Філологічні науки/ Риторика та стилістика.

Калініна А.О.

Чернівецький Національний університет імені Юрія Федьковича, Україна

Французькі запозичення в англійській мові

Слова іншомовного походження називають запозиченнями. Запозичення лексичних елементів з однієї мови в іншу явище дуже давнє і відомо навіть мовам стародавнього світу.

Французький вплив на англійську мову мав найбільше зростання в Середньоанглійський період (1150-1500). Причиною тому було Норманське завоювання у 1066 році [4, с.126-129].

Мета дослідження - визначити французькі запозичення в англійській мові на основі етимологічного словника англійської мови (Merriam Webster’s Etymological Dictionary), який містить 215000 слів [5, с. 5-1067].

У нашому дослідженні запозичення розглядаються як один з основних способів словотворення в англійській мові. У запозичене слово з будь-якої іноземної мови переноситься звукова оболонка, причому в тій чи іншій мірі має місце і фонологічна підстановка. При гібридному запозиченні замість частини іноземного слова підставляється морфема рідної мови, а також переноситься значення слова. У кальку з іноземної мови переносяться морфемні будови слів, частково звукова оболонка і значення. Смислове запозичення переносить тільки зміст, значення іноземної мови. Наприклад, такі запозичення, як fruit, avenue, chair зберегли свою орфографію, але змінили вимову під впливом англійської мови. Англійське слово «shivaree» - «котячий концерт» не є точною фонетичною відповідністю імітіруємого слова «chaviary», але воно настільки близьке до нього, що походження одного від іншого не викликає сумнівів.

Тому розрізняють запозичення з повним або частковим перенесенням фонетичної оболонки іноземної мови: miserable, éclaricissment, écarté [2, c. 111-113].

Опрацювавши дані етимологічного словника англійської мови [5, с. 5-1067], було зроблено вибірку з 767 французьких запозичень.

Кожна мова перебуває в стані безперервної зміни і з урахуванням змін в фонології, морфології та синтаксису. Словник асимілювався. З появою нових слів, відбулися деякі втрати старих слів. Можливі два випадки: 1) старі слова виходять із ужитку і зникають, 2) старі слова стають архаїчними і використовуються старшим поколінням, але можуть зникнути повністю пізніше [3, c. 118-126]. Відповідно до цього пункту ми виписали та виділили асимільовані і не асимільовані слова у межах зробленої нами вибірки. Під час підрахунків було виявлено 637 асимільованих слів і тільки 130 не асимільованих. Переведемо ці результати у відсоткове співвідношення. Отже, асимільованих слів 83%, не асимільованих слів – 17%. Розрахунки відображені у діаграмі 1.

Діаграма 1

Асиміляція французьких слів в англійській мові

При розгляді питання про ступінь засвоєння запозичених слів нам необхідно звертати увагу на наявність або відсутність у них явних ознак приналежності до французької мови. З цієї точки зору французькі запозичення можна умовно розділити на повністю асимільовані та частково асимільовані.

Асимільовані запозичення зазнавши семантичних та морфологічних змін частково змінили свій звуковий образ і орфографію (defend - defender (захищати) difficult – difficile (складний, складно)) [1, c. 296].

Відповідно до цього ми всі асимільовані запозичення поділили на повністю асимільовані та частково асимільовані. Під час підрахунків було виявлено 637 асимільованих слів, з них 503 слова повністю асимільовані і тільки 134 частково асимільовані. Отже, повністю асимільованих слів 79%, частково асимільованих – 21%. Діаграма 2 ілюструє кількісне співвідношення повністю та частково асимільованих слів.

Згідно з нашими підрахунками, ми можемо помітити, що майже всі запозичені слова були асимільовані.

Діаграма 2

Типи асимілятивних слів

За результатами дослідження можна стверджувати, що незважаючи на запозичення слів з французької до англійської лексики, англійська мова в цілому не постраждала від великого припливу іншомовних елементів, оскільки багато слів асимілювалися. Англійська мова засвоїла іншомовні елементи, ввібравши в себе все цінне і потрібне, відкинувши в ході подальшого розвитку все випадкове.

Література:

1. Арнольд И.В. Лексикология современного английского язика/ И.В. Арнольд// Классификация заимствований по степени их ассимиляции. - М.: Изд-во «Высшая школа», 1986. - 296 с.

2. Смирницкий А.И. Лексикология английского языка/ А.И. Смирницкий//Взаимоотношение между звучанием и значением слова. - М.: Изд-во лит-ры на иностранных языках, 2000. – С.111-113.

3. Haugen E. // The analysic of linguistic borrowing Language//. - Englewood, New Jersey: Prentice-Hall Publishers, 1996. – P.118-126.

4. Hindley A.//Old French-English//.-New Haven: Yale University Press, 2007. – P.126-129.

5. Webster M.// Merriam-Webster's collegiate Dictionary//. – USA: An Encyclopedia Britannica Company, 2004.-1067p.