УДК

Зовнішньоекономічна безпека України після вступу до СОТ

Шапошнікова О. М.

к. держ. упр., доцент кафедри обліку та аудиту

Донецького державного університету управління

Бондаренко А. С.

Інтеграційні та глобалізаційні процеси сучасності вимагають активного входження до світового економічного простору кожної держави. Не оминула це питання і наша держава, тим паче, що на теперішній час Україна активно прагне стати одним з членів Світової організації торгівлі. Це, зокрема передбачає формування на Україні перш за все зв’язків з боку зовнішньої торгівлі.

У контексті світової глобалізації та зростання інтенсивності інтеграційних процесів національна економіка України недостатньо захищена від впливу неґативних зовнішньоекономічних факторів. Забезпечення зовнішньо-економічної безпеки – один із домінуючих факторів розвитку національної економіки України, що залежить від експортної та імпортної політики, рівня доларизації національної економіки, її відкритості [1].

Зовнішньоекономічна безпека (ЗЕБ) є невід’ємною складовою економічної безпеки України, що полягає в мінімізації збитків держави від впливу неґативних зовнішньоекономічних чинників, створення сприятливих умов для розвитку національної економіки шляхом її активної участі у світовому поділі праці [2].

Найповнішим та всебічним дослідженням можна вважати розрахунки, виконані за прикладною динамічною моделлю загальної рівноваги в рамках проекту "Аналіз економічних наслідків вступу України до СОТ", здійсненого міжнародним консорціумом, яким на замовлення Міністерства економіки України в рамках гранту TF 050270 [5]. Згідно з цим дослідженням, сукупне зростання добробуту від вступу України до СОТ становитиме 10,2 % від обсягу споживання України, а ВВП – 4,8 % у довготривалій перспективі. Також у дослідженні зазначено, що вступ до СОТ призведе до зростання експорту товарів та послуг на 9,2 % та імпорту на – 11,8 %. Вважають, що галузями, які виграють найбільше від вступу до СОТ, будуть металургія і металооброблення та хімічна промисловість [5].

Чи справджуються виконані прогнози, з якими перешкодами стика-ються різні галузі після приєднання до СОТ, а також яким чином змінюється зовнішньоекономічна безпека України, має намір довести це дослідження [1].

Незбалансованість товарних і географічних чинникив експортиних та імпортних операцій в Україні свідчить про те, що в країні не має чіткої стратегії експортно-імпортних операцій, що негативно впливає на рівень

життя населення та національну безпеку країни в цілому.

Таким чином, можно скласти перелік чинників і показників, які безпосередньо впливають та складають зовнішньоекономічну безпеку в Україні (рис. 1).

У зв’язку з важливістю створення в країні потужного експортного потенціалу, направленого на забезпечення в Україні економічної безпеки, слід звернути увагу на таке поняття як „експортна безпека”, який слід розуміти, як забезпечення державою конкурентоспроможності продукції на зовнішніх ринках, а також підтримання держави її національним виробником.

Також не менш значущим показником, є поняття „імпортна безпека”, оскільки масовий наплив продукції закордонного виробника, що спостерігається на сучасному ринку товарів, значною мірою впливає на промисловість України в цілому, а отже і впливає на рівень безробіття в країні.

Вважаємо за доцільне звернути увагу на географічну та якісну структури експорту й імпорту України. Так, за 2011 р. Україна експортувала товарів на 49,4 млрд. дол. США, а імпортувала на 50,6 млрд. дол. США, тоді як у 2009 р. сальдо балансу було позитивним. Найбільшу частку в структурі зовнішньої торгівлі України посідає Російська Федерація (РФ) – у 2011 р. її частка в експорті становила 26,1 %, в імпорті – 36,5 %, до того ж імпорт із РФ в 1,7 разу перевищував експорт. Європейський Союз (ЄС) є значним зовнішньоекономічним партнером України. Частка експорту до країн ЄС з України в 2011 р. становила 27,5 %, імпорту – 29,7 % загального імпорту, крім того імпорт удвічі перевищував експорт [5].

Рис. 1 Складові зовнішньоекономічної безпеки України [2]

Таблиця 1

Географічна структура зовнішньої торгівлі України в 2009 р., 2011 рр., млрд дол. США, % [5]

Країна	Експорт				Імпорт
	2009 р.		2011 р.		2009 р.		2011 р.
	млн.дол	%	млн.дол	%	млн.дол	%	млн.дол	%
РФ	3,5	24,0	12,4	25,1	5,8	41,4	15,2	30,0
Білорусь	0,3	2,1	1,9	3,7	0,6	4,3	2,6	5,2
Казахстан	0,8	0,5	1,3	2,5	0,4	2,9	7,7	15,2
ЄС	4,7	32,2	13,1	25,8	4,3	30,7	16,1	31,8
Інші країни	6,0	42,3	20,7	41,9	2,9	20,7	9,0	17,8
Всього	14,6	100,0	49,4	100,0	14,0	100,0	50,6	100,0

Слід зауважити, що негативну тенденцію щодо зменшення питомої ваги наукомісткої продукції у загальному обсязі експорту з 19,7 % у 2009 р. до 15,8 % у 2011 р. Для визначення питомої ваги наукомісткої продукції у загальному обсязі експорту, фахівці відділу проблем зовнішньоекономічної діяльності Державного інституту комплексних техніко-економічних досліджень виокремили групи/види продукції згідно з УКТ ЗЕД, що до неї належать: повітряні літальні апарати та космічні кораблі; комп'ютерна та офісна техніка; електроніка та техніка зв'язку; фармацевтичні вироби; наукові прилади; електричні машини i устаткування та їх частини; хімічна продукція; неелектрична техніка; озброєння [1].

Незадовільним є також розвиток прямого іноземного інвестування в країну, яке не покращилось істотно зі вступом України до Світової організації торгівлі [1].

Вступ України до СОТ передбачав два головних наслідки: зростання обсягів імпорту та експорту. Так, одні експерти передбачили, що обсяги імпорту значно перевищать обсяги експорту, і країну чекатиме економічна катастрофа у вигляді негативного сальдо зовнішньої торгівлі та знищеного внутрішнього виробника, який не зможе конкурувати з закордонними організаціями, інші експерти навпаки, передбачали швидке зростання обсягів експорту, чи викличне зростання добробуту промислових підприємств, їхнє технічне переоснащення та розвиток економіки в цілому [4].

Україна є фінансово, енергетично та економічно залежною державою. Рівень зовнішньої державної заборгованості становить 85 % від ВВП і більше ніж удвічі перевищує нормативне значення. Структура експорту й імпорту є нераціональною. Експорт високотехнологічної продукції становить 3–4 % (у розвинених країнах – близько 15 %). Україна стала сировинною базою для іноземних економік і ринком збуту їх низькоякісної продукції. Рівень доларизації (29,1 %) майже втричі перевищує нормативне значення й викликає негативні процеси на валютному ринку України. Найбільш прийнятною політичною реакцією на сучасні зовнішньоекономічні виклики для України мають стати структурні реформи одночасно за всіма напрямами ЗЕД. Лише за таких умов Україна матиме достатній рівень ЗЕБ.

Отже, Україна вже втратила свою зовнішньоекономічну ідентичність і спроби щодо її відновлення не відчутні. Навпаки, з поглибленням кризових явищ негативні тенденції, які зберігались у зовнішній торгівлі товарами протягом тривалого часу, а деякі з них посилились зі вступом України до СОТ, зовнішньоекономічна безпека України значно погіршилась.

Список використаних джерел

1. О. В. Максимець Зовнішньоекономічна безпека України після вступу до Світової організації торгівлі. – НЛТУ України, 2008 р.

2. В. І. Аранчій , І. В. Перетятько Зовнішньоекономічна безпека України в

контексті міжнародної інтеграції. – Економіка, 2012 р.

3. Я. П. Парій Переваги та ризики входження України до СОТ: регіональний аспект, Національна академія державного управління при Президенті України, 2010 р.

4. Наслідки вступу України до СОТ для української економіки, Економічний простір, 2010 р.

5. Міністерство статистики України, Електронний ресурс: [Режим доступу] - http://www.ukrstat.gov.ua/.