Історія/Вітчизняна історія
Студентки гр. ОБП-41Сакали Х. Б., Кальницька Є. О.
Національний
університет державної податкової служби, Україна
Яссько
– Кишинівська визвольна операція
та її роль у перебігу подій Великої Вітчизняної війни
Велика Вітчизняна
війна живе в душах людей як біль, але біль, що породила мужність, як приклад
стійкості в момент загрози всьому людству. З тих пір пройшло більше 60
років. На спопелілій війною землі піднялися нові міста і села, а ветерани
вже майже не впізнають поля минулих битв. Але швидкий біг часу не повинен
згладити з пам'яті поколінь роки війни. А, навпаки, чим далі вглиб історії
йдуть ці події, тим повніше і яскравіше розкривається патріотичний подвиг
нашого народу, тим глибше осмислюється його значення. Десятиліття
відділяють нас від тих грізних років, але це ще більше загострює наші
почуття. Ми пам'ятаємо тих, хто віддав своє життя. Обов'язок
нинішнього покоління - бути гідними своїх предків.
З середини травня
1944 р. на радянсько-німецькому фронті встановилося відносне затишшя. Але для
гітлерівської Німеччини та її сателітів воно віщувало бурю. Радянські Збройні
Сили готували великі наступальні операції стратегічного значення, серед яких і
Яссько - Кишинівська операція. Для цього були створені всі
умови. Значно зросла військова могутність країни, зміцнилася морально-політична
єдність радянського народу. Військове мистецтво досягло
більшої досконалості в різноманітності форм і способів веденя бойових дій [7].
Яссько-Кишинівська
операція (20 - 29 серпня 1944 р.) - стратегічна військова операція Збройних сил
СРСР проти нацистської Німеччини і Румунії під час Великої Вітчизняної війни, з
метою розгрому великого німецько-румунського угруповання, що прикривало
балканський напрям, звільнення Молдавії і виведення Румунії з війни.
Розглядається як одна з найбільш вдалих радянських операцій під час Великої
Вітчизняної війни, входить до числа так званих «десяти сталінських ударів» [5].
Яссько-Кишинівська
операція почалася рано вранці 20 серпня 1944 року з потужного артилерійського
наступу, перша частина якого полягала у придушенні ворожої оборони перед атакою
піхоти і танків, а друга - в артилерійському супроводі атаки. О 7 годині 40
хвилин, радянські війська, супроводжувані подвійним вогневим валом, перейшли в
наступ з Кіцканського плацдарму і з району на захід від Ясс. Артилерійський
удар був настільки сильний, що перша смуга німецької оборони була повністю
знищена. Ось як описує стан німецької оборони у своїх спогадах один з учасників
тих боїв: «Коли ми рушили вперед, то на глибину приблизно десять кілометрів
місцевість була чорною. Оборона противника практично була знищена. Ворожі
траншеї, вириті в повний зріст, перетворилися на дрібні канави, глибиною не більше
ніж по коліно. Бліндажі були зруйновані. Іноді траплялися дивом уцілілі
бліндажі, але солдати противника в них були мертві, хоча не видно було слідів
поранень. Смерть наступала від високого тиску повітря після розривів снарядів і
задухи» [8].
Наступ було
підкріплено ударами штурмової авіації по найбільш сильним опорним пунктам і
вогневим позиціям артилерії противника. Ударні угруповання Другого Українського
фронту прорвали головну, а 27-а армія до середини дня - і другу смуги оборони.
У прорив була введена 6-а танкова армія, і в рядах німецько-румунських військ,
як визнав командувач групою армій «Південна Україна» генерал Ганс Фріснер,
«…почався неймовірний хаос». Німецьке командування, намагаючись зупинити
просування радянських військ в районі Ясс, кинуло в контратаки три піхотні та
одну танкову дивізії. Але це не змінило становища. На другий день наступу
війська фронту розширили прорив до 65 км. по фронту і до 40 км. вглибину і,
подолавши всі три оборонні смуги, оволоділи містами [1].
21 серпня Ставка ВГК
видала директиву, згідно якої було необхідно «об'єднаними зусиллями двох
фронтів швидше замкнути кільце оточення противника в районі Хуші, після чого
звужувати це кільце з метою знищення або полонення кишинівського угруповання
противника».
Під кінець другого
дня операції війська 3-го Українського фронту ізолювали 6-у німецьку армію і замкнули кільце
оточення. Її командувач втік, кинувши війська. Активно на фронтах допомагала
авіація. За два дні радянські льотчики зробили близько 6350 вильотів. Авіація
Чорноморського флоту завдавала удари по румунським і німецьким кораблям і баз в
Констанці і Суліні. Німецькі та румунські війська понесли великі втрати в живій
силі і бойовій техніці, особливо на головній смузі оборони, і почали поспішно
відступати.
Командувач групою
армій «Південна Україна» Фріснер, детально проаналізувавши обстановку після
першого дня наступу радянських військ, зрозумів, що бій складається не на
користь групи армій і прийняв рішення відвести війська за річку Прут і,
незважаючи на відсутність наказу Гітлера, довів свій наказ до війська 21
серпня. На наступний день, 22 серпня, дав дозвіл на відведення військ групи
армій і Генеральний штаб, але було вже пізно. До того часу ударні угруповання
радянських фронтів вже перехопили основні шляхи відходу на захід. Німецьке
командування прогледіло можливість оточення своїх військ в районі Кишинева. У
ніч на 22 серпня було звільнено місто Аккерман і почався розвиток наступу в
південно-західному напрямку. 24 серпня
було зайнято м. Кишинів. До 26 серпня
вся територія Молдавії була звільнена [2].
Блискавичний і
нищівний розгром німецько-румунських військ під Яссами і Кишиневом до межі
загострила внутрішньополітичну ситуацію в Румунії. Режим Іона Антонеску втратив
усяку опору в країні. Новий уряд оголосив про вихід Румунії з війни на боці
Німеччини, прийняття умов миру, запропонованих союзниками, і зажадало від
німецьких військ в найкоротші терміни покинути територію країни. Німецьке
командування відмовилося виконати цю вимогу і зробило спробу придушити
повстання. Вранці 24 серпня німецька авіація піддала бомбардуванню м. Бухарест,
і вдень німецькі війська перейшли в наступ. Новий румунський уряд оголосив
війну Німеччині і попросив у Радянського Союзу допомоги. Радянське командування
направило 50 дивізій і основні сили обох повітряних армій вглиб Румунії на
допомогу повстання, а 34 дивізії були залишені для ліквідації оточеного
угруповання. На кінець 27 серпня оточене на схід від річки Прут угруповання
перестало існувати [3].
До 28 серпня була
знищена і та частина німецьких військ, якій вдалося переправитися на західний
берег Прута з наміром пробитися до Карпатських перевалів. Наступ радянських
військ на зовнішньому фронті все більше наростав. Чорноморський флот і
Дунайська військова флотилія сприяли цьому, висаджували десанти, наносили удари
морською авіацією. 29 серпня була завершена ліквідація оточених військ
противника на захід від річки Прут. На цьому Яссько-Кишинівська операція
завершилася [4].
У порівнянні з
іншими наступальними операціями періоду Великої Вітчизняної війни в Яссько -
Кишинівської операції фронти не розпорошували свої зусилля по головних і
допоміжних напрямах, а кожен з них спочатку здійснював один, але надзвичайно
потужний удар. Допоміжні ж удари завдавалися тільки після прориву оборони на
головному напрямку з використанням вже утворених проломів для розширення фронту
наступу.
Яссько-Кишинівська
операція увійшла в історію військового мистецтва як «Яссько-Кишинівські
Канни». Вона характерна майстерним вибором напрямів головних ударів
фронтів, рішучим масуванням сил і засобів, високими темпами наступу, швидким
оточенням і ліквідацією крупного угрупування, тісною взаємодією сухопутних
військ, авіації і сил ВМФ [6].
Яссько-Кишинівська
операція справила великий вплив на подальший хід Великої Вітчизняної війни в
Бессарабському краї. Хоча до кінця серпня більша частина Румунії все ще
перебувала в руках німців і пронацистських румунських сил, вони вже не змогли
організувати на території країни потужних оборонних рубежів. 12 вересня 1944 в Москві радянський уряд від імені союзників - СРСР,
Великобританії і США - підписав угоду про перемир'я з Румунією.
Література:
1. Історія Одеси. Одеса, 2002 р.
2. Книга Скорботи України. Одеська область том 3, Одеса, 2005 р.
3. Коваленко Н. М. Правда про війну // Дружба № 28, 31,34 квітень2005 р.
4. Книга Пам'яті.
Радянські військовополонені на Одещині 1941 – 1944, частина
5. http://ru.wikipedia.org/wiki/Ясско-Кишинёвская операция
6. http://wwii-soldat.narod.ru/OPER/ARTICLES/027-kishenev.htm
7. http://guns.arsenalnoe.ru/m/497/yassko-kishinewskaya_operatsiya_1944_g..html