К.е.н. Матвієнко С.В., Богданов Д.О.

Миколаївський міжрегіональний інститут розвитку людини

ВНЗ ВМУРоЛ „УКРАЇНА”, Україна

Управління фінансовими ресурсами в акціонерних товариствах

Спроможність підприємства досягнути успіху на ринку залежить від ефективності управління його фінансовими ресурсами. Добре організоване управління є необхідною складовою для їх успішної роботи в умовах жорсткої ділової конкуренції.

Не зважаючи на те, що управління, як явище людської діяльності, з’явилося дуже давно, справжня наукова теорія організації та управління виникла лише в ХХ ст. Це було зумовлено величезним ростом масштабів суспільного виробництва та об’єктивним ускладненням функцій управління, що вимагали наукового обґрунтування тих управлінських ситуацій, які мали місце на практиці. Останніми роками значно зросла зацікавленість представників різних галузей науки до проблем управління. Вивченням цих проблем, поряд із економістами, інженерами та іншими спеціалістами, все активніше починають займатися математики, соціологи, психологи та юристи. Величезні перспективи перед дослідниками відкрилися завдяки досягненням кібернетики, системного аналізу, теорії інформації, математичної економіки та економетрії, що озброїли науковців та практиків новими потужними засобами наукового аналізу.

Управлінська діяльність – один з найважливіших факторів функціонування і розвитку підприємств в умовах ринкової економіки. Вона постійно вдосконалюється у відповідності з об’єктивними вимогами виробництва та реалізації, ускладненням господарських зв’язків, підвищенням ролі споживача у формуванні техніко-економічних та інших параметрів продукції.

Детального висвітлення потребують питання пов’язані із управлінням фінансовими ресурсами підприємств. Як правило воно трактується як:

– один з ключових чинників організації виробничо-господарської діяльності підприємства;

– один з найважливіших факторів забезпечення ефективної фінансово-господарської діяльності підприємства в сучасних умовах;

– діяльність, що спрямована на оптимізацію фінансового механізму підприємства, координування фінансових операцій, забезпечення їх впорядкування та точного “балансування”;

– прикладна наука.

На нашу думку, найбільш правильним, за сучасних економічних умов, є трактування управління фінансовими ресурсами підприємств як процесу навчання управлінським діям у сфері використання грошових коштів фондового та нефондового характеру, тобто як науки.

Основною передумовою останньої повинен бути тезис про те, що явища, пов’язані з управлінням фінансовими ресурсами, можна описати за допомогою математичних моделей, які дозволяють використовувати дедуктивні методи, що є важливим для процесу навчання в галузі управління.

Прагнучи скористатися аналогіями між наукою та управлінням необхідно враховувати те, що вони все ж володіють цілою низкою відмінностей. Наприклад, навчання шляхом нагромадження практичного досвіду є традиційним способом придбання більш глибоких знань про сутність проблем управління фінансовими ресурсами підприємств. В фундаментальній ж науці традиційним є навчання шляхом ціленаправлених, докладно запланованих експериментів. В результаті наука управління фінансовими ресурсами підприємств повинна передбачати перехід від абстрактних форм нагромадження досвіду до його систематизації та планових експериментів точних наук.

В управлінні фінансовими ресурсами підприємств важливу роль відіграє інтуїція. Зрозумілим є те, що це відноситься і до наукових досліджень. Тому основним завданням під час підготовки як учених, так і управлінців є розвиток у них інтуїції. Проте покладатися лише на одну інтуїцію не варто. Вимога “об’єктивності” в науці вказує на те, що інтуїція повинна перевірятися логікою та експериментом. У зв’язку з цим наука як сфера людської діяльності може бути розділена на два процеси: процес відкриття, що носить інтуїтивний характер і на формальний процес перевірки відкриття. Тому якою б цінною для управлінця фінансовими ресурсами не була інтуїція він не повинен їй повністю довіряти, а вимагати її перевірки.

Врешті за своєю сутністю управління фінансовими ресурсами підприємств передбачає прийняття управлінських рішень в умовах швидкої зміни зовнішнього середовища. У зв’язку із цим наука управління фінансовими ресурсами повинна дозволити вдосконалити процес навчання шляхом розробки методів прийняття управлінських рішень в умовах існування зовнішніх збурень.

Враховуючи вищесказане, управління фінансовими ресурсами підприємств складається з наступних етапів:

– виявлення та формулювання проблеми чи задачі управління фінансовими ресурсами підприємств, що повинна бути вирішена на базі використання минулого досвіду та наявних даних;

– прийняття управлінського рішення щодо використання фінансових ресурсів та його реалізація;

– аналіз результатів прийнятого рішення з погляду можливих способів його модифікації чи зміни, а також врахування його результатів в процесі нагромадження досвіду, який може бути використаний в майбутньому.