Двізова Маргарита Сергіївна, доц. Татаренко Владислав Олексійович

Донбаський державний технічний університет

 

                    “Організація контролю кредитних ризиків комерційного банку

                                         на прикладі ПАТ Укрсоцбанк”

 

     З огляду на специфіку банківського продукту,  ризик є обов’язкове і неодмінне явище банківського бізнесу.  Під банківським ризиком прийнято розуміти можливу загрозу втрати банком частини ресурсів, недоодержання доходів або створення додаткових видатків у результаті здійснення фінансових операцій. В економічній літературі зустрічаються кілька типів класифікацій банківських ризиків. Так, деякі економісти говорять, що комерційні банки, які працюють в умовах ринку, стикаються з ризиками втрат і банкрутств.   При цьому основні види ризиків пов’язані зі структурою кредитного та інвестиційного банківського портфеля. Серед портфельних ризиків вони виділяють кредитний ризик, ризик ліквідності та ризик зміни процентних ставок.

Пітер С. Роуз у книзі «Банківський менеджмент» виділяє шість основних видів банківських ризиків:

- кредитний ризик;

- ризик незбалансованої ліквідності;

- ринковий ризик;

- процентний ризик;

- ризик недоодержання прибутку;

- ризик неплатоспроможності.

Список ризиків, з якими сьогодні має справу банк, не вичерпується цими ризиками. Всі банки незалежно від їхніх розмірів і структури стикаються також з іншими важливими видами ризиків: інфляційним, валютним, політичним, ризиком зловживань. Крім того, практично всі операції банків мають певні види специфічних ризиків, характерних тільки для цих операцій.

     Таким чином, комерційні банки мають справу з безліччю різних категорій ризику, всі вони управляються по-різному залежно від цілей і стратегій банків.

      За класифікацією ризиків,   кредитний ризик є ризиком  вищого порядку, тобто найбільш впливовим на фінансовий стан банку.  Кредитний ризик — це ризик непогашення основного боргу позичальником і несплати процентів по банківських позиках.  Кредитний ризик визначається ймовірністю того, що позичальник не зможе або не захоче виконати свої зобов’язання згідно з кредитною угодою.  Управління кредитним ризиком банку здійснюється на двох рівнях відповідно до причин його виникнення — на рівні кожної окремої позики та на рівні всієї сукупності кредитних операцій банку.

     Управляти ризиком означає чинити дії, спрямовані на підтримання такого рівня, який відповідає поставленим на даний момент цілям управління. У процесі управління кредитним ризиком комерційного банку слід визначити такі етапи:

- розробка цілей і завдань кредитної політики банку;

- створення адміністративної структури управління кредитним ризиком і системи прийняття адміністративних рішень;

- вивчення фінансового стану позичальника;

- вивчення кредитної історії позичальника, його ділових зв’язків;

- розробка і підписання кредитної угоди;

- аналіз ризиків неповернення кредитів;

- кредитний моніторинг позичальника і всього портфеля позичок;

- заходи з повернення прострочених і сумнівних позичок і з реалізації застави.

 

         Розглянемо організацію цього процесу на прикладі одного із найбільших системних універсальних банків України  ПАТ «Укрсоцбанк». 

      У відповідності до організаційної структури,  питаннями банківських ризиків опікується

Департамент ризиків у складі Головного офісу ПАТ “Укрсоцбанк” та у складі комерційних макрорегіонів

     Згідно з Положенням,  цей  Департамент має наступну типову організаційну структуру :

        Управління андерайтингу:

o       Відділ андерайтингу середніх корпоративних клієнтів;

o       Відділ андерайтингу клієнтів малого бізнесу;

o       Відділ андерайтингу приватних клієнтів;

        Управління моніторингу ризиків:

o       Відділ моніторингу ризиків середніх корпоративних клієнтів;

o       Відділ моніторингу ризиків клієнтів малого бізнесу;

o       Відділ моніторингу ризиків приватних клієнтів ;

        Управління реструктуризації:

o       Відділ реструктуризації середніх корпоративних клієнтів;

o       Відділ реструктуризації клієнтів малого бізнесу;

o       Відділ реструктуризації приватних клієнтів;

        Управління по роботі з проблемною заборгованістю:

o       Відділ по роботі з проблемною заборгованістю середніх корпоративних клієнтів;

o       Відділ по роботі з проблемною заборгованістю клієнтів малого бізнесу;

o       Відділ по роботі з проблемною заборгованістю приватних клієнтів;

        Управління по роботі з заставним майном:

o       Відділ оцінки заставного майна;

o       Відділ моніторингу заставного майна;

        Управління ризиків кредитного портфелю:

o       Відділ аналізу кредитного портфелю;

o       Відділ звітності НБУ.

 

Діяльність Департаменту спрямовується на вирішення таких основних завдань (в розрізі структурних підрозділів):

                                Управління андерайтингу:

- Забезпечення дотримання кредитних політик, правил та процедур здійснення кредитних операцій з клієнтами.

- Мінімізація втрат від діяльності, пов’язаної з кредитними ризиками.

- Надання підтримки бізнес-підрозділам у визначені кредитних продуктів/ послуг, які пропонуються клієнтам, а також забезпечення контролю над виконанням та ефективністю кредитного процесу.

- Оцінка кредитоспроможності клієнтів у відповідності із визначеними критеріями та методами.

                          

                                Управління моніторингу ризиків:

- Забезпечення дотримання кредитних політик, правил та процедур здійснення кредитних операцій з клієнтами.

- Мінімізація втрат від діяльності, пов’язаної з кредитними ризиками.

- Моніторинг кредитних ризиків комерційного макрорегіону згідно із методами, визначеними Банком та Групою УніКредит, виявлення погіршення фінансового стану клієнтів, перевірка\контроль\підтвердження результатів вжитих заходів щодо позицій з погіршеними показниками та визначення необхідних заходів по їх виправленню.

               

                                      Управління реструктуризації:

-  Забезпечення дотримання кредитних політик, правил та процедур здійснення кредитних операцій з клієнтами.

-  Мінімізація втрат від діяльності, пов’язаної з кредитними ризиками.

- Оцінка кредитоспроможності клієнтів з реструктуризованою заборгованістю у відповідності із визначеними критеріями та методами.

- Здійснення реструктуризації для ефективного вирішення ситуацій з проблемними кредитами з найкращим економічним результатом для банку.

 

                            Управління по роботі з проблемною заборгованістю:

- Мінімізація втрат від діяльності, пов’язаної з кредитними ризиками.

- Мінімізація чистої приведеної вартості управлінських витрат щодо проблемних  кредитів та максимізація дохідності від дій щодо повернення проблемної заборгованості.

 

                        Управління по роботі з заставним майном:

-  Здійснення ефективної оцінки та моніторингу забезпечення.

                     

                         Управління ризиків кредитного портфелю:

- Забезпечення аналізу ризиків та портфельного моніторингу із застосовуванням  інструментів контролю, розроблених у відповідності з кредитною політикою, та вжиття належних коригуючих заходів.

-  Забезпечення належного формування резерву на покриття можливих втрат за кредитними операціями  комерційного макрорегіону у відповідності до національних та міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (фінансової звітності).

-  Забезпечення своєчасного подання статистичної звітності щодо кредитних операцій до НБУ, забезпечення належного формування внутрішньобанківської звітності в частині кредитних операцій.

     

      Як бачимо,  з означених функцій Департаменту ризиків випливає, що його діяльність охоплює усі етапи кредитування, починаючи з контролю за відповідністю обраного кредитного продукту, контролю за відповідністю лімітів та повноважень на проведення обраної кредитної операції, контроль за відповідністю встановлених критеріїв оцінки кредитоспроможності клієнтів, а також контроль за всіма етапами супроводження кредиту, включаючи найменші прояви погіршення стану обслуговування боргу та методи роботи з проблемною заборгованістю.   

     Завдяки посиленню уваги до оптимізації кредитних ризиків,  ПАТ Укрсоцбанк вийшов з глобальної фінансової кризи з найменшими можливими втратами і вже у 2011-2012 роках частково відновив кредитування як фізичних, так і юридичних осіб, але на більш жорстких умовах до потенційних позичальників.  Саме тому головним джерелом доходів банку були і залишаються кредити надані клієнтам,  які на 01.01.2012 року  склали  37 244 млн. грн.   та за якими отримано процентних доходів в сумі 4 518,7 млн.грн.

        ПАТ «Укрсоцбанк»  входить до європейської фінансової Групи UniCredit - міжнародної фінансової установи, що працює в 22 європейських країнах і має представництва ще в 27 країнах світу.  Мережа Групи налічує  9 600 відділень; кількість співробітників - близько 162000 чоловік. У Центральній і Східній Європі UniCredit керує найбільшою міжнародною мережею банків, яка налічує понад 4 тис. філій і відділень.  З 1 вересня 2011р.  У крсоцбанк продовжив свою діяльність на ринку України під торговою маркою " UniCredit Bank", зберігаючи  при цьому своє юридичне ім'я  ПАТ« Укрсоцбанк», оскільки однією із стратегічних цілей Групи є посилення присутності бренду UniCredit на українському ринку. ПАТ «Укрсоцбанк» є одним з провідних банків України, чисті активи якого станом на 1 січня 2012 року становлять 40 206 млн. грн. завдяки яким банком за звітний рік отримано прибуток в розмірі 14,9 млн.грн..

     Борис Тимонькін, голова Правління ПАТ “Укрсоцбанк”, UniCredit Bank™, в інтерв’ю журналу “Вісник Національного банку України” (№ 12, за грудень 2012 року)  так охарактеризував   складові успіху банку:

“ Принципово важливою для розвитку на перспективу була позиція акціонерів. Вони не мали на меті кредитувати власний бізнес. Акцент був на позиціонуванні на відкритому ринку. Якщо запити щодо надання кредиту не відповідали ринковим вимогам, ми відмовляли. Конкурентні умови функціонування банку – основна запорука його успіху. Позиція акціонерів – це також принципова складова успішності банку, адже ми знаємо про проблеми багатьох українських банків, які в кризових умовах зазнали значних втрат. Якщо акціонери насамперед дбають про власті інтереси, витрачають кошти банку на свій бізнес, така установа не матиме перспективи. Це найбільший ризик, і керівники банків, які підпорядковуються акціонерам, фактично не можуть стати на заваді цьому”.

Говорячи про конкуренцію на банківському ринку, Борис Тимонькін зазначив: “Пріоритетними для вітчизняного ринку є кредитування фізичних осіб та експортерів, фінансовий стан яких нині стабільний. Банки конкурують між собою за таких клієнтів ставками, умовами та сумами кредитів, за рахунок цього ринок розвивається, стає дедалі ефективнішим”.

 

Література (Інформаційні джерела):

 

1.     Офіційний сайт ПАТ “Укрсоцбанк”:  www.unicredit.com.ua

2.     Закон України «Про банки і банківську діяльність» від 20.03.91 № 872-ХІІ (зі змінами і доповненнями) // Закони України. — К.: 1996. — Т. 1.

3.              Роуз П. Банковский менеджмент. — М.: Дело ЛТД, 1995.

4.     Кредитний ризик комерційного банку / За ред. В. В. Вітлінського. — К.: Знання, 2000.

5.     Положення  про Департамент ризиків філії / комерційного макрорегіону Публічного акціонерного товариства “Укрсоцбанк”, затв. Правлінням ПАТ Укрсоцбанк 16.06.2011р.

6.     Борис Тимонькін: Частка прострочених кредитів стає меншою. -  Журнал “Вісник Національного банку України” № 12, за грудень 2012 року