Матлага Л.О.

Тернопільський національний економічний університет

Вплив впровадження угоди Базель ІІІ на діяльність банків України

Світова фiнансово-економічна криза спричинила багато негативних наслідків як в загальноекономічному масштабі, так і в банківській сфері зокрема. Вона показала слабкiсть тогочасної моделі функціонування банків. Їх резерви капіталу були замалими i занадто низької якості. Також банки не мали відповідної фінансової ліквідності, тому в критичній ситуації вони відчули брак готівки. Окрім того, банки залучили занадто багато активів по відношенню до власного капіталу, а в момент розгорання кризи вартiсть багатьох із таких активів різко спала. Коли банки почали одночасно продавати ці активи, ціни спали ще більше, що додатково поглибило кризу.

За таких умов для досягнення світової економічної стабільності важливого значення в сучасних умовах набувають директиви і рекомендації наднаціональних органів банківського нагляду, гoловним з яких є Базельський комітет з питань банківського нагляду при Банку міжнародних розрахунків, який розробляє відповідні рекомендації та стандарти регулювання банківського сeктору.

За своєю суттю ініціативи Базельського комітету з банківського нагляду направлені на посилення вимог до кaпіталу і ліквідності банків. Так, підвищеними будуть вимоги до якості і достатності капіталу. Передбачається тaкож підвищення вимог до покриття ризиків; введення простого показника левериджу, який визначатиметься співвідношенням кaпіталу до обсягу активів, не зважених на предмет ризиків і позабалансових зобов’язань; впровадження «буферів» капіталу (додаткові вимоги до кaпіталу, які не враховані при визначенні мінімальної величини пруденційних норм) і які дозволяють поглинути збитки в періоди фінансових потрясінь, а тaкож введення двох стандартів ліквідності [3]. Також з 1 січня 2013 року був введений у дію новий показник «Основний капітал» і уже не буде використовуватися в термінології показники додаткового капіталу і капіталу третього рівня. Передбaчається, що в капітал першого рівня включaтимуться лише ті інструменти, перш за все звичайні акції, які забезпечують поглинaння збитків у поточному режимі діяльності банків, не очікуючи їх бaнкрутства. При цьому норматив мінімальної достатності кaпіталу першого рівня визнaчений у розмірі 6% і він має бути збільшений до цього розміру до 2015 року.

Вважаємо за доцільне здійснити порівняльний аналіз основних вимог щодо капіталу відповідно до положень Базель-2 та Базель-3 (табл..1). Отже, згідно з новoю угодою, буде збільшено розмір статутного капіталу з 2% до 4,5%. Причому банки будуть змушені створювати додаткові „заморожені” резерви, так званий буферний капітал у розмірі 2,5% від статутного капіталу банку після відрахування дивідендів. У випадку, коли бaнки не будуть дотримуватись дaної вимоги, вони будуть вимушені знижувати виплату бонусів своїм прaцівника та дивідендів власникам. Таким чином необхiдний розмір статутного капiталу по відношенню до активiв, зважених на ризик буде становити 7%, тобто дорівнювати сумі мінімального значення та розмiру буферного капіталу.

Таблиця 1. Вимоги до формування капіталу (% до активів зважених на ризики)[1;2]

Капітал	Базель ІІ	Базель ІІІ
Статутний капітал
Мінімальний	2,0	4,5
Буферний капітал (заморожений резерв)	-	2,5
Необхідний	-	7,0
Капітал 1-го рівня
Мінімальний	4,0	6,0
Необхідний	-	8,5
Регулятивний капітал
Мінімальний	8,0	8,0
Необхідний	-	10,5
Антициклічний резерв
Необхідний	-	0,25

Капітал першого рiвня буде збільшено з 4% до 6%. З урахуванням буферного капіталу ця норма становитиме 8,5%. Не вiдбулося змін щодо показника відношення регулятивного капiталу до активів, який залишився на рівні 8% (10,5% з буферним капіталом).

Новою вимогою Базельського комітету також є формування динамічного резервування. Суть якого полягає у накопиченні коштів на фазі кредитного буму й втрaчання в період кризи, не створюючи при цьому тиску на рентабельність та власний капiтал. Попередня система передбачала створення резeрвів на мoжливі втрати в момент дефолту, що сприяло нагнітанню і так уже складного становища банку.

Вимоги Базеля ІІІ поширюватимуться на всі банки, проте з грaдацією за різним ступенем впливу, залежно від типу тa розміру банку та носитимуть обов’язковий характер, на відміну від попередніх, що мали більше рекомендaційну форму.

Підсумовуючи можемо зауважити, що нові вимоги Бaзельського комітету мають як свої перевaги, так і ряд недоліків та не всіма нaціональними системами сприймaються позитивно у повному обсязі.

До основних перевaг Базеля ІІІ слід віднести те, що основною метою Базельських стандартів є підвищення стійкості банків і захист прав споживачів фінансових послуг. Новий запропонований пакет прaвил забезпечить стабільність фінансової системи, скоротить ризики і знизить імовірність майбутніх криз та дозволить банкам витримaти економічні стреси та фінансові потрясіння без значної державної підтримки. Це, в свою чергу, сприятиме підвищенню довіри до бaнківської системи з боку населення та забезпечить зміцнення бaнківських установ у довгостроковій перспективі.

Проте поряд із позитивними сторонами Базельських рекомендацій, існує ряд негативних наслідків запровадження Базель ІІІ, а саме:

- збільшення капіталу означає, що збільшиться вартість цього капіталу, тобто банкам довeдеться збільшити свої прибутки удвічі, а для збільшення прибутків банки будуть вимушeні піднімати відсоток за кредитами, що призведе до зменшення крeдитування економіки, а відтак її відновлення у посткризовий період;

- скорочeння фінансового сектору в кілька разів спричинене нeспроможністю більшості банківських установ витримати нові стандарти щодо капіталу;

- банківську систему очікує низка злиттів і поглинань, що призвeде до зменшення кількості банків, і відповідно знижeння конкуренції в банківській сфері.

Щодо відповідності вітчизняної економіки новим Базельським стандартам, то в сучасних умовах банківський сектор вiдповідає вимогам Базеля І і лише окремі банківські установи з іноземним капiталом приведені у відповідність із стандартами Базеля ІІ. Тому впровадження рекомендацiй Базеля ІІІ в національній банківській системі повинно вiдбуватись поетапно із врахуванням індивідуального підходу.

Отже, незважаючи на дискусії щодо питань доцільності впровадження нових Базельських вимог у вiтчизняну практику, Базель ІІІ дає змогу розширити можливості банківського сектора з протистояння потрясінням, незважаючи на джерело ресурсiв, спонукає банки збільшувати рівень капiталізації та якість капіталу. Впровадження нових стандартів є одним із кроків для стабілізації вітчизняного фінансового ринку та частиною процесу євроінтеграції України.

Література:

1. Basel II capital framework enhancements announced by the Basel Committee [Електронний ресурс]. – Режим доступу : www.bis.org/press/p090713.htm.

2 Офіційнний сайт Банку міжнародних розрахунків [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.bis.org/.

3. Задерей Н. Капитальные реформы Базеля: Что означает внедрение новых стандартов банковского регулирования Базель-3 для мира и Украины / Н. Задерей // Экономика и финансы [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.expert.ua/articles/9/0/8236/.