УДК 336.22:366.42 Економічні
науки/2. Фінанси і банківська справа
Студент
Воробей М. А.
Східноєвропейський
національний університет імені Лесі Українки
Науковий
керівник: к.е.н., ст. викладач Борисюк О. В.
Східноєвропейський
національний університет імені Лесі Українки
Міжнародний досвід протидії
податковим ризикам
В останні
роки з боку практиків податкової справи й науковців істотно зріс інтерес до
проблеми податкових ризиків. Ще більше він загострився в обставинах світової
фінансово-економічної кризи, що вибухнула в жовтні 2008 р. Проблема податкових
ризиків розглядалася вітчизняними економістами. Даній темі присвятили свої
наукові праці В. В. Вітлінський, П. М. Паянок, О. В. Редич, А. В. Скрипник, О.
М. Тимченко, К. І. Швабій та ін. У 2009 р. вийшла друком монографія О. М.
Десятнюк [1].
Підходи до
протидії податковим ризикам з боку фіскальних відомств мають свої національні
особливості. Наприклад, у Франції запроваджено спеціальну процедуру Rescrit Fiscal
- так званий фіскальний рескрипт. (Термін „рескрипт" походить із римського
права у значенні відповіді імператора, що має силу закону на поставлене йому
запитання). З метою попередження протиправних дій з боку платників податкова
служба на їх прохання попередньо надає їм офіційну консультацію щодо контрактів
чи дій, в якій застерігає про можливі порушення законів і податкові ризики,
роз'яснює податкові наслідки ділових операцій.
У США, Служба внутрішніх доходів
(податкове відомство США) з 2007 р. використовує спеціальну програму „Галузеві
проблеми - у фокус уваги" (Industry Issue Focus) [1],
призначену для визначення й попередження податкових ризиків з боку великих
платників, вартість активів яких перевищує 10 млн. дол. Програма виникла як
реакція на багатогранність, заплутаність, динамічність бізнесових операцій,
викликаних глобалізацією економічної діяльності. Так, електронна декларація про
прибутки фірми „General Electric" разом з іншими документами податкового звіту за
2006 р. у роздрукованому вигляді займає 24 тис. (!) сторінок. За таких
масштабів бізнесу й відповідних обсягів інформації при обмеженості ресурсів
податкової служби великі корпорації, користуючись послугами своїх радників -
юристів і бухгалтерів екстракласу, мають можливість применшувати свої податкові
зобов'язання. У результаті виникає податковий розрив (tax gap) -
різниця між сумою податку, що повинна бути сплачена відповідно до діючих
нормами, і сумою фактично сплаченого податку [2].
Дати відповідь на подібний виклик може лише
адресний аудит, спрямований на пошук ризиків, сконцентрованих у відносно
вузькому колі платників податків, чому і відповідає стратегія програми Industry Issue Focus.
У Нідерландах щодо платників, які
викликають довіру, податкова адміністрація обмежується розглядом ризикових
випадків у режимі реального часу. У Канаді близько 90 % загальної суми
податкових платежів надходять від великих підприємств, кількість яких не
перевищує 20 % всієї чисельності бізнесових одиниць. Тому ресурси фіскального
відомства з виявлення податкових ризиків, у тому числі і шляхом опитування,
зосереджені саме на цьому сегменті платників. У країні засновано експертні
центри, розраховані на викриття схем агресивного податкового планування та
розробку стратегій боротьби з ними. В Австралії надають перевагу гласності. З
цією метою публікують огляди проблемних й високоризикових ситуацій в
оподаткуванні, обговорюють їх на різних форумах, представники фіску проводить
відкриті зустрічі та дискусії з питань податкових ризиків з вищими менеджерами
100 найбільших корпорацій.
Однак
із консультативними послугами з боку податкової служби, що, звісно, не стане на
заваді фіскальним вигодам держави, конкурують численні приватні адвокатські
фірми й бухгалтерські контори. Їх завдання - фабрикація способів спустошення
державної казни через зловредне податкове планування та пастки податкових
ризиків. Так, за підрахунками британського дослідницького центру New Economics Foundation кожний фунт стерлінгів, який бухгалтер з оподаткування
економить для клієнта при величині річного доходу останнього від 75 до 200 тис.
ф. ст., перебуває в оберті завдяки ефектам мультиплікатора в 47 ф. ст. втрат
для податкового відомства [9]. Так що в цьому аспекті професія податкового
консультанта, що перебуває на сторожі приватних інтересів, - одна із найбільш
збиткових для держави.
Для фіску
податкові ризики створюють як юридичні, так і фізичні особи. Серед останніх
особливий інтерес викликає соціально відокремлена група найбільш багатих
платників. Фахівці Австралійського податкового управління (Australian Taxation Office) за 12-бальною системою
склали рейтингову шкалу інтенсивності податкових ризиків, пов'язаних із
економічною діяльністю, доступною лише цій категорії платників.
Не лише
схожі фактори спричинять податкові ризики, скрізь завдяки тиску міжнародних
організацій (ОЕСР, МВФ, Світовий банк, Євросоюз та ін.) діють і подібні методи
аналізу та контролю над ними. Щоправда, в Україні немає системності,
компетентності, послідовності й наполегливості, немилосердної строгості законів
і невідворотності покарань, здатних відчутно приборкати охочих до трансформації
податкових зобов'язань у джерела приватних доходів і прибутків. На Заході саме
ці фактори стають бастіоном, який нелегко подолати всім любителям поживитися за
державний кошт.
Таким чином, із зазначеного можна зробити
такі висновки: ризики - проблема небезпеки, обережності, передбачення і довіри
в обставинах вірогідності, невпевненості та несподіваності. Необхідна
передумова попередження й виявлення ризиків - їх постійний моніторинг.
Література
1. Десятнюк О. М. Моніторинг
податкових ризиків : теорія та практика : моногр. / Оксана Миронівна Десятнюк.
- Тернопіль : ТНЕУ, 2009. - 312 с.
2. Іванов Ю. Б. Сучасне
оподаткування: мотиваційний аспект : монографія / Ю. Б. Іванов, О. Л. Єськов. —
Х. : ВД "ІНЖЕК", 2007. — 328 с.