УДК – 331.548:336.221 Михалевич Ольга – студентка 5 курсу

спеціальності ,,Оподаткування“

науковий керівник: к.е.н.; старший викладач

кафедри ,,Фінансів та оподаткування“

Східноєвропейського національного

університету імені Лесі Українки

Тема: Моніторинг податкових ризиків: мета та завдання

Податкові ризики та загрози, що вони спричиняють безпеці України в сфері оподаткування, не дають змоги податковій системі об’єктивно реагувати на класичні для ринкового механізму регулюючі впливи та зумовлюють негативні наслідки для національної економіки держави загалом. Ефективність боротьби з цим феноменом значною мірою залежить від побудови системи попередження та мінімізації ризиків на основі постійного моніторингу.

Податкова система України сьогодні опинилась у становищі, коли виконувати високоякісно свої функції стало проблематично без здійснення адекватних заходів щодо її вдосконалення. Через це порушення принципів економічної і соціальної справедливості, негативний вплив на стан національної економіки та низький рівень податкової дисципліни вона не може об’єктивно реагувати на класичні для ринкової економіки регулювальні впливи. Безумовно вирішення накопичених у податковій сфері суперечностей можливе лише шляхом проведення послідовного і продуманого реформування податкової системи.

Сьогодні є очевидним, що управління в сфері оподаткування і прийняття рішень проводиться умовах невизначеності, конфліктності, дії дестабілізуючих чинників і зумовлених ними ризиків.

Моніторингу податкових ризиків приділяється значна увага як вітчизняними так і зарубіжними вченими, серед яких: В.Л. Андрущенко, В.П. Вишневський, І.О. Луніна, П.В. Мельник, В.М. Опарін, В.А. Онищенко, А.М. Соколовська та ін. Вони розглядають теоретичні й методологічні основи виникнення податкових ризиків, характеризують роботу податкових органів з податковими ризиками, методи усунення податкових ризиків, їх вплив на економічні процеси на макро- і мікрорівні.

Головна мета моніторингу податкових ризиків – підвищення ефективності роботи підрозділів податкового аудиту в умовах обмежених фінансових і трудових ресурсів за рахунок їх раціональнішого використання, а також дієвий контроль за дотриманням платниками податків податкового законодавства.[2]

З метою забезпечення наповнення дохідної частини бюджету постає питання поліпшення системи адміністрування податків, що передбачає постійний контроль за своєчасністю та повнотою їх сплати суб'єктами підприємницької діяльності. Основним джерелом наповнення бюджету повинна бути добровільна сплата, а основною функцією податкових органів – моніторинг цього процесу. Але при високій імовірності порушення клієнтом податкового законодавства, необхідно організовувати податковий аудит і визначати реальні податкові зобов'язання такого клієнта.

Необхідна реорганізація процесів податкового аудиту, акцентом якого повинно стати постійне спостереження та контроль за фінансового-господарською діяльністю клієнта. Податкові органи повинні бути поінформовані на як можна більш ранній стадії про можливі випадки порушення податкового законодавства та відповідно реагувати на них належними діями, у тому числі передбачати та упереджувати. Робити це можливо за допомогою моніторингу податкових ризиків.[1]

Використовуючи світовий досвід, в практику діяльності вітчизняних податкових органів в 2001 році було впроваджено моніторинг податкових ризиків. Згідно з відповідним наказом Державної податкової адміністрації України, податковий ризик трактується як вірогідність порушення податкового законодавства, в результаті чого можливі втрати бюджету.

Проведення ефективного моніторингу податкових ризиків є надзвичайно важливим для всіх суб'єктів процесу оподаткування. Переважно в економічно розвинутих країнах світу основним напрямком діяльності податкових служб у процесі моніторингу податкових ризиків є забезпечення добровільності сплати платежів до бюджету. Для цього використовують різні підходи та методи щодо організації проведення податкового адміністрування. Виявлення податкових ризиків органами податкової служби здійснюється в ході доперевірочної роботи, камеральних (невиїзних) перевірок, а також документальних (виїзних) перевірок.[4]

На моніторинг податкових ризиків впливають як зовнішні, так і внутрішні фактори. Так, зовнішніми факторами є: 1)макроекономічні фактори; 2) специфіка формування податкової політики в державі; 3) зарубіжний досвід управління податковими ризиками; 4) нормативна база в сфері регулювання податкових ризиків.

Серед найбільш характерних оцінок зовнішнього середовища слід відмітити динамічність, розмаїтість та інтегрованість. Динамічність передбачає швидку змінність зовнішнього середовища. Тому основним завданням моніторингу податкових ризиків в цьому напрямку є створення адаптивної системи управління ризиками, яка не чинить опору змінам зовнішнього середовища, а змінюється разом з ними.

Розмаїтість зовнішнього середовища пов’язана з тим, що податкова служба в процесі моніторингу податкових ризиків взаємодіє з іншими контролюючими органами, банками, органами влади тощо, які пов’язані між собою великою кількістю зв’язків – економічних, інформаційних, політичних, адміністративних, і постійно впливають одне на одного, тобто зовнішнє середовище є інтегроване. Отже, зміни в процесі взаємодії з будь-яким з цих суб’єктів призводять до змін відносин з іншими.

Причини виникнення податкових ризиків у внутрішньому середовищі пов’язані із недоліками в діяльності органів податкової служби та в організації моніторингу податкових ризиків зокрема. Тому усунення таких недоліків разом з усуненням причин виникнення податкових ризиків в зовнішньому середовищі є важливою умовою попередження і протидії податковим ризикам.

Кінцевим результатом створення системи моніторингу податкових ризиків передбачається розробка автоматизованої системи податкових ризиків, яка дасть можливість виключити вплив людського фактору на прийняття рішення про проведення аудиту, покращити якість відбору підприємств для аудиту та зробити його більш ефективним.

Отже, метою моніторингу податкових ризиків є впорядкування і поновлення інформації про податкові ризики, контроль за дотриманням платниками податкового законодавства, підвищення ефективності роботи підрозділів податкового аудиту, раціональне використання наявних фінансових і трудових ресурсів органів податкової служби.[3]

Упровадження системи роботи з податковими ризиками дає можливість планувати контрольно-перевірну роботу: групувати платників за їх фіскальною значимістю та групувати за значимістю податкові ризики; здійснювати якісний відбір платників для проведення аудиту; визначати оптимальний вид податкового аудиту; мінімізувати безрезультативні перевірки; скоротити витрати робочого часу на проведення податкового аудиту, прогнозувати бюджетні втрати; упереджувати виникнення різноманітних схем ухилення від оподаткування. Матеріали моніторингу податкових ризиків дозволяють детально аналізувати податкові порушення, здійснювати їх систематизацію, концентрувати зусилля податкової служби на пріоритетних питаннях та порушеннях податкового законодавства, що зумовлюють значні бюджетні втрати.

Література

1. Вовчак О.Д. Податкові ризики у системі управління економічною безпекою. ∕∕ Фінанси України. - 2008. №11 - с. 41- 47.

2. Наказ ДПА України “Про затвердження Методичних рекомендацій з моніторингу податкових ризиків” від 23 жовтня 2001 року № 428.

3. Податковий аудит: Навчальний посібник/ За заг. ред. В.А. Онищенка, А.О. Чугуєва – Ірпінь: Академія ДПС України, 2003. – 398 с.

4. Романовська Ю.А. Принципи побудови моніторингу реалізації механізму розвитку стратегічного потенціалу підприємства // Вісник Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля.– 2004.–№ 8 (78).– С. 274 - 275.