Філологічні науки/3.Теоретичні і методологічні проблеми дослідження мови

Тищенко О.О.

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Семантичне розмежування родових варіантів новогрецької мови за умови багатозначності іменника

Проблема визначення родових варіантів викликає інтерес та водночас дискусії серед мовознавців (О.Смирницький, О.Ахманова, Р.Рогожникова, Ф.Філін, М.Шанський). Вони також неодностайні щодо їхньої класифікації.

Виходячи з особливостей новогрецької мови, ми поділяємо граматичні родові варіанти на словозмінні, тобто ті, які простиставлені за допомогою флексій, і словотворчі, що співвідносяться на основі їхніх афіксів. При цьому такі варіанти не мають відмінностей у значенні.

Родові варіанти у новогрецькій мові можуть розмежовуватися семантично, а саме, коли один із членів варіантної пари є багатозначним і має однакове значення з іншим членом варіантної пари лише в одному зі значень. На основі словозмінної ознаки виділяємо такі групи:

1) іменники жіночого і середнього роду, протиставлені за флексіями:

а) варіант, оформлений у середньому роді, утворився як зменшувальна назва: η βελόνα – το βελόνι, το λεπίδι – η λεπίδα, η μάντρα - το μαντρί, η σακούλα – το σακούλι.

б) варіант, оформлений у жіночому роді, утворився як збільшувальна назва: η μαντίλα - το μαντίλι, η πεζούλα - το πεζούλι.

2) іменники чоловічого і жіночого роду, протиставлені флективно: η άχνη – ο αχνός, η έλικα - ο έλικας.

3) іменники чоловічого і жіночого роду, що протиставляються за парадигмою відмінювання артикля: ο θόλος – η θόλος. Іменник ο θόλος є багатозначним.

4) іменники чоловічого і середнього роду, протиставлені флективно: ο καπουτσίνος - το καπουτσίνι, το πέπλο - ο πέπλος, το τριβόλι - ο τρίβολος, ο φάκελος – το φάκελο. Іменники το καπουτσίνι, το τριβόλι, το φάκελο були утворені як зменшувальне значення відповідних іменників чоловічого роду.

Найчастіше у вищенаведених іменниках у новому варіанті відбувається звуження значення.

На основі словотворчої ознаки виділяємо такі групи:

1) іменники чоловічого роду з закінченням -ός і середнього роду з закінченням -μα, іменники обох родів мають суфікс -σμ-: ο αγιασμός – το αγίασμα, ο αλωνισμός – το αλώνισμα, ο αναβαπτισμός - το αναβάπτισμα, ο διασκελισμός - το διασκέλισμα, ο ερεθισμός – το ερέθισμα, ο κοχλασμός – το κόχλασμα, ο κυματισμός – το κυμάτισμα, ο πλεονασμός – το πλεόνασμα, ο στραγγαλισμός – το στραγγάλισμα, ο τεμαχισμός – το τεμάχισμα, ο χαιρετισμός – το χαιρέτισμα. Частіше у таких варіантних парах багатозначною лексемою виступає іменник чоловічого роду, або за умови багатозначності обох іменників іменник чоловічого роду частіше має більше значень.

Варіантними парами, коли іменник середнього роду є лексемою з більшою кількістю значень є: το καθάρισμα – ο καθαρισμός, το λύγισμα – ο λυγισμός, το παραμέρισμα - ο παραμερισμός, το στόλισμα - ο στολισμός, το τουφέκισμα – ο τουφεκισμός, το τσάκωμα – ο τσακωμός.

2) іменник чоловічого роду з суфіксом -μ(ός) і середнього роду з закінченням -μα: ο σηκωμός – το σήκωμα. Варіант середнього роду має вужче значення.

3) іменники жіночого роду з закінченням -η та середнього роду з закінченням -μα, при цьому іменники обох родів мають суфікс -σ-: το άλεσμα – η άλεση, η μετάφραση - το μετάφρασμα. Один з варіантів має вужче значення.

4) іменники жіночого роду з суфіксом -σ(η) та середнього роду з закінченям -μα: το βλάστημα – η βλάστηση, το βύθισμα – η βύθιση, το ενόχλημα - η ενόχληση, το εντρύφημα - η εντρύφηση, το εξάρθρημα - η εξάρθρωση, το επινόημα - η επινόηση, το θόλωμα - η θόλωση, το κόλλημα - η κόλληση, το κόλπωμα - η κόλπωση, το οχύρωμα - η οχύρωση, η σταχυολόγηση – το σταχυολόγημα.

5) іменники жіночого роду з суфіксом -γ(η) та середнього роду з суфіксом -γ(μα): η προσταγή – το πρόσταγμα.

У четвертій і п'ятій групі іменників один із варіантів призводить до звуження значення.

6) іменники чоловічого роду з афіксом -μ(ός) та іменники жіночого роду з закінченням -η, при цьому іменники обох родів мають суфікс -σ-: η δηλητηρίαση – ο δηλητηριασμός, η εκφύλιση – ο εκφυλισμός. Один з варіантів має вужче значення.

7) багатозначні іменники, оформлені у трьох родах, що є тотожними в одному зі значень: η αρπαγή – το αρπάγι – ο αρπαγμός, η βράση – το βράσιμο - ο βρασμός, η σάκα – ο σάκος – το σακί, το στεφάνι - ο στέφανος - η στεφάνη, το σύμφυρμα - ο συμφυρμός - η σύμφυρση.

Цікавим є випадок іменників το καλάμι – η καλαμιά - ο κάλαμος. Усі три іменники є багатозначними. Іменник η καλαμιά в одному зі своїх значень є тотожним іменнику το καλάμι у його другому значенні, а саме “вудка”, а іменник ο κάλαμος в одному зі своїх значень є книжним варіантом іменника το καλάμι у його першому значенні - “очерет”, “тростина”.

Отже, за умови багатозначності іменника родові варіанти переважно мають одне спільне значення. При цьому найчастіше лише один з варіантів є багатозначним, що дає підстави зробити висновок про тенденцію новогрецької мови до звуження значення іншого варіанта.

Література:

1. Λεξικό της κοινής νεοελληνικής//Αριστοτέλειο Πανεπιστήμιο Θεσσαλονίκης Ινστιτούτο Νεοελληνικών Σπουδών (΄Ιδρυμα Μανόλη Τριανταφυλλίδη), 1998. - 1532 σ.

2. Μπαμπινιώτη Γ. Λεξικό της νέας ελληνικής γλώσσας. – Αθήνα, 2002. – 2032 σ.