Дибченко О.І, гр. БС-09-А
Науковий керівник: д.е.н., професор Головінов
О.М.
ДонНУЕТ імені Михайл Туган-Барановського
Особливості участі України в міжнародному русі прямих і портфельних
інвестицій
Процеси глобалізації
останнім чином набирають високих темпів і мають всеохоплюючий характер. На
сьогодні для України важливо не залишатися на узбіччі світового розвитку, стати
рівноправним партнером світового співтовариства, а не сировинним придатком
високорозвинених країн. Україна має високий науковий і виробничий потенціал,
однак майже не використовує його. Можливим шляхом вирішення цієї проблеми є
використання досягнень технологічної революції, реалізація завдань
структурно-інноваційної стратегії, які є найважливішою цільовою функцією
інноваційного процесу. Інноваційний процес як процес, що спирається на науку,
техніку, економіку, підприємство й управління, можливий тільки на основі
зростання й реалізації інвестицій. Інвестиції розглядаються як одна з головних
ознак початку стабілізації. Вони є основою та каталізатором економічного
розвитку економіки.
Проблеми інвестицій
та інвестиційної діяльності в Україні є актуальною темою на сьогоднішній день,
тому їй присвячено величезну кількість статей у наукових збірниках. Зокрема, це
такі автори, як К. Паливода, В. Федоренко, І. Драган, З. Левченко, Л. Борщ, М.
Туріянська та ін. Найвідоміші зарубіжні науковці, що досліджували
дану тематику: Р Барроу, М Джонка, X. Лебенсатайна, Р. Нурксе, У. Шарпа та
інші. Окрім того, ці питання жваво обговорюються громадськістю, їм присвячується
значна частина рішень виконавчої і законодавчої влади.
Метою статті є
визначення особливостей участі України в міжнародному русі прямих і портфельних
інвестицій, виявити фактори, які впливають на приплив інвестицій, виявити
основні проблеми залучення та використання інвестицій в Україні, а також
визначити можливі шляхи вирішення цих проблем.
Основним нормативним документом, що регулює здійснення іноземного
інвестування в Україні є Закон України «Про режим іноземного інвестування» від
19 березня 1996 р.
Інвестиції сьогодні стали тим ресурсом, який у будь-якому вигляді може
сприяти поліпшенню діяльності вітчизняних підприємств. Одним з пріоритетів
економічної політики України на сучасному етапі її розвитку є пошук шляхів
поліпшення інвестиційного клімату.
Приплив і відплив
прямих і портфельних інвестицій в Україні відстежуються, обліковуються і
публікуються Національним банком України відповідно до вимог МВФ.
Відображаються показники припливу і відпливу прямих і портфельних інвестицій в
міжнародних інвестиційних активах і зобов’язаннях України (табл. 1).
Таблиця
1
Міжнародні
інвестиційні активи і зобов’язання України в 2007-2011 рр. [2], млн. дол. США
|
Форми інвестицій |
2007 |
2008 |
2009 |
2010 |
2011 |
|
Активи |
90318 |
106512 |
112513 |
133434 |
139274 |
|
Резервні активи |
32463 |
31543 |
26505 |
34576 |
34951 |
|
Прямі інвестиції за кордон** |
6077 |
7005 |
7262 |
7966 |
7984 |
|
Портфельні інвестиції |
103 |
49 |
79 |
94 |
127 |
|
Інші інвестиційні
активи |
51675 |
67915 |
78667 |
90798 |
96212 |
|
Торгові кредити |
5654 |
7453 |
6772 |
11378 |
9885 |
|
Кредити |
1328 |
1674 |
2075 |
1834 |
1017 |
|
Валюта та
депозити |
43758 |
57960 |
68378 |
76439 |
84692 |
|
Інші активи |
935 |
828 |
1442 |
1147 |
618 |
|
Пасиви |
117017 |
146711 |
152760 |
172211 |
182811 |
|
Прямі інвестиції в Україну** |
38059 |
46997 |
52021 |
57985 |
63293 |
|
Портфельні інвестиції |
18618 |
17059 |
15567 |
20034 |
22242 |
|
Інші інвестиційні
зобов'язання |
60340 |
82655 |
85172 |
94192 |
97276 |
|
Торгові кредити |
8680 |
9740 |
11065 |
13828 |
16817 |
|
Кредити |
47504 |
65457 |
63768 |
69620 |
68673 |
|
Валюта та
депозити |
3503 |
6293 |
5271 |
4015 |
4687 |
|
Інші зобов’язання |
653 |
1165 |
5068 |
6729 |
7099 |
|
Сальдо (Чиста міжнародна інвестиційна
позиція) |
-26699 |
-40199 |
-40247 |
-38777 |
-43537 |
Як видно з даних
таблиці, прямі інвестиції значно переважають портфельні за обсягами. Причому,
така перевага постійно зростає: якщо в 2000 р. обсяг відпливу прямих інвестицій
з України перевищував обсяг відпливу портфельних інвестицій в 5,3 рази, то в
2005 р. – в 8,4 рази, і в 2010 р. – в 84,7 рази; сума припливу прямих
інвестицій в Україну перевищувала приплив портфельних інвестицій відповідно в
1,2 рази, 1,9 рази і 2,9 рази [3]. Більш значна роль прямих інвестицій
порівняно з портфельними інвестиціями обумовлюється реальністю,
довгостроковістю і більшою доходністю перших.
Зростанню припливу
ПІІ в Україну сприяють різні фактори, серед яких:
1)унікальне географічне
положення України. Україна виступає в якості ланки, що встановлює і підтримує
зв'язок між країнами, національними і регіональними ринками, як певний
геопосередник у здійсненні економічних процесів, міжнародного руху капіталу,
робочої сили, зовнішньоторговельних зв’язків;
2)наявність в країні
значних ресурсів, в т.ч. сировинних, промислових, науково-технічних,
інноваційних, інфраструктурних (міжнародних морських, авіаційних, залізничних
транспортних систем; нафто-, газо-, водопровідних систем), кадрових;
3)входження України до
міжнародних організацій, в т.ч. до Світової організації торгівлі, Міжнародного
валютного фонду, Світового банку, Міжнародної організації праці, Міжнародного
центру з урегулювання інвестиційних спорів;
4)визнання України як
повноправного суб’єкту світової економіки. Про це свідчить факт включення
України до різних міжнародних досліджень, звітів, рейтингів (рейтингу
глобалізації, рейтингу економічної свободи, рейтингу глобальної
конкурентоспромож-ності, рейтингу з умов ведення бізнесу, і т.д.);
5)державна політика зі стимулювання
іноземних інвестицій, яка складається з надання податкових пільг, створення
спеціальних економічних зон, створення системи гарантій (неможливість
націоналізації і примусового вилучення інвестицій), інформаційне забезпечення,
введення системи страхування [4]
Разом з тим, діє
низка факторів, які стримують і навіть заважають іноземному інвестуванню в
Україну. Серед таких факторів:
1)погіршення позицій
України в системі міжнародних рейтингів. Наприклад, в рейтингу умов ведення
бізнесу Україна посідала в 2007 р. – 139-е місце, в 2009 р. – 142-е місце, в
2010 р. – 149 і в 2011 р. – 152; в рейтингу глобальної конкурентоспроможності
Україна перемістилася з 72-о місця в 2007-2008 рр. на 73-є місце в 2008-2009
рр., на 82-е – в 2009-2010 рр. і на 89-е в 2010-2011 рр.; в рейтингу
економічної свободи Україна в 2006 р. була на 103-у місці, в 2008 р. – на 121-у місці, а в 2011 р. – на
163-у місці [3]; в рейтингу податкового тягаря Україна займала 145-е місце в 2008 р., 147-е в 2009 р., 149-е в 2010-2011 рр. і 152-е
в 2012 р.; в рейтингу корумпованості положення України погіршується з 99-о
місця в 2006 р. до 118-го в 2007 р., 134-го в 2008 р., 146-го в 2009 р.,. і
152-го в 2011 р.;
2)труднощі, пов’язані з
виходом з економічної кризи;
3)недосконале законодавство
України, в т.ч. пов’язане з регулюванням іноземного інвестування. Про це наочно
свідчать результати опитування іноземних інвесторів. Так, 85% опитаних
іноземних інвесторів в 2009 р. негативно оцінили роботу законодавчої і
виконавчої влади (порівняно з 67% опитаних в 2008 р.); 46% іноземних інвесторів
вважають, що стан в фінансово-економічній сфері не зміниться до 2010 р. і лише
16%, що він покращиться [5]. Експерти вважають, щоб покращилася інвестиційна
привабливість в Україні мають бути проведені реформи, які включали б: заходи,
спрямовані на забезпечення стабільності і прозорості в правовій і судовій
системах, на подолання корупції на всіх рівнях влади; заходи з перегулювання і
лібералізації підприємницької діяльності, активний і комплексний розвиток
українського ринку цінних паперів, створення умов для розвитку сучасних
фондових інструментів, біржової і депозитарної інфраструктури і т.д. [6].
Наслідком впливу
негативних факторів є, з одного боку, скорочення обсягів і темпів припливу
нових іноземних інвестицій, з іншого, відплив з України іноземних інвестицій,
які раніше були вкладені в українську економіку.
Незважаючи на певні
труднощі, інвестиційна привабливість України для іноземних економічних
суб’єктів зберігається.
Дані свідчать про
те, що інвестиційна привабливість збільшується: середньорічна сума припливу
прямих іноземних інвестицій в Україну зростає з 607,8 млн. дол. в 1992-2002 рр.
до 3649 млн. дол. в 2003-2005 рр. і до 8803 млн. дол. в 2006-2008 рр. Але під
впливом фінансової кризи зменшується до 5635 млн. дол. в 2009-2010 рр.
Підвищується місце України у списку країн-імпортерів іноземних інвестицій.
Серед країн СНД за показником суми припливу ПІІ: в 2002-2004 рр. Україна
займала 4-е місце, а в 2005-2010 рр. – 3-є (після Росії і Казахстану) (таблиця
2).
Таблиця
2
Приплив прямих
іноземних інвестицій в Україну в 1992-2010 рр. [2; 3;]
|
Роки |
Обсяг, млн. дол. |
Місце України серед
країн, що досліджувалися |
Загальна кількість країн
що досліджувалися |
|
1992-1997 |
328 |
32 |
194 |
|
1998 |
743 |
57 |
194 |
|
1999 |
496 |
78 |
194 |
|
2000 |
595 |
74 |
194 |
|
2001 |
792 |
59 |
194 |
|
2002 |
693 |
76 |
225 |
|
2003 |
1424 |
63 |
225 |
|
2004 |
1715 |
81 |
208 |
|
2005 |
7808 |
36 |
208 |
|
2006 |
5604 |
39 |
208 |
|
2007 |
9891 |
23 |
95 |
|
2008 |
10913 |
30 |
211 |
|
2009 |
4816 |
44 |
211 |
|
2010 |
6495 |
34 |
211 |
Найважливішим
показником відносної інвестиційної привабливості України є зростаючі масштаби
загальної накопиченої суми прямих іноземних інвестицій, які функціонують в
економіці країни (табл. 3).
Таблиця
3
Накопичені
прямі іноземні інвестиції в економіку України в 1995-2010 рр. (наростаючим підсумком
з початку інвестування) [2;3]
|
Роки |
Обсяг, млн. дол. |
Місце України серед
країн, що досліджувалися |
Загальна кількість країн
що досліджувалися |
|
1995 |
910 |
85 |
196 |
|
2000 |
3875 |
78 |
205 |
|
2002 |
5529 |
70 |
196 |
|
2003 |
6953 |
67 |
196 |
|
2004 |
9217 |
74 |
205 |
|
2005 |
17209 |
76 |
205 |
|
2006 |
22514 |
55 |
205 |
|
2007 |
38059 |
50 |
205 |
|
2008 |
46997 |
54 |
205 |
|
2009 |
52021 |
53 |
205 |
|
2010 |
57985 |
51 |
205 |
Дослідження системи
іноземного інвестування в Україні виявляє ще одну важливу особливість – значну
географічну диверсифікацію. В Україну надходять інвестиції з більше ніж 50
країн світу. Але, разом з тим, спостерігається значний ступінь географічної
концентрації іноземних інвестицій, що надходять до України. Так, на частку 14
країн світу припадає 90% усіх ПІІ в Україні (табл.4). Більш того, якщо в 2006
р. на ці країни припадало 88,8% усіх прямих іноземних інвестицій в Україні, то
в 2011 р. – 90,1%
Таблиця 4
Географічна
структура накопичених прямих іноземних інвестицій в Україні (на початок року)[7].
|
Країни |
2011 р.* |
2010 р. |
2009 р. |
|||
|
млн. дол. |
% |
млн. дол. |
% |
млн. дол. |
% |
|
|
Кіпр |
12,1 |
24,9 |
9,9 |
22,2 |
8,6 |
21,5 |
|
Німеччина |
7,3 |
15,0 |
7,1 |
15,8 |
6,6 |
16,5 |
|
Нідерланди |
4,9 |
10,1 |
4,7 |
10,5 |
4,0 |
10,0 |
|
Австрія |
3,4 |
7,1 |
2,7 |
5,9 |
2,6 |
6,5 |
|
Російська Федерація |
3,4 |
7,1 |
3,4 |
7,6 |
2,7 |
6,7 |
|
Сполучене Королівство |
2,5 |
5,2 |
2,3 |
5,1 |
1,6 |
4,1 |
|
Франція |
2,2 |
4,6 |
2,4 |
5,3 |
2,4 |
5,9 |
|
Інші країни |
12,7 |
26 |
12,3 |
27,6 |
11,6 |
28,8 |
|
Усього |
48,5 |
100,0 |
44,7 |
100 |
40,0 |
100,0 |
Обсяги іноземних прямих інвестицій в Україні були б більшими, якщо б
іноземні інвестори в різні періоди не виводили з країни частини своїх
накопичених інвестицій, що були здійснені раніше. Відплив інвестицій
спостерігається під впливом загострення економічних криз, погіршення
політичного стану в країні. Зокрема, за 2000-2007 рр. з України було виведено
прямих іноземних інвестицій на загальну суму 4,7 млрд. дол. [8]. Це
відносно велика сума: частка виведення складала в середньому 24,9% від
вкладених за цей період ПІІ.
Особливий інтерес являє собою галузева структура прямих іноземних
інвестицій в Україні. За даними на 2009 р. найбільш привабливими для іноземних
інвесторів в Україні були харчова промисловість (15,7%), торгівля (15,6%),
машинобудування і металообробка (13,4%), фінансова діяльність (8,5%), транспорт
(7,6%), операції з нерухомістю (4,6%); на інші галузі припадає трохи більше 30%
[9].
Отже, на сучасному етапі розвитку глобальної економіки значну і все
зростаючу роль грає система міжнародного руху капіталу, система міжнародного
переміщення інвестицій, яка містить в собі багато різних форм. Особливе місце в
цій системі займають такі форми, як прямі і портфельні інвестиції. Саме ці
форми іноземного інвестування найбільш значно, відчутно впливають на розвиток
національних економік.
Проведений у даній статі аналіз виявляє важливі особливості іноземного
інвестування в Україні:
1)значні,
зростаючі обсяги прямих і портфельних інвестицій в країні. Хоча простежується
хвилеподібний, перервний характер надходження іноземних інвестицій, але чітко
виявляється певна тенденція до збільшення обсягів нових надходжень і загальної
накопиченої суми іноземних прямих і портфельних інвестицій. При цьому сума
іноземних прямих інвестицій значно переважає обсяги портфельних іноземних
інвестицій;
2)галузева
структура іноземних інвестицій в Україні характеризується відносно високим
рівнем диверсифікації а також значним ступенем концентрації (на шість галузей і
сфер економіки припадає більше ніж 70% накопичених прямих іноземних інвестицій
в країні). Подібна характеристика стосується і географічної структури іноземних
інвестицій в Україні.
Отже, незважаючи на
той факт, що кількість іноземних інвестицій в Україні збільшується, цього не
достатньо. Для стимулювання подальшого припливу іноземного капіталу в країну
необхідно здійснювати наступні заходи. Необхідно створити систему державного
регулювання інвестиційними процесами, яка б працювала як з вітчизняними, так і
іноземними інвесторами, сприяла залученню капіталу, координувала
співробітництво з міжнародними організаціями тощо. Ця система повинна володіти
необхідною інформацією про підприємства і проекти, які потребують інвестицій, про
інвесторів, про проведення міжнародних тендерів; повинна забезпечувати
співпрацю інвестиційних фондів, компаній зі страховими, аудиторськими,
консалтинговими компаніями, фондовими біржами. Але для того, щоб така система
ефективно функціонувала, необхідно сформувати відповідну законодавчу базу,
здійснювати ефективну амортизаційну політику (з прискореною амортизацією
основних фондів), вигідну для обох сторін кредитну та податкову політику,
визначити певні умови користування природними ресурсами.
Література
1)Закон України «Про інвестиційну діяльність» № 1561-XII
від 18.09.91.
2)UNCTAD. World investment report
2010. Transnational corporations, agriculture production and
development – N-Y., Gen. – 2010.-280 p.
3) UNCTAD. World investment
Prospects Survey 2009-2011. – 2009. – N-Y, Gen. – 74 p.
4)Закиянов
Д.Украину сравнили с Зимбабве // Экономические известия. – 2011. - №209
5)Місце
України на інвестиційному ринку / С. Румянцева // Цінні папери України. – 2009.
- № 16. – с. 14-15.
6)Оцінка
сучасного стану залучення іноземних інвестицій в Україні / І. В. Драган //
Інвестиції: практика та досвід. - 2009. - № 18. – с. 2-5.
7)Прямі
іноземні інвестиції в Україну в 2011 р. // http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2011/zd/ivu/ivu_u/ivu1208.html.
8)Федоренко
В. Г. Інвестування // Економіка та держава. – 2008. - № 2.
– с. 4-7.
9)http://www.ukrstat.gov.ua/