Кулініч В. В., Сакали К. Б.

Національний університет державної податкової служби України

Інформаційне забезпечення в управлінському обліку

Управлінський облік забезпечує інформацією оперативне, тактичне, стратегічне, економічне, технологічне, інноваційне та структурне управління і дозволяє вирішити проблеми, пов’язані з внутрішнім та зовнішнім управлінням [5, с.89 ].

Таким чином, в цілому суть управлінського обліку, його призначення можна передати формулюванням: виробництво інформації для здійснення ефективного управління. Головна мета управлінського обліку – оперативне складання і подання внутрішньої звітності, необхідної для прийняття управлінських рішень з метою контролю використання ресурсів, виконання договорів, руху коштів та інших чинників, які впливають на одержання прибутку і досягнення успіхів на ринку [4, с. 573].

Обов’язковою умовою успішного функціонування системи управлінського контролю на підприємстві є реалізація принципу делегування завдань. [2, с. 526]. Щоб система управління ефективно функціонувала вона повинна одержувати якісну інформацію до якої пред’являються певні вимоги, перш за все вимога про те, що вона повинна задовольняти потреби користувачів інформації, які й визначають її корисність та ставлять до неї певні вимоги:

1) своєчасність надходження інформації та швидкість обробки інформації повинна відповідати темпам мінливості конкретних господарських процесів;

2) суттєвість інформації: до кожної ланки управління повинна надходити лише така інформація, яка безпосередньо стосується конкретного завдання;

3) економічність інформації: у процесі інформаційного забезпечення виникає проблема вибору між оперативністю отримання інформації з одного боку та її точністю, з іншого, проте, якою б важливою не була інформація, ефект від її виникнення не повинен перевищувати витрати на її одержання;

4) конфіденційність інформації: надавати внутрішньому користувачеві лише таку інформацію, яка стосується конкретного його повноважень незалежного від рівня управління та спеціалізації підрозділу;

5) достовірність інформації: інформація повинна бути якісною, чіткою і достатньо обґрунтованою.

Природа цієї інформації відрізняється від даних, які використовують фінансовим рахунковеденням, де застосовується послідовно обрана методологія і несуперечлива оцінка, подвійний запис жорстко пов’язує всі облікові показники в струнку систему. Кожна ціль, що стоїть перед управлінням, вимагає своїх методологічних підходів, а кожна оцінка показника залежить від мети, що стоїть перед керівником [1, с. 204].

Велике значення для створення повноцінної інформаційної бази системи управлінського аналізу має визначення ступеня аналітичності інформації. Під „ аналітичністю інформації ” розуміється її адекватність вимогам і задачам управлінського аналізу [6].

Аналітичність інформації характеризують такі показники: 1)повнота охоплення необхідних для аналізу відомостей або ступінь забезпеченості інформацією; 2)універсальність інформації як можливість отримання похідних

показників; 3) ступінь повторюваності аналогічних показників у різних формах звітності; 4) ступінь взаємної відповідності різних видів інформації; 5)достовірність; 6) ступінь своєчасності отримання; 7) гнучкість як можливість своєчасного внесення корективів; 8) ступінь готовності до формалізованої обробки; 9)трудомісткість заповнення облікових форм і їх обробки; 10) ступінь взаємної відповідності різних видів інформації; 11) співставність інформації, тобто можливість використання різних видів інформації без додаткової обробки.

Вивчення аналітичності інформації дає матеріал для удосконалення інформаційної бази аналізу, а вивчення інформаційного взаємозв’язку аналітичних задач дозволяє уникнути дублювання інформації і встановить доцільну черговість їх вирішення. Для великого підприємства використовується більше 150-200 різних показників діяльності.

Основною проблемою в інформаційному забезпеченні системи управлінського аналізу є не обчислення показників, а підготовка даних, тобто формування інформаційно-аналітичної бази для здійснення аналізу. Розрахунок показників господарської діяльності підприємства проводиться за допомогою програмного забезпечення, інтегрованого з базами даних сучасних програм бухгалтерського обліку, і виводиться при запиті управлінського персоналу на певний момент часу.

Управлінський облік охоплює всі стадії інформаційного потоку управлінського циклу, а саме: планування, вимірювання реалізації планів (контроль, зворотній зв’язок), інтерпретацію результатів вимірювань та узагальнення базової інформації для прийняття певних класів рішень[3, с. 181].

Список використаних джерел

1. Ільченко Л.Б. місце управлінського обліку в системі управління підприємством // Економічний простір – 2008. – №13 – С. 202-207.

2. Краснова В., Привалова В. Семь нот менеджмента // 5-е изд., доп. – М.: ЗАО «Журнал Эксперт», 2001. – 624 с..

3. Радецька Л. П. Управлінський облік в Україні : проблеми становлення та розвитку // Вісник Хмельницького національного університету 2009. - № 6 – с. 180-183.

4. Сук Л.К., Сук П.Л. Організація бухгалтерського обліку: Підручник. – К.: Каравела, 2009. – 624 с..

5. Ткач В.И., Ткач М.В. Управленческий учет. Международный опыт. – М.: Финансы и статистика, 1994. – 144 с.

6. Филиппова С.В. Управленческий анализ: теория и практика. – К.: АВРИО.– 2004. – 336 с..