Державне управління / 2. Сучасні технології управління

К.е.н. Холод В.В.

Донецький національний університет економіки і торгівлі

імені Михайла Туган-Барановського

Інноваційно активна система держави як основа

формування соціальної держави

Сутність держави розкривається і реалізується через взає­модію із суспільством, у тому, що і як вона робить з упорядку­вання та вдосконалення приватної і суспільної життєдіяльнос­ті людей.

Основним завданням держави є організація соціальної при­мусової влади з метою забезпечення захисту спільних інтересів суспільства.

Трансформації структури суспільства та процесів його роз­витку обумовлюють необхідність постійної модернізації дер­жави до вимог суспільної системи. При цьому під модерніза­цією слід розуміти деяку систему змін, що приводить державу у відповідність з наявними у сучасному світі досягненнями дер­жавного будівництва, тенденціями розвитку державності, а та­кож з потребами, особливостями і досягненнями національно­го розвитку.

Модернізації держави притаманний комплексний характер, вона містить такі органічно взаємопов'язані складові: модерні­зація політичної системи, модернізація державної ідеології, модернізація політики, модернізація системи цінностей дер­жави, модернізація державного управління. У процесі модер­нізації держава повинна набути властивостей системи, здатної до саморозвитку, постійного відновлення своїх механізмів, приведення їх у відповідність до вимог часу.

Забезпечення належного функціонування наведених складових інноваційно активної системи держави може розглядатися як основа ефективного розвитку дер­жави: стратегічного планування, що передбачає формулювання цілей і побудову програм розвитку суспільства в цілому і його окремих підсистем, узгодження інтересів різних груп еліт і соціальних верств, формування і реалізації інноваційного потенціалу, аналізу й узагальнення та застосування зарубіжного і вітчизняного досвідів державного будівництва, антикризового управління, підтримки національної безпеки, контролю за владою з боку населення, моніторингу і захисту прав людини, зв'язку влади з громадськістю, приведення всієї системи влади у відповідність до вимог інформаційної цивілізації.

В Україні у теперішній час відбувається пошук оптимальної структури демократичної, соціальної, правової держави з рин­ковою економікою.

Держава з такими ознаками виконує "загальні справи" суспільства, відповідальність держави за свої дії поєднується з відповідальністю громадян та їх об'єднань; впливає на економічну, соціальну, культурну та духовну сфери у законодавчо визначених межах; забезпечує незалежність судів; встановлює відповідаль­ність будь-якого громадянина, незалежно від посади та суспіль­ного становища, за порушення конституції та законів країни; є політичним арбітром, що відносно незалежний від полі­тичних, соціальних і економічних угруповань і діє в межах права та загальнолюдських цінностей; забезпечує свободу слова, друку, недоторканності особи, діяльності партій та об'єднань громадян, політичної опозиції тощо; забезпечує соціальну підтримку найменш захищених прошарків населення, причому не меншу, ніж прожитковий мінімум; державне управління здійснюється у демократичних формах відповідно до законодавства, заснованого на загально­людських цінностях.

Істинна сутність демократич­ної держави виражається у такій організа­ції державної влади в суспільстві, яка забезпечує суверенітет народу, реалізацію його волі, владу більшості при охороні прав меншості, істотні права людини і права громадянина на рівні міжнародних стандартів.

Сутність соціальної держави забезпечує така організація державної влади у суспільстві, за якої: усім членам суспільства надаються соціальні послуги (організація в тому чи іншому обсязі безоплатної освіти, медич­ного обслуговування, визначення максимального терміну ро­бочого часу, обов'язкових днів відпочинку, оплачувана відпуст­ка тощо); здійснюється підтримка за рахунок державного бюджету і в інших формах тих прошарків суспільства, які знаходяться у найгірших економічних умовах (бідні, безробітні), виявляєть­ся особлива турбота про дітей, жінок, молодь, інвалідів; вживаються заходи щодо згладжування соціальної нерів­ності; не виключається домінування певної соціальної групи в суспільстві, проте вона (соціальна група) вживає заходи щодо поліпшення добробуту населення країни.

Серед основних умов, яким повинна відповідати правова дер­жава, необхідно виокремити: наявність широкого справедливого за­конодавства, яке відповідає світовим нормам людського існу­вання; дотримання цього законодавства; поділ влади на за­конодавчу, виконавчу, судову; незалежність судової влади і її незаперечний авторитет у суспільстві; відповідальність дер­жави перед кожною особою, яка, у свою чергу, дотримується законів і підкоряється державній дисципліні; наявність певної політичної культури державних службовців і членів суспіль­ства; підзвітність посадових осіб громадянам безпосередньо або через представницькі органи.

Отже, реалізація суспільних функцій держави забезпечується за допомогою вироблення і реалізації державно-управлінських механізмів з урахуванням впливу ендогенних та екзогенних чинників суспільного розвитку і тенденцій у функціонуванні системи публічного управління. Визначальною ендогенною детермінантою функціонування та розвитку державно-управлінської системи є рівень самоор­ганізації суспільства, який у свою чергу визначається політи­кою децентралізації, активністю суспільних інституцій і фор­муванням ними ефективних корпорацій, реальністю народо­владдя. У переліку екзогенних детермінант формування механізмів державного управління відправні позиції належать глобаліза­ції — об'єктивному соціальному процесу, змістом якого є зрос­таючий взаємозв'язок та взаємозалежність національних еко­номік, національних політичних і соціальних систем, націо­нальних культур.

Література:

1.  Малиновський В. Я. Державне управління [Текст] : навч. посіб. – 3-тє вид., перероб. та доп. – К.: Атіка, 2009. – 608 с. – ISBN 978-966-326-348-9.

2.  Мельник А. Ф. Державне управління [Текст] : підручник / А. Ф. Мельник, О. Ю. Оболенський, А. Ю. Васіна. – К.: Знання, 2009. – 582 с. – ISBN 978-966-346-676-7.