Медицина / 9. Гигиена и эпидемиология
Томусяк
Т.Л., Стратійчук Н.А.
Чернівецький
національний університет імені Ю.Федьковича
Вплив комп’ютеризації навчання
на стан здоров’я студентської
молоді
Запровадження комп’ютерних засобів у всі сфери
життєдіяльності студентів, впровадження електронного навчання у вищих
навчальних закладах, широке використання комп’ютерної техніки для перевірки
знань студентів в процесі навчання, створення презентацій, та електронних
версій курсових і дипломних робіт, пошук необхідних для навчання матеріалів значно збільшили час роботи студентів Вузів з
візуальними дисплейними терміналами. Це
означає, що до користувачів комп’ютерів залучено велику кількість молоді з
різним досвідом роботи, станом здоров’я і ступенем нейропсихічної стійкості.
Науково-технічний прогрес, досягнення комп’ютерної техніки стали мимовільною
причиною загострення проблеми гіподинамії, погіршення рівня здоров’я людей. Группу особливого ризику
становить молодь. Численні дослідження доводять збільшення кількості захворювань
крові та кровотворних органів, органів дихання, травлення, опорно-рухового
аппарату, ендокринних та онкологічних захворювань. Найбільш поширеними серед
студентства захворюваннями за статистичними даними студентської поліклініки є
вегетосудинні дистонії та проблеми зі шлунком, а також сезонні респіраторні
захворювання. За останні роки активізувалась увага до здорового способу життя
студентів. Це пов’язано із заклопотаністю суспільства з приводу здоров’я
фахівців, що випускаються вищою школою, росту захворюваності в процесі їх
підготовки, наступним зниженням працездатності. Необхідно враховувати, що не
існує здорового способу життя як особливої форми життєдіяльності поза способом
життя в цілому. Щоденна робота за комп’ютером при недотриманні принципів
ергономіки, вимог санітарії та режиму роботи може призвести до зниження
загальної опірності організму та виникнення «ергономічних захворювань», що
розвиваються в умовах обмеження контактів з іншими людьми, розвитку
несприятливих психічних станів, перенапруження зору, великих нервових
навантаженнь та гіподинамії. В приміщеннях компютерних класів погіршується
якість повітряного середовища, знижується вологість і змінюється іонний склад повітря, підвищуються рівні шуму,
електромагнітного поля радіочастотного діапазону, статичного і магнітного поля
низької та наднизької частоти. На функціональний стан студента та ї його здоров’я
під час навчання в компютерному класі впливає також зміст і обсяг навчальної інформації, інтенсивність і
тривалість роботи за ПК, складність навчального предмета, якість програмних
продуктів, їхні ергономічні,
педагогічні ,психогігієнічні властивості та рівень дружності інтерфейсу. Серед
користувачів комп’ютерів набуло поширення специфічне захворювання, яке отримало
назву синдрому комютерного стрессу (
СКГ). Синдром проявляється головним болем, запаленням очей, алергією,
роздратованістю, млявістю і депресією. Враховуючи умови сучасного способу життя і навчання
студентської молоді, авторами проведено констатуючий експеримент та дослідження
стану здоров’я з визначенням фізичного стану 65
студентів 1-2 курсу факультету іноземних мов Чернівецького національного
університету за методикою Є.А.Пирогової.За
статевою приналежністю респонденти розподілились таким чином: група 13,8-% -
чоловіків, 86,2 % - жінок. Таким чином,
всього дослідженням було охоплено 9 респондентів
чоловічої статі, 56 респондентів жіночої статі. Для дослідження
використовувалась анкета суб’єктивної оцінки стану здоров’я по п’ятибальній системі за методикою В.А.Доскіна і Є.Г. Меркіна. Друга
анкета включала питання спрямовані на з’ясування тривалості роботи з ПК, мети використання комп’ютера, потреби в
емоційних контактах, відхилень у стані здоров’я, часу використання ПК, сталості інтересу до комп’ютерної техніки.,
способу проведення вільного часу. Дослідження групи респондентів дозволяє
зробити висновок про те, що респонденти мають вдома комп’ютер в середньому 4,25
роки, користуються ним регулярно приблизно з 13 річного віку. За
комп’ютером проводять до 1год в
день 5.2% опитаних, 2 год – 52,6%,
3-4год – 36,8%, 5-6год – 5,4%
респондентів. Свій стан здоров’я оцінили як
відмінний 7,6%,; як добрий -36,8%; як
задовільний -51,6%; як незадовільний
-4% опитаних. 42,1% респондентів вказали на ігрову залежність. 94,15%
респондентів мають скарги на біль в очах і виражену втому після роботи з ПК, 42,1% скаржаться на біль в
спині і головний біль, 21,0% респондентів скаржаться на погіршення зору.
На питання про мету
використання комп’ютера 90% респондентів відповіли, що використовують його для
навчання та комп’ютерних ігор. На питання про те як вони проводять вільний час 62% респондентів
на перше місце поставили комп’ютер, 31% респондентів на перше місце поставили
спілкування з друзями, тільки 7% опитаних віддали перевагу активному відпочинку
та іншим справам. Результати опитування показали, що припущення стосовно змін в
когнітивно-емоційній сфері підтверджуються частково – це стосується зниження
конформності. Опитування дозволяє зробити висновок про сталість інтересу до
комп’ютера відносно інших інтересів та значне зниження рівня здоров’я.
Рівень фізичного
стану у юнаків виявився 0,23+_0,09 бали, що відповідає «низькому» індексу
фізичного стану. У дівчат результат виявився на рівні 0,37+-0,08 бали, що
відповідає показнику стану «нижчий за середній».
Інтенсивне застосування комп’ютерних засобів у
навчально-виховному процесі вимагає уважного і відповідального забезпечення безпеки студентської молоді,
викладачів, а також розробки відповідних рекомендацій, виконання яких дозволить
захистити фізичне і психічне здоров’я молоді. В Україні розроблені й діють Державні санітарні правила і норми роботи з
візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин від 10
грудня 1998 р. № 7 (ДСанПіН 3.3.2007-98). Дотримання зазначених вимог може значно знизити наслідки несприятливої дії
шкідливих та небезпечних факторів, які супроводжують роботу відеодисплейного
терміналу.
Література:
1.Раевский Р.Т. Здоровый образ жизни специалиста./Р.Т.Раевский.
О.: ОНПУ, 200. -52с.