Філологічні науки/
Теоретичні і методологічні проблеми дослідження мови
Куреляк Н. В.
Чернівецький національний
університет ім. Ю.Федьковича,Україна
Функціонування біблеїзмів в розмовній
мові та мові ЗМІ та особливості їх відтворення при перекладі
Метою
нашого дослідження є проаналізувати функціонування біблеїзмів в розмовній мові
та мові ЗМІ та визначити особливості їх відтворення при перекладі. Простежимо
особливості вживання та перекладу біблеїзмів на матеріалі заголовків
американської газети The New York (NY) Times та
текстів пісень.
Актуальність
дослідження полягає в тому, що на сьогоднішній день мало дослідженим є
функціонування біблеїзмів в розмовній мові та мові ЗМІ та недостатньо окреслені особливості перекладу біблеїзмів. Актуальним є те, що для дослідження
взяті заголовки найновіших випусків газети та сучасні тексти пісень.
Біблеїзм –
словосполучення, цитата (речення) або слово достеменно встановленого біблійного
походження, що входить до лексичного складу мови [1, 28].
Оскільки більшість біблеїзмів є фразеологізмами, то поширене також поняття
„біблійний фразеологізм” чи „біблійна ідіома”.
Дослідженням
біблеїзмів займались такі вчені як М. В. Мельник (2007), О. С. Миськів (2010),
І. Захарук (2007), Дж. Тімоті Урну (1973).
Такі мовознавці як Ю. А. Гвоздарьов (1996), В.
Г. Гак (1997), І. Захарук (2007), Н. Н. Амосова (2000) класифікували біблеїзми
за різними принципами.
Ю. А. Гвоздарьов
класифікує біблеїзми за їх походженням і окреслює 2 групи:
- „Добіблійські
(корінь зла – the root of all evil). Це фразеологізми, які
вже в Біблії вживалися як метафоричні узагальнено-образні звороти.
- „Постбіблійські, які у свою чергу діляться ще
на ідіоми біблійного походження, утворені в результаті метафоризації біблійних
вільних словосполучень (серед цих
біблеїзмів також багато інтернаціональних) та біблійні фразеологізми, які
взагалі не зустрічаються в Біблії ні в прямому, ні в переносному значенні, а
утворюються вже в мові на основі тих або інших сюжетів [2, 32].
Біблеїзми можуть бути вжиті в прямому (the Trinity – Свята Трійця) чи переносному значеннях (to bury one’s talents in the earth – зарити талант у землю). Слово
talent колись
позначало грошову одиницю і саме у цьому значенні воно вживалось у відомій
євангельській повчальній притчі, тому його можна трактувати як одну з біблійних
реалій. Пізніше цей вираз набув нового значення: не використати можливостей.
Сферою вживання
біблеїзмів є розмовна мова, прикладами якої є художня література, тексти пісень
та мова ЗМІ, за приклад якої ми взяли газетні заголовки. Під час нашого
дослідження ми проаналізували 240 газетних заголовків з The New York (NY) Times та
238 прикладів розмовної мови.
Розглянемо
особливості вживання та перекладу біблеїзмів на прикладі біблеїзму a cross to bear, який є частиною фрази We all have our cross to bear, що означає: в житті
неможливо добитися успіху без пожертви чи страждань. Прийнято вважати, що біблеїзм походить з часів
страждання Ісуса на хресті. Отже ПФ є постбіблійським. На українську мову ПФ
перекладають біблійним фразеологізмом нести свій хрест.
ПФ a cross to bear вжито в ГЗ FILM;
His Cross to Bear: Heartthrob Vampire (20.01.2010).
ПФ вжито в переносному
значенні. В статті йдеться про актора Р. Паттінсона. Фільм „Сутінки”, в якому
він знявся, приніс йому справжній успіх, але пізніше за ролі в інших
кінострічках його не запам’ятовували. Отже, в пам’яті аудиторії він може й
надалі залишитися вампіром-серцеїдом. ГЗ перекладемо як Фільм: Вампір-серцеїд:
така його доля. В даному випадку використовуємо описовий переклад, який
найкраще підходить стилістично і найбільш влучно відповідає змісту статті.
ПФ a cross to bear вживається в розмовній мові,
є назвою книги Дж. А. Фредріка „A Cross to Bear” (2001). Також біблеїзм вжито в тексті пісні „If you have a cross to bear” (2000) групи „Moloko”: If
you have a cross to bear, it's only fair if you use it as a crutch (Якщо у вас свій хрест, це справедливо. Якщо за милицю він служить вам). У фразі If you have a cross to bear ПФ вжито в переносному значенні, а в її продовженні if you use it as a crutch – в прямому, тобто у фразі застосована гра слів.
З
даного прикладу випливає, що біблеїзми активно вживаються в ЗМІ (для
увиразнення, наголошення тощо). Проте більш експліцитними біблеїзми є в
розмовній мові, де вони виконують алюзивну та прагматичну функції, функцію осмислення морального ідеалу, функцію стилістичного забарвлення.
Співвідношення вживання біблеїзмів в розмовній мові та мові ЗМІ складає 3:1.
Щодо перекладу біблеїзмів, важливим є той фактор, чи вони
вживаються в прямому чи переносному значеннях. Біблеїзми часто перекладають
біблійними еквівалентами, якщо значення й сфера їх вживання в обох мовах
збігаються. Зрідка можливий дослівний переклад, якщо застосовано гру слів тощо;
часто оперують описовим перекладом, особливо якщо біблеїзм вжито в переносному
значенні, а біблійного еквіваленту, який підходив би за змістом та стилем,
немає.
Перспективним, на наш погляд, є вивчення різних типів біблеїзмів та їх
функцій в газетних заголовках, текстах пісень
та назвах книг.
Література:
1.
Ахманова О. С. Словарь лингвистических терминов : Советская энциклопедия.
Изд. 2-ое. О. С. Ахманова. – М. : Стереотип, 1969. – С. 66.
2.
Гвоздарьов
Ю. А. Строки библейской мудрости // Русская речь./ Ю. А. Гвоздарьов. – М.
: Высш. Школа, 1996. – №3. – С. 83–86.