к.е.н, викл. Бажанов О.Є., студент Бугай Є.В.,

Харківський національний економічний університет

 

Сучасні проблеми розвитку спеціальних платіжних

засобів в Україні

 

В економічно розвинених країнах досить прийнятним стало дистанційне спілкування клієнта з банком, тому актуальність теми полягає у розвитку новітніх тех­нологій електронної комерції банків України у сфері використання платіжних карток та дослідження переваг цих банківських послуг.

Мета дослідження полягає в висвітлення тенденцій розвитку операцій банків з платіжними картками в Україні і в світі. Завданнями дослі­дження є формування висновків щодо рівня розвитку опера­цій банків з платіжними картками в Україні та розробка про­позицій щодо удосконалення практики обслуговування клієнтів українськими банками з використанням платіжних карток.

Незважаючи на швидкі темпи розвитку карткового бізнесу в Україні останніми роками, обсяги безготівкових карткових роз­рахунків у складі загального обсягу безготівкових розрахунків українських споживачів складають близько 8 %. Тоді як безготів­кові карткові розрахунки громадян європейських економічно розвинених країн складають 80-90 % [1, с. 27].

Кількісні показники розвитку операцій банків з платіжними картками в Україні свідчать про те, що станом на 01.01.2012 року платіжні картки емітували 146 українських банків (більше 70 % від загальної кількості, які мають банківську ліцензію), які є вод­ночас членами внутрідержавних і міжнародних карткових платіж­них систем та здійснюють емісію і еквайрінг платіжних карток [3, с. 41]. За останні дев'ять років кількість емітованих українсь­кими банками активних платіжних карток збільшилася більше ніж у 10 разів, кількість встановлених банкоматів – у 16 разів, кількість платіжних терміналів – у 6 разів. Понад 85 % установ­лених у країні платіжних терміналів переобладнано для обслуго­вування чіпових карток, що дозволяє поєднувати дані картки з неплатіжними додатками: бонусними, соціальними, транспортни­ми, митними, страховими, медичними та іншими проектами [3, с. 41].

Протягом 2011 року, як і в попередні роки, 97,5 % операцій із використанням платіжних карток, що емітовані українськими бан­ками, виконувалися на території України, і лише 2,5 % – за її межами [3, с. 41].

Перешкодами на шляху подальшого розвитку безготівкових розрахунків та карткового бізнесу в Україні є те, що:

·     світова фінансово-економічна криза призвела до зменшення кількості емітованих платіжних карток, зменшення кількості пла­тіжних терміналів внаслідок припинення діяльності окремих тор­говців;

·     переважна більшість емітованих українськими банками платіжних карток належить до карток міжнародних платіжних систем;

·     міжнародні платіжні системи вимагають від українських банків – членів цих систем перераховувати значні суми гаран­тійних депозитів в іноземній валюті, які виводяться з грошового обігу України та перераховуються міжнародним платіжним системам [2, с. 36];

·     міжнародні платіжні системи своїми правилами та числен­ними вимогами щодо ліцензування та сертифікації продукту, які потребують значних фінансових вкладень і часу, не дозволяють суміщувати національні та міжнародні платіжні технології на платіжних картках українських банків-членів, поєднувати дані технології з неплатіжними додатками, насамперед соціальними, студентськими, транспортними, бонусними тощо [2, с. 37];

·     існування низького рівня купівельної спроможності насе­лення;

·     відсутність знань щодо технології розрахунків платіжними картками і незацікавленість економічних суб'єктів у безготівко­вих розрахунках картками;

·     недостатньо розвинена інфраструктура обслуговування платіжних карток;

·     необхідність значних капіталовкладень для впровадження систем карткових розрахунків;

·     незацікавленість торговців у впровадженні безготівкових форм розрахунків через необхідність сплати комісійних еквайрин- говим установам, додаткові витрати на придбання обладнання та навчання персоналу;

·     відсутність кредитних історій у фізичних осіб, що стримує впровадження кредитних схем розрахунків за платіжними карт­ками [4, с. 126];

·     пасивність банків – членів НСМЕП щодо впровадження новітніх технологій обслуговування платіжних карток, що про­понуються даною платіжною системою [3, с. 43].

З огляду на зазначені вище проблеми розвитку банківських операцій із платіжними картками в Україні, доцільно врахувати досвід розв'язання аналогічних проблем економічно розвинени­ми країнами світу та врахувати власні приховані можливості ви­рішення задачі, а впровадження Єдиного платіжного простору в Україні на базі НСМЕП дасть змогу зменшити комі­сійні платежі банків-членів міжнародних платіжних систем до цих систем, скоротити гарантійні депозити цих банків, створити сучасну платіжну та розрахункову інфраструктуру, а також під­вищити надійність виконання внутрідержавних операцій, запро­вадити національну систему моніторингу шахрайських операцій та контролю ризиків.

 

Література

1.    Заєць О. Плюси і мінуси карткового бізнесу в Україні // Вісник Національного банку України. – 2012. – № 2. – С. 27–28.

2.    Харченко В., Капралов Р. Банківські платіжні картки: передумови створення Єдиного національного платіжного простору в Україні // Віс­ник Національного банку України. – 2010. – № 2. – С. 32–37.

3.    Пацера М. Сучасний стан і перспективи розвитку Національної системи масових електронних платежів // Вісник Національного банку України. – 2012. – № 1. – С. 41–43.

4.    Пиріг С.О. Платіжні системи: Навчальний посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2011. – 240 с.