Виконала: Прищепа Л. М.

Перевірила: Павлюк К. В.

Управління дебіторською заборгованістю підприємства та методи щодо її оптимізації

У процесі своєї діяльності підприємство не завжди здійснює розрахунки з іншими підприємствами або фізичними особами одночасно з передачею майна, виконанням робіт, наданням послуг тощо. У зв'язку із цим виникає дебіторська заборгованість підприємства.

Дебіторська заборгованість - це складова оборотного капіталу, яка представляє собою вимоги до фізичних чи юридичних осіб щодо оплати товарів, продукції послуг.

Дебіторська заборгованість визначається як сума заборгованості дебіторів підприємству на певну дату. Дебіторами можуть бути як юридичні, так і фізичні особи, які заборгували підприємству грошові кошти, їх еквіваленти або інші активи.

Значний внecoк у розвитoк теоретичнo - практичних аспeктів oбліку та екoномічногo аналiзу дeбіторськoї забoрговaності зрoбили працi таких зaрубіжних і вiтчизняних вчeних-економістів, як М. Г. Чумаченко, Матицина Н., Бондаренко О. С.,С. Голoва, С. Грязнoва, З. Гуцaйлюк, Р. Дамaрі, В. Зaвгородній, О. Зaруба, В. Ковaльов, В. Костюченкo, С. Мacлова та ін.

Метою роботи є дослідження теоретичних та практичних аспектів управління дебіторською заборгованістю та розробка комплексу заходів щодо її оптимізації.

Порядок бухгалтерського обліку дебіторської заборгованості та її відображення у фінансовій звітності регулюються П(С)БО 10 "Дебіторська заборгованість". Дія П(С)БО 10 не поширюється тільки на бюджетні установи, всі інші юридичні особи зобов'язані керуватися його вимогами [2].

Важливою складовою частиною системи управління дебіторською заборгованістю є методи. До чисто фінансовим методів належать: метод Е. Альтмана, ранжування дебіторської заборгованості за термінами виникнення, складання реєстру «старіння» рахунків дебіторів, прогнозування ймовірної суми безнадійної дебіторської заборгованості, визначення зваженого «старіння» рахунків дебіторів, розрахунок і оцінка фінансових коефіцієнтів.

Управління дебіторською заборгованістю на підприємстві пов'язано в першу чергу з оптимізацією розміру й забезпеченням інкасації заборгованості покупців по розрахункам за реалізовану продукцію. З метою ефективного управління цією дебіторською заборгованістю на підприємствах повинна розроблятися і здійснюватися особлива фінансова політика управління дебіторською заборгованістю (або його кредитна політика по відношенню до покупців продукції). Політика управління дебіторською заборгованістю представляє собою частину загальної політики управління використанням оборотного капіталу і маркетингової політики підприємства, спрямованої на розширення обсягу реалізації продукції та полягає в оптимізації загального розміру цієї заборгованості та забезпеченні своєчасної її інкасації [4].

В цілому головними завданнями управління дебіторською заборгованістю є:

1) визначення ступеня ризику несплати рахунків покупцями;

2) розрахунок прогнозного розміру резерву сумнівних боргів;

3) надання дієвих рекомендацій щодо зменшення кількості потенційно

неплатоспроможних покупців.

Управління дебіторською заборгованістю зводиться до: формування кредитного рейтингу клієнтів; класифікації дебіторської заборгованості по видах; ведення реєстру старіння заборгованості; оцінки реальної вартості і обертання дебіторської заборгованості; включення дебіторської заборгованості в систему операційних бюджетів; реструктуризація дебіторської заборгованості.

Основною умовою ефективної реалізації політики управління дебіторами виступає дотримання граничних обсягів дебіторської заборгованості та термінів її погашення. Але якщо перший чинник знаходиться в межах компетенції підприємства-виробника продукції, то другий часто від нього не залежить. Єдиним способом забезпечення дотримання умов договорів виступає попередній аналіз кожного дебітора. Важливу роль в управлінні дебіторською заборгованістю відіграють планування, організація та контроль роботи з дебіторами [1].

Основна мета управління дебіторською заборгованістю полягає в мінімізації її обсягу та строків інкасації боргу.

В цілому управління дебіторською заборгованістю включає:

1) аналіз дебіторів та кредиторів підприємства;

2) аналіз реальної вартості дебіторської заборгованості та

зобов’язань;

3) контроль за реальним співвідношенням дебіторської та

кредиторської заборгованості;

4) оцінку і реалізацію факторингу.

Отже, з метою ефективного управління дебіторською заборгованістю на підприємствах повинна розроблятися і здійснюватися особлива фінансова система управління дебіторською заборгованістю або його кредитна політика щодо покупців продукції.

Список використаної літератури

1. Андреева Г. І. Економічний аналіз [Текст] : Навч.-метод. посіб. / Г. І.

Андреева. – К . : Знання, 2008. – 263 с.

2. Бондаренко О. С. Методика управління портфелем дебіторської

заборгованості / О.С.Бондаренко. // Актуальні проблеми економіки. 2006. - №4. - С. 17-23.

3. Економічний аналіз : Підручник/ Ред. М. Г. Чумаченко; М-во освіти і

науки України, Київський нац. економічний ун-т. -Вид. 2-е, пер. і доп.. -К.: КНЕУ, 2006

4. Матицина Н. Фінансова політика підприємства як інструмент управління

дебіторською заборгованістю. // Бухгалтерський облік і аудит. - 2008. - №7.- С.25-28.