їх змін з часом» [5].
При розробці будь-якої моделі варто особливу увагу звертати на ступінь її деталізації, який залежить від цілей моделювання, можливостей отримання необхідних вхідних даних для моделі та наявних ресурсів для її створення.
Моделювання – це процес розробки моделі деякого об’єкту
(процесу, явища), що адекватно описує його структуру, функціонування, параметри
тощо.
Процес моделювання включає в себе три структурних елементи –
це об’єкт дослідження, суб’єкт (власне, сам дослідник) та модель, яка
опосередковує відношення між об’єктом і суб’єктом.
У загальному процес моделювання будь-якої системи можна
розглядати, як сукупність чотирьох етапів:
·
перший – конструювання (або знаходження в
реальному світі) іншого об’єкту – модулі вихідного об’єкта-оригіналу. Даний
етап передбачає наявність певних відомостей про об’єкт-оригінал;
·
другий – дослідження розробленої моделі шляхом,
наприклад, проведення модельних експериментів, при яких цілеспрямовано
змінюються умови функціонування моделі і систематизуються знання про її
"поведінку". Кінцевим результатом цього етапу є сукупність знань про
модель у відношенні суттєвих сторін об’єкта-оригіналу;
·
третій – полягає в перенесенні знань, що отримані
в процесі дослідження моделі, з моделі на оригінал;
·
четвертий – практична перевірка отриманих з
допомогою моделі знань та їх використання для побудови узагальнюючої теорії
реального об’єкта та управління ним.
Процес моделювання є циклічним процесом, тобто після першого
чотирьох етапного циклу можуть бути і наступні. При цьому знання про
досліджуваний об’єкт розширюються і уточнюються, а первинна модель поступово
удосконалюється. На практиці моделювання може завершитися тоді, коли
модельований об’єкт (підприємство, установа, процес, явище тощо) перестане
існувати.
Окремим і специфічним видом моделювання є комп’ютерне
моделювання, яке можна визначити як реалізацію моделі за допомогою комп’ютера.
Особливістю комп’ютерного моделювання є його інтерактивність, що дає змогу
користувачу втручатися в процес моделювання та впливати на результати завдяки
узгодженості дій користувача і моделі, яка відтворює об’єкти (явища, процеси)
реального світу.
Ще одним видом моделювання, який заслуговує уваги, є
імітаційне моделювання – це метод конструювання моделі системи та проведення
експериментів. В імітаційній моделі, перш за все, подається структура об’єкту
(явища, процесу), тобто загальний опис елементів і зв’язків між ними, потім
визначаються зв’язки між елементами і засоби відтворення в моделі поведінки
реального об’єкту. Імітаційна модель повинна відображати властивості
середовища, в якому функціонує система (об’єкт).
Література:
1. Томашевський В.М. Моделювання систем
/ В.М. Томашевський. – К.: Видавнича група BHV, 2005. – 352 с.
2. Основы моделирования сложных систем:
Учебн. пособие / Под общ. ред. И.В. Кузьменко. К.: Вища школа, 1981. – 360 с.
3. Ситник В.Ф. Імітаційне моделювання:
Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. / В.Ф. Ситник, Н.С. Орленко. –
К.: КНЕУ, 1999. – 208 с.
4. Советов Б.Я. Моделирование систем: учебн. для вузов / Б.Я. Советов, С.А. Яковлев. – М.: Высшая школа, 1998. – 320 с.
5. ВікіпедіЯ: Вільна енциклопедія [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://uk.wikipedia.org/wiki/Модель_(загальне_значення).