А. Федченко

Державний вищий навчальний заклад

«Українська академія банківської справи

Національного банку України»

Науковий керівник:

к.е.н., доцент Чала Ю.В.

СТРАТЕГІЧНІ НАПРЯМИ ПЛАНУВАННЯ МІЖНАРОДНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ БАНКУ

Актуальним питанням сьогодення є інтеграція діяльності вітчизняних комерційних банків у світову фінансову систему, яка характеризується процесами глобалізації. Інтеграційні процеси у банківському секторі характеризуються впровадженням у діяльність банків програм інституціонального розвитку, систем модернізації і автоматизації, міжнародної банківської стандартизації, реалізація яких сприяє формуванню загальнонаціональної клірингової системи, отриманню права кредитування за рахунок кредитів Всесвітнього банку та інших міжнародних кредитних ліній. Зазначені інтеграційні процеси потребують відповідного механізму планування міжнародної діяльності банку [2].

Планування банківської діяльності, зокрема, міжнародної – це процес визначення цілей на майбутнє й розробка шляхів їх досягнення. Планування є основою для розвитку внутрішньої системи банку з урахуванням впливу зовнішніх факторів і є однією з функцій банківського менеджменту. Планування вимагає всебічного і інтегрованого оцінювання банківської діяльності – сильних і слабких сторін, організаційної та фінансової структури, фінансових результатів, кадрової політики, контрольних функцій банку [1].

Отже, стратегічними напрямами міжнародної діяльності вітчизняних банків, що потребують застосування відповідного механізму планування, є такі:

- на основі сприятливої кон'юнктури світового ринку нарощувати власні інвестиції за кордоном, кооперуючи зусилля з підприємствами, продукція яких користується попитом на відповідних зовнішніх ринках;

- якісно удосконалювати структуру, географію, форми, характер і види операцій закордонної мережі банку.

В цьому випадку, кількісним показником оцінки інтеграції банку у світову фінансову систему є чиста інвестиційна позиція, що визначається як різниця між іноземними активами і пасивами.

Тому стратегічним завданням оптимізації каналів збуту банку є встановлення рівноваги між трьома варіантами реалізації банківських продуктів і послуг:

- стандартизовані базові продукти і послуги без консультацій;

- продукти і послуги з активними консультаціями;

- вирішення фінансових проблем клієнтів з мікросегментуванням та інтенсивними консультаціями.

Диверсифікованість банківської діяльності за рахунок надання позабалансових послуг обумовлена підвищенням ролі консультаційних та інформаційних послуг. Значно збільшилися консультаційні послуги в галузі фінансового консультування, злиття і поглинання, пошуку стратегічного інвестора, міжнародного податкового планування, приватизації і банкрутства.

Збільшення позабалансових послуг пов'язане з ростом кількості інформаційних послуг. В умовах сучасної світової фінансової системи інформаційні ресурси трансформуються в реальні економічні ресурси, інформаційні послуги перетворюються в об'єкт споживання і виробництва, у результаті чого банк виконує функції інформаційного і консультаційного центру для клієнтів [4].

Важливе місце в розширенні продуктового ряду банків займають послуги на ринку позичкових капіталів, оскільки вони забезпечують банку значну частку процентних доходів і ліквідності.

В умовах глобалізації значно збільшилася частка нових банківських послуг з кредитування транснаціональних корпорацій. Так, великі банки з розгалуженою міжнародною мережею надають клієнтам право обирати країну, валюту і процентну ставку кредиту. Такий тип кредитування одержав назву мультивалютної кредитної лінії. Велику популярність здобувають мульти-опціонні кредитні лінії – поєднання звичайних кредитних ліній із правом позичальника обирати різні інструменти фінансового ринку, що дозволяє клієнтові обирати із широкого кола банківських продуктів і послуг найбільш дешеві джерела фінансування [3].

Чітко позначилася тенденція до збільшення банківських продуктів і послуг на ринку позичкових капіталів, де банк виступає посередником між позичальником і кредитором, причому, ці елементи продуктового портфеля належать до розряду позабалансових, а саме: гарантійні кредитні листи та інші фінансові гарантії, сек'юритизація, продаж позик.

Таким чином, тенденції розвитку світової фінансової системи, а саме: глобалізація, інтернаціоналізація, загострення міжнародної конкуренції, інтеграція, конвергенція, інформатизація і комп'ютеризація, концентрація світових ринків, - сприяють збільшенню міжнародних банківських послуг та відкривають широкі можливості для зовнішньоекономічної діяльності банків.

Література:

1. Кіндрацька, Г. І. Основи стратегічного менеджменту [Текст] : Навчальний пособник / Г.І. Кіндрацька. – Львів: Кінпатрі ЛТД, 2000. – 264 c. – ISBN 966-6745-42.

2. Ломакин, В. К. Мировая экономика [Текст] : Учебник для вузов / В. К. Ломакин. – М.: Финансы, 2003. – 717 с.

3. Міжнародна економіка [Текст] : Підручник. / За ред. А. О. Задої, В.М. Тарасевича. – К.: Центр учбової літератури, 2012. – 416 с.

4. Козик, В. В. Міжнародні економічні відносини [Текст] : навч. посіб. / В.В. Козик, Л.А. Панкова, Н.Б. Даниленко. – 8-е вид., перероб. і доп. – К.: Знання, 2011. – 469с