Павленко О.П.,
к.е.н., доцент кафедри фінансів
Дніпропетровського державного аграрного університету
Інвестиційний
розвиток економіки України в умовах інтеграції та глобалізації
Сучасні
ринкові умови нашої країни набувають розвитку під впливом процесів глобалізації.
Економічна складова цих процесів та форми прояву визначаються зростаючим стратегічним
значенням світової торгівлі, інвестування і диверсифікації світових фінансових
ринків, відігрівання ролі
транснаціональних корпорацій, міжнародні господарські процеси,
загострення світової конкуренції між країнами.
Глобалізація
може розглядатися у протиріччі за характером свого спливу як на окремі
національні економіки, так і на всесвітній господарський розвиток в цілому.
Як
довготривалий процес, глобалізація, з одного боку, розширює можливості держав у
відношенні оптимального використання різних ресурсів, поглиблення і розширення
країн в міжнародному розподілі праці, а з іншого боку – сприяє виникненню конкурентної боротьби, також це
стосується маніпуляцією фінансовими та
інвестиційними ресурсами. Це, на нашу думку загрожує темпам розвитку країн
третього світу.
Процеси
глобалізації по різному впливають і на
держави в цілому, і на окремі галузі сучасного виробництва. Наприклад,
вони сприяють трансформації розвитку виробничих сфер економіки та обслуговуючої
сфери, в які відбувається перелив капіталу, робочої сили і ресурсів.
Найбільше
глобалізація є загрозливою, насамперед, для країн, що розвиваються, і які
відчувають гострий дефіцит у виробничих ресурсах, сучасних технологіях,
інвестиційному капіталі, кваліфікованих кадрах, розвинутій інфраструктурі і
найголовніше, в економічно обґрунтованих програмах для стабілізації економіки.
Зростаюча
взаємозалежність економік різних держав сприяє виникненню нової форми світового
господарства, в якому національні ринки
є більш відкритими для здійснення інвестицій у відтворення основного капіталу.
Циклічність
інвестицій у відтворенні основного капіталу залежить, на нашу думку від часу
капіталовкладень. В практиці зарубіжних країн найчастіше для оцінки
інвестиційних проектів, строк реалізації яких до 10 років, використовуються такі методи: 1) визначення строку «окупності капіталовкладень», 2)
визначення простої норми чистого прибутку.
В зарубіжних
країнах для проектів, строк яких більше 10 років в рекомендовано
використовувати метод дисконтування чистого прибутку, але в інфляційних умовах
нашої країни, останній метод можна використовувати майже для всіх проектів,
незалежно від строку їх впровадження, крім короткострокових.
Для успішного
планування інвестицій в цілях зростання виробничих потужностей, темпи яких
забезпечили б максимальні прибутки, виробникам складно передбачити обсяги
майбутніх цін та динаміку продажу виробленої продукції. Така ситуація, що
склалася в аграрії пояснюється сезонністю виробництва.
Найбільш
уразливим фактором інвестиційної політики підприємств є вибір часу для
здійснення виробничих інвестицій. В зв’язку з цим відбуваються коливання
завантаження виробничих потужностей, і, як наслідок, циклічне отримання
прибутків.
Отже,
впливовим фактором у подоланні кризових явищ глобалізаційного процесу можна
вважати здійснення інвестиційного розвитку як складової, зокрема, економіки
нашої країни, так і світової економіки в цілому.