Токунова Анастасія Володимирівна

Інститут економіко-правових досліджень НАН України

 

Окремі питання впровадження страхування у міжнародний факторинг

 

Факторинг є одним із сучасних інструментів, які використовуються для підвищення ефективності господарювання у більшості країн світу. Сучасний розвиток транскордонного співробітництва та взаємодії робить особливо важливим розвиток саме міжнародного факторингу. Тому вивчення його сутності та особливостей для подальшого застосування в Україні є актуальним.

Питання міжнародного факторингу вже досліджувалися певним чином у науковій літературі. Так, зокрема, відповідній темі присвячено праці Н. Тараби, О. Пальчук, Ю. Носіка, Ю. Попова тощо, проте наявним є і ряд проблем, які ще не знайшли свого вирішення.

Так, зокрема, проблемна ситуація складається у випадку, коли під час факторингової операції фактор знаходиться на території України, боржник та клієнт – за кордоном (див. рис. 1).

 

Рис. 1

 

Основною проблемою за такої схеми є небезпека покладення на фактора відповідальності за неповернення валютної виручки. Дана ситуація можлива тоді, коли здійснюється факторинг з фінансуванням, яке надається клієнту до сплати фактору з боку боржника. Валютне законодавство України встановлює достатньо жорсткі норми щодо повернення валюти до країни, що може призвести до того, що, у випадку ненадходження факторові коштів через 90 днів, він нестиме вказану в Законі України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» відповідальність [1]. Більше того, у саме в даному випадку встановлення санкцій за порушення виправдовує себе, оскільки виступає бар’єром для зловживань. Слід також сказати, що навіть встановлення у договорі права регресу фактора до клієнта не є достатнім для вирішення проблеми, оскільки ймовірною є ситуація, коли і клієнт не зможе перерахувати кошти вчасно.

Можливим виходом у цьому випадку вбачається страхування відповідних ризиків. Питання впровадження страхування ризиків факторів вже підіймалося в літературі. Так, окремі його аспекти розглядалися Н. Внуковою, якою було зазначено, що в умовах відсутності системи бюро кредитних історій в Росії або будь-якої системи обміну інформацією між факторами деякі учасники ринку передають ризики страховикам та пропонують спільні послуги факторингу без регресу. У Росії ринок страхування товарних кредитів лише зароджується, тільки дві компанії страхують ризик факторів – це компанії «РОСНО» та «Капитал Страхование», а якщо брати до уваги страхування товарних кредитів підприємств, то до попередніх можна додати компанію «Ингосстрах». Банки страхують лише угоди з факторингу без регресу, у випадку факторингу з регресом кредитні ризики або ризики ліквідності залишаються за клієнтом. В такій ситуації постачальник особисто може звернутися до страхової компанії та застрахувати власні кредитні ризики. В Україні послуги зі страхування товарних кредитів пропонують «Страхова група «ТАС», «Гарантія», «Страхова компанія «Провідна»». Об’єктом страхування кредитних ризиків у факторингу є майнові інтереси фактора, пов’язані з можливістю настання збитків у результаті невиконання дебітором зобов’язань за договором поставки [2, с. 17-18]).

Таким чином, у даному випадку пропонується рекомендувати факторам, по-перше, укладати договори міжнародного факторингу без фінансування, включати до умов відповідного договору положення про сплату клієнтові лише після виконання боржником грошового зобов’язання. По-друге, укладати подібні договори з регресом до постачальника. І, по-третє, за неможливості попереднього, доцільним є укладення договору зі страхуванням відповідних ризиків.

 

Використані джерела та література:

1. Закон України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» вiд 23 вересня 1994 р. № 185/94-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 40. – Ст. 364.

2. Внукова Н. М. Ризики факторингу та способи їх страхування / Н. М. Внукова, Н. Опешко // Фінансовий ринок України.— 2010. – №3(77). – С. 15–18.