Токунова Анастасія Володимирівна
Інститут економіко-правових досліджень
НАН України
Окремі питання впровадження страхування
у міжнародний факторинг
Факторинг є одним із
сучасних інструментів, які використовуються для підвищення ефективності
господарювання у більшості країн світу. Сучасний розвиток транскордонного
співробітництва та взаємодії робить особливо важливим розвиток саме
міжнародного факторингу. Тому вивчення його сутності та особливостей для
подальшого застосування в Україні є актуальним.
Питання міжнародного
факторингу вже досліджувалися певним чином у науковій літературі. Так, зокрема,
відповідній темі присвячено праці Н. Тараби, О. Пальчук,
Ю. Носіка, Ю. Попова тощо, проте наявним є і ряд проблем, які ще не
знайшли свого вирішення.
Так, зокрема, проблемна
ситуація складається у випадку, коли під час факторингової операції фактор знаходиться на території України, боржник та
клієнт – за кордоном (див. рис. 1).


Рис. 1
Основною проблемою за
такої схеми є небезпека покладення на фактора відповідальності за неповернення
валютної виручки. Дана ситуація можлива тоді, коли здійснюється факторинг з
фінансуванням, яке надається клієнту до сплати фактору з боку боржника. Валютне
законодавство України встановлює достатньо жорсткі норми щодо повернення валюти
до країни, що може призвести до того, що, у випадку ненадходження факторові
коштів через 90 днів, він нестиме вказану в Законі України «Про порядок
здійснення розрахунків в іноземній валюті» відповідальність [1]. Більше того,
у саме в даному випадку встановлення санкцій за порушення виправдовує себе,
оскільки виступає бар’єром для зловживань. Слід також сказати, що навіть
встановлення у договорі права регресу фактора до клієнта не є достатнім для
вирішення проблеми, оскільки ймовірною є ситуація, коли і клієнт не зможе
перерахувати кошти вчасно.
Можливим виходом у цьому
випадку вбачається страхування відповідних ризиків. Питання впровадження
страхування ризиків факторів вже підіймалося в літературі. Так, окремі його
аспекти розглядалися Н. Внуковою, якою було зазначено, що в умовах
відсутності системи бюро кредитних історій в Росії або будь-якої системи обміну
інформацією між факторами деякі учасники ринку передають ризики страховикам та
пропонують спільні послуги факторингу без регресу. У Росії ринок
страхування товарних кредитів лише зароджується, тільки дві компанії страхують ризик факторів – це компанії «РОСНО»
та «Капитал Страхование», а якщо брати до уваги страхування товарних кредитів
підприємств, то до попередніх можна додати компанію «Ингосстрах». Банки
страхують лише угоди з факторингу без регресу, у випадку факторингу з регресом
кредитні ризики або ризики ліквідності залишаються за клієнтом. В такій
ситуації постачальник особисто може звернутися до страхової компанії та
застрахувати власні кредитні ризики. В Україні послуги зі страхування товарних
кредитів пропонують «Страхова група «ТАС», «Гарантія», «Страхова компанія
«Провідна»». Об’єктом страхування
кредитних ризиків у факторингу є майнові інтереси фактора, пов’язані з
можливістю настання збитків у результаті невиконання дебітором зобов’язань за
договором поставки [2, с. 17-18]).
Таким чином, у даному
випадку пропонується рекомендувати факторам, по-перше, укладати договори
міжнародного факторингу без фінансування, включати до умов відповідного
договору положення про сплату клієнтові лише після виконання боржником
грошового зобов’язання. По-друге, укладати подібні договори з регресом до
постачальника. І, по-третє, за неможливості попереднього, доцільним є укладення
договору зі страхуванням відповідних ризиків.
Використані джерела та
література:
1. Закон України
«Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» вiд 23 вересня
1994 р. № 185/94-ВР // Відомості Верховної Ради
України. – 1994. – № 40. – Ст. 364.
2. Внукова Н.
М. Ризики факторингу та способи їх страхування / Н.
М. Внукова, Н. Опешко // Фінансовий ринок України.— 2010. –
№3(77). – С. 15–18.