Економічні науки/9. Економіка промисловості

Хлинов Ю.А.

Одеська національна академія харчових технологій

Проблеми підвищення ефективності виноробної галузі України

Виноробна галузь – значима, перспективна і одна з основних сфер агропромислового комплексу економіки, яка наповнює бюджет країни. Виноградарство і виноробство в Україні завжди були важливими галузями агропромислового комплексу. Займаючи незначну частку в площі сільськогосподарських угідь, ця галузь істотно впливає на рівень соціально-економічного розвитку регіонів. Проте сучасний стан виноробної галузі характеризується скороченням загальної площі виноградних насаджень, зменшенням валового збору винограду

Проблемами ефективності виноробної галузі на протязі багатьох років займаються визнані вчені М. Афонін, С. Азізов, А. Гаркуша, В. Єжов, Л. Мармуль, І. Червен, С. Черемісіна та ін., які відзначають наявність негативних факторів кризового стану виноробної галузі.

Основними проблемами галузі вважають:

1. Невідповідність обсягів виробництва: столового винограду потребам населення; винограду технічних сортів потребам виноробства, яке орієнтовано на попит на внутрішньому та зовнішньому ринках.

2. Закладення насаджень садивним матеріалом низьких селекційних категорій.

3. Невідповідність сортового складу виноградних насаджень вимогам виноробства.

4. Низька ефективність виробництва винограду, яка зумовлена високою долею старих та зріджених виноградних насаджень, що підвищує собівартість і знижує конкурентоздатність столового винограду та вітчизняної виноробної продукції.

Негативні тенденції, які склалися у виноградарстві зумовлені: економічною кризою України; низькою ефективністю виноградарства порівняно з пшеницею; недосконалістю чинного законодавства з питань власності на землю; низьким рівнем доходу працюючих у виноградарстві; невизнанням при формуванні бюджетної політики об’єктивної нерівності умов відтворення сільськогосподарського виробництва порівняно з іншими галузями і сферами діяльності, що спричинено сезонністю виробництва, залежністю від природно-кліматичних умов, тривалістю виробничих циклів і, відповідно, уповільненим оборотом капіталу; недостатнім рівнем державної фінансової підтримки виноградарства та наукових досліджень в галузі; недостатнім стимулюванням впровадження інноваційних технологій та інвестицій в агропромислове виробництво; відсутністю паритетних економічних відносин між аграрним сектором та іншими галузями економіки; відсутністю паритетних економічних відносин між суб'єктами інтеграційної структури: «виробник винограду – виробник вина»; недостатнім рівнем розвитку інфраструктури аграрного ринку, тінізацією та монополізацією каналів реалізації продукції; відсутністю інформаційного забезпечення з питань господарювання в ринкових умовах.

Ситуація, що склалася в галузі на сьогодні, не дає можливості подолати зазначені негативні явища.

Оптимальним є комбіноване вирішення проблеми: поступове зниження імпорту виноматеріалів і наливом вина з одночасним розвитком вітчизняної сировинної бази на основі впровадження інноваційно-інтенсивних технологій виробництва винограду, які забезпечують його ефективність за рахунок зростання врожайності виноградних насаджень та підвищення якості продукції.

Розвиток виноградно-виноробної галузі забезпечується шляхом:

- визначення пріоритетів розвитку виноградарства з урахуванням зональних та регіональних особливостей;

- подовження терміну дії Закону України «Про збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства» до 2025 р.;

- удосконалення механізму надання державної підтримки виноградарству та забезпечення розвитку виноробства з урахуванням вимог СОТ, у тому числі переведення заходів підтримки галузі виноградарства з «жовтої скриньки» у «зелену скриньку»;

- створення організаційно-правових умов для розвитку паритетних відносин між аграрним сектором та іншими галузями економіки;

- урегулювання земельних відносин та раціоналізації землекористування, розробка юридичного та технічного оформлення права оренди землі під виноградниками, формування ринку земель сільськогосподарського призначення;

- здійснення заходів щодо забезпечення розвитку інфраструктури ринку виноробної продукції, диверсифікації каналів реалізації та забезпечення якості продукції, регулювання попиту і пропозиції, захисту ринку від імпортної винопродукції та сировини низької якості;

- здійснення заходів щодо збільшення ємності ринку винограду та продуктів його переробки з урахуванням потреб населення, його купівельної спроможності та максимальних можливостей експорту;

- інноваційно-інвестиційного зміцнення матеріально-технічної бази виноградно-виноробної галузі, впровадження екологічно безпечних, ресурсо- та енергозберігаючих технологій;

- удосконалення страхової та податкової політики у сфері виноградно-виноробного виробництва;

- підвищення ролі науки й освіти, розвитку дорадництва;

- збереження трудових ресурсів, формування ефективної системи забезпечення галузі кадрами шляхом підготовки фахівців за цільовим направленням та залучення молодих фахівців для роботи у виноградарстві й виноробстві.

- удосконалення системи управління у виноградно-виноробній галузі;

- розроблення галузевої нормативної і технологічної документації, яка відповідає положенням та вимогам Європейського Співтовариства за рахунок коштів, передбачених на наукові дослідження.

Розвиток виноробної галузі України залежить від розв’язання комплексу проблем. Раціональним шляхом їх вирішення стає розробка сукупності заходів, спрямованих на підвищення конкурентоспроможності винопродукції вітчизняних виробників на українському і європейському ринках, створення ефективної системи державної підтримки галузі і державного регулювання, розвиток вітчизняної сировинної бази на основі впровадження інноваційно-інтенсивних технологій виробництва винограду, що сприяють забезпеченню його ефективність за рахунок збільшення врожайності виноградних насаджень і підвищення якості продукції.