Мехеда Н.Г., Лисенко В.

Черкаський національний університет ім.Б.Хмельницького

Складові та чинники  формування стратегічного потенціалу

 

В умовах конкурентного економічного середовища максимальні можливості промислового підприємства визначаються не максимальними можливостями випуску продукції, а спроможностями підприємства передбачати потенціальні зміни макро- і мікросередовища та його готовністю гнучко реагувати на ці зміни. З цією метою в літературі використовується термін стратегічний потенціал підприємства, під яким розуміють сукупність наявних ресурсів та можливостей (спроможностей) для розробки та реалізації стратегії підприємства.

Стратегічний потенціал підприємства є інтегрованою й повною характеристикою його розвитку.

Стратегічний потенціал підприємства розглядається як взаємопов’язана сукупність ресурсів, які знаходяться в його розпорядженні та мають вирішальне значення для досягнення стратегічних цілей, оцінки можливих меж функціонування у майбутньому, виходячи з прогнозованих умов зовнішнього середовища. Сферою його застосування є оцінка перспективних можливостей підприємства щодо зростання ефективності функціонування та зміцнення конкурентоспроможності на ринку.

Складові стратегічного потенціалу підприємства:

1.  Спроможність до прогнозування змін в обсязі та структурі споживчого попиту.

2. Спроможність до проведення макроекономічного аналізу ситуації в країні та регіоні діяльності.

3. Спроможність до аналізу та прогнозування кон’юнктури ринків ресурсів та капіталу, розробки та реалізації ефективних стратегій взаємодії з ринками для залучення необхідних ресурсів.

4.Спроможність до ефективного використання інвестиційних можливостей щодо розвитку ресурсного потенціалу.

5. Спроможність до забезпечення стійкості підприємства до негативних змін у зовнішньому середовищі функціонування за рахунок розробки та реалізації ефективних захисних стратегій.

Для вирішення проблеми формування збалансованого стратегічного потенціалу промислового підприємства необхідна методологія, що відображає три базові процеси:

- синтез структури стратегічного потенціалу підприємства, що дає можливість визначити не тільки основні складові стратегічного потенціалу підприємства, але і з’ясувати показники-індикатори, за якими можливо виміряти фактичний стан стратегічного потенціалу підприємства;

 - прогноз можливих тенденцій структурних змін стратегічного потенціалу підприємства;

- діагностика фактичного стану стратегічного потенціалу підприємства.

Оцінка перспективних можливостей розвитку внутрішнього потенціалу підприємства передбачає проведення наступної роботи:

1 етап – формування системи показників (елементів стратегічного потенціалу), що обумовлюють внутрішні перспективи зростання конкурентного статусу підприємства як у стабільних, так і у нестійких економічних умовах, що склалися в країні.

2 етап – оцінка можливостей розвитку окремих елементів стратегічного потенціалу (наприклад, може використовуватися метод балів).

3 етап – визначення значущості окремих елементів стратегічного потенціалу для розвитку підприємства в цілому.

4 етап – узагальнення індивідуальних оцінок перспектив розвитку внутрішнього потенціалу [6].  

Стратегічний аналіз внутрішнього середовища підприємства, залежно від конкретної ситуації, може бути унікальним. З огляду на системний підхід до аналізу потенціалу підприємницької діяльності і відповідності структури аналізу стратегічного потенціалу підприємства структурі розроблюваної для нього стратегії, доцільною вважається така структура:

- аналіз окремих видів бізнесу підприємницької організації;

- аналіз функціональних підсистем організації;

- аналіз структурних підрозділів організації;

- аналіз усіх бізнес-процесів організації [4, c.163].

За для ефективного формування стратегічного потенціалу в умовах нестійкого зовнішнього середовища потрібно приділити увагу наступним факторам:

а) соціальним факторам, що включають такі показники, як зміна суспільних цінностей, відносини, сподівання й інтереси;

б) факторам конкуренції, для здійснення постійного контролю з боку підприємства за діями конкурентів;

в) ринковим факторам, аналіз яких дозволяє керівництву підприємства уточнити стратегію та зміцнити позиції на ринку;

г) політичним факторам;

д) державним факторам. Держава встановлює систему нормативних актів, що регулює діяльність суб’єктів ринку [5 с. 173].

Таким чином, аналіз факторів, які впливають на формування стратегічного потенціалу підприємства дозволяє сформувати перелік загроз, які можуть вплинути на діяльність підприємства в цілому.

Література:

1. Блонська В.І. Вдосконалення методики аналізу стратегічного потенціалу підприємства / В.І. Блонська // Науковий вісник НЛТУ України. – 2010.- Вип.20.1. – С. 171-175.

2. Ковтун О.І. Стратегія підприємства : підручник / О.І. Ковтун.  – Львів : «Новий Світ –2000», 2009. – 680 с.

3. Михайленко М.М. Стратегічний потенціал підприємства як об’єкт управління: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук / М.М. Михайленко. – К., 2006. – 28

4. Мізюк Б.М. Стратегічне управління підприємством : підручник / Б.М. Мізюк. – Львів : «Магнолія Плюс», 2006. – 395 c.

5. Швець Є.В. Системний підхід щодо формування структури стратегічного потенціалу підприємства / Є.В. Швець // Вісник Нац. тех. ун-ту «Харківський політехнічний інститут».– 2007. – № 16. – С. 170-176.

          6.    Михайленко М.М. Стратегічний потенціал підприємства як об’єкт управління  / М.М.Михайленко // – 2009.