Мітяшкіна Т.Ю.
Харьковський національний технічний університет
сільського господарства ім. П.Василенка
АСПЕКТИ РОЗВИТКУ ЗНАННЯ, УМІННЯ ТА НАВИЧОК ГРАФІЧНОЇ
ДІЯЛЬНОСТІ СТУДЕНТІВ
Новітні освітянські тенденції у світі,
розвиток науки і техніки в Україні висувають сучасні вимоги до навчання у
технічних ВУЗах, а отже й до викладання та формування знання, уміння та навички
по кресленню, інженерної та комп'ютерної графіки. Успішне виконання цього
вимагає значного підвищення ролі мислення у навчальному процесі. Курс
креслення, інженерної та комп’ютерної графіки має для цього великі
можливості.
Як підкреслюють вчені - розвиток
відбувається у діяльності [1]. Основним видом діяльності на заняттях креслення є робота,
пов'язана з розв'язуванням графічних задач. Дослідження цієї діяльності
показало, що перш ніж виконати графічну побудову, людина створює її образ,
оцінює його відповідність реальному предмету, який зображується, а вже потім за
допомогою прийнятих у кресленні умовностей виконує механічну дію. Тобто будь-який
графічний образ втілюється на папері тільки на основі певних розумових дій. Так
само у процесі читання вже готових зображень здійснюється непомітна зовні
розумова діяльність, яка становить собою тісну взаємодію мислення і пам'яті. Аналіз
розумових дій показав, що до їх складу входять загальновідомі мислительні
операції (аналіз, синтез, порівняння, абстрагування, узагальнення,
конкретизація), але з відповідним змістовим наповненням, пов'язаним із
створенням та оперуванням просторовими образами предметів. Отже, вміння студента розв'язувати будь-яку графічну задачу ґрунтується на
знаннях теоретичного матеріалу, правил і нормативних положень курсу креслення,
навичках виконувати графічні побудови та включає здатність до активного
оперування просторовими образами і до здійснення мислительних операцій,
потрібних для її розв'язання. І як наслідок – їнтеграція цих знань у
комп’ютерну графіку.
Активна розумова
діяльність у процесі розв'язування графічних задач передбачає наявність у
студентів знань про способи зображення об'ємних форм на площині, знання правил
і вимог щодо виконання і оформлення креслень; уміння будувати зображення
об'ємних форм на площині та виконувати інструментальні побудови на контурах
зображень, до яких потім добавляються знання комп’ютерної графіки та
інтеграційне переходять на новий рівень – формування не тільки інженерної а
також і знання комп’ютерної графіки. Здатність до активного оперування
просторовими образами складається із сукупності конкретних умінь, серед яких
основними є уміння:
створити об'ємний образ предмета; виділити в формі предмета поверхні типових
геометричних тіл; уявно видозмінити просторовий образ предмета відповідно до
заданих умов; здійснювати перехід від об'ємного зображення до плоского;
здійснювати перехід від наочного зображення до умовно-схематичного і навпаки.
Виходячи з цього, навчальна діяльність вчителя,
спрямована на розумовий розвиток студентів у процесі розв'язування графічних
задач повинна включати: формування графічних знань, умінь і навичок; 2)
формування уміння створювати і перетворювати просторові образи предметів; 3)
формування уміння здійснювати мислительні операції, необхідні в графічній
діяльності. Як
показало наше дослідження, ефективність діяльності з розв'язування графічних
задач забезпечується:
- систематичністю в організації розумової
діяльності студентів, яка ґрунтується на чіткій системі задач;
- відсутністю в процесі розв'язування задач
елементів, пов'язаних з непродуктивною роботою особистості (механічним
перекреслюванням).
Отже, важливо, складаючи систему
задач з певної теми – а особливо це важливо у комп’ютерної графіки де
поєднуються знання комп’ютера, креслення і інженерної графіки, визначити,
наскільки кожна з них сприяє досягненню не лише навчальних, а й розвивальних
цілей курсу. Аналіз передбачених навчальною програмою та наведених у
навчально-методичних посібниках завдань дав нам змогу розділити їх на дві групи:
1) задачі, спрямовані на формування графічних умінь; 2) задачі, спрямовані на
розвиток розумових дій та формування графічних умінь.
У методиці відомо кілька підходів
щодо формування уміння розв'язувати графічні задачі: 1) прямий шлях управління
розумовою діяльністю (використання алгоритмів, алгоритмічних вказівок); 2)
поетапне формування розумових дій; 3) застосування проблемного або частково
пошукового методу (активізація розумової діяльності та формування необхідних її
якостей шляхом створення проблемних ситуацій).
Практика показує доцільність
застосування оптимального поєднання різних методів. Отже,
знання та графічні уміння (спостерігати, будувати зображення, читати креслення)
включають велику кількість конкретних умінь: застосовувати набуті знання для
виконання та читання креслень; обирати раціональні прийоми, необхідні для
виконання та читання креслень; обирати та здійснювати розумові дії, на яких
ґрунтується виконання графічних дій; пояснити та обґрунтувати послідовність
виконання графічних дій і передбачити їх результат; вибрати головне зображення;
вибрати оптимальну кількість зображень тощо. Таким чином,
проведений теоретичний аналіз свідчить про те, що дана проблема потребує
подальшого вивчення.
Література:
1.
Собаєва О.В. Застосування електронного підручника для активізації
пізнавальної діяльності // Педагогічні науки: Збірник наукових праць. – Суми:
Редакційно-видавничий відділ СДПУ ім.А.С.Макаренка, 1999. – С. 187-196